НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Тема 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ

 

1.1. Методичні вказівки

Вивчення  дисципліни необхідно розпочинати з визначення сут- ності статистичного обліку, його місця і ролі у сучасній системі гос- подарського обліку.

Господарську діяльність неможливо  здійснювати правильно та якісно, якщо не організовані  спостереження та контроль за усіма фактами  і явищами,  з яких вона складається. Облік  — це невід’ємна функція управління, яка полягає у спостереженні,  вимірюванні,  реє- страції та групуванні явищ, що спостерігаються. У показниках обліку розкриваються кількісна  та якісна  сторони  господарських процесів, що характеризують фактори  господарського  життя.  Мета господар- ського обліку — формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації  про фінансову  та господарську  діяльність  підприємства, яка потрібна для управління і становлення ринкової економіки.

Зауважимо,  що  єдина   система   обліку   на  підприємстві,   в  га- лузі, державі забезпечується трьома видами обліку: оперативним (оперативно-технічним), статистичним і бухгалтерським (рис.  1.1). Ці види обліку органічно пов’язані між собою, доповнюють один од- ного, хоча і відрізняються сферою застосування, призначенням і спо- собом здійснення.

 

 

Оперативний  (оперативно-технічний) облік здійснюється безпо- середньо на місці (в цеху, на складі тощо) й забезпечує  негайне спостереження та реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та інших фактів господарської діяльності підприємства, організації, установи.  Мета оперативного  обліку — швидке одержання  інформа- ції про хід виробництва, реалізацію  продукції (робіт, послуг)  для за- безпечення  контролю.

Необхідно зазначити, що оперативний облік передбачає оператив- не планування та поточне спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт і послуг. Він охоплює господарські  й виробничі операції,  які  безпосередньо  не відображаються на рахунках  бухгал- терського обліку. За допомогою оперативного  обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини  та інших матеріальних цін- ностей,  трудові  затрати,  про дотримання умов укладених  договорів тощо. Дані для цього виду обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження за господарською та виробничо-фінансовою діяльністю підприємств, організацій, установ. За допомогою оперативного обліку контролюється явка працівників на підприємство і повернення з нього по закінченні робочого часу, робота і простої устаткування, режим тех- нологічного процесу, стан і хід розрахунків підприємства з контраген- тами тощо. Оперативний облік, як правило,  ведеться  в натуральному вираженні, але паралельно  може відображатися і у вартісному.


 

Окремі показники оперативного  обліку передаються до вищесто- ящих організацій, наприклад, дані про випуск продукції, одержання врожаю  зернових  тощо. Такі  показники узагальнюють і включають до складу  оперативної звітності,  яку використовують для спостере- ження за відповідними процесами в окремих галузях і в цілому в на- родному господарстві України. Оперативний облік повинен проводи- тися працівниками усіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської,  постачання, праці, кадрів тощо.

Бухгалтерський облік — це спосіб документального спостере- ження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю  виробників і господарників підприємств,  організацій, орендних,  спільних  підприємств,   акціонерних  товариств   тощо,  а також система збирання,  вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім  та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.  Облік  ведеться  у вартісному,  на- туральному  та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні  документації  та здійснюється на основі державних  пра- вових актів.

Зверніть увагу на те, що, на відміну від інших видів обліку, бух- галтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій  на підставі документів  первинного  обліку. Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і про- веденні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілі- зацію резервів підприємства з метою зниження собівартості  продук- ції (робіт, послуг).

Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення масо- вих кількісних та якісних  явищ і закономірностей загального  розви- тку за конкретних  умов місця й часу (перепис  наявного  обладнання, визначення середньої заробітної  плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість  і якість виробленої  продукції, ви- користання робочого часу, чисельності  населення тощо). Дані про господарські  та виробничі  зміни статистичний облік одержує  з опе- ративного  і бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статис- тичного обліку можна визначити зростання  продуктивності праці, зниження собівартості  продукції (робіт, послуг), чисельність  пра- цюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають


аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший  їх розвиток.  У статистичному обліку застосовуються різні вимірники і властиві  йому способи спостереження (масові, вибіркові) та система показників (абсолютні, відносні і середні величини).

Отже, на основі статистичного обліку визначаються кількісні  і якісні  показники роботи  кожного  підприємства.  Операції  та явища підлягають  статистичному спостереженню,  групуванню,  обчислен- ню середніх та відносних  величин,  індексів, побудови  рядів динамі- ки, аналізу тощо. Виходячи  з цього, статистичний облік являє  собою систему вивчення, узагальнення і контролю масових явищ, що мають загальнодержавний характер.  Дані статистичного обліку  застосову- ють для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковується завданням державної ста- тистики.

Сьогодні статистичний облік має розвинутий понятійний апарат, предмет  і метод, організаційну побудову,  яка дозволяє забезпечити науково  обґрунтовану кількісно-якісну характеристику об’єктів, що спостерігаються,  в конкретних  умовах місця і часу (додаток  А). Для повного розуміння сутності сучасного статистичного обліку необхід- но розглянути історію його розвитку.

Зазначимо, що термін «статистика» у сучасному розумінні вжива- ється, починаючи з 1749 р. Вперше його запровадив видатний німець- кий вчений Г. Ахенваль (1719–1772). Початком розвитку статистики вважаються масові спостереження: переписи  населення Давнього Китаю (2000  р. до н. е.), описи земельних  ділянок  Давнього  Єгипту (1500 р. до н. е.), переписи  населення Давньої Греції (850 р. до н. е.). Статистика як наука розвивалася за трьома напрямками:

1) описове державознавство — дослідження політичного  та адміні- стративного  устрою  держави  (представники: Аристотель  (384–322 до н. е.), Г. Конрінг (1606–1681), Г. Ахенваль (1719–1772));

2) політична арифметика — наука про політичну анатомію, дослі- дження  відомостей  про померлих,  складання таблиць  смерт- ності (виникла в Англії у ХVІІ ст., представники: В. Петті (1623–1687), Д. Граунт (1620–1674), Е. Галлей (1656–1742));

3) теорія  масових  суспільних  явищ  та процесів,  яка  виникла  з розвитком теоретичної   бази  для  статистики —  математики,


теорії    ймовірності    (представники:   А.   Кетле    (1796–1874), К. Пірсон   (1857–1936),  Р.   Фішер   (1890–1968),  Ф. Еджворт (1845–1926), В. Госсет (1876–1937) та ін.).

В Україні статистичний облік був започаткований ще за часів Київської  Русі. У той час збиралися відомості про суспільні явища і процеси, економічне життя, стан соціального розвитку, що мало дуже важливе  практичне  значення  для державного  управління. Ця інфор- мація була потрібна в першу чергу для стягнення  з населення подат- ків і обкладання різними повинностями.

Із зміною соціально-економічних відносин змінювалися і форми статистичного обліку  та інформація, яка накопичувалася за обліко- вими одиницями. Особливості основних  етапів розвитку  статистич- ного обліку з давніх часів до ХІХ ст. наведені у табл. 1.1.

Зверніть увагу на те, що на різних етапах розвитку  статистичного обліку використовувалися різні облікові одиниці, а інформація нако- пичувалася за різними напрямками залежно від поставлених завдань.

З давніх часів основним видом діяльності в Україні було сільське господарство, тому спочатку одиницею обліку були «дим», «рало» (відомості  літописів  Х–ХІ  ст.). З розвитком феодальних економіч- них відносин змінилися методи статистичного обліку. Широкого розповсюдження набули  писцеві  та переписні  книги,  які містили  в собі повний опис міст, поселень, міських земель, церков, монастирів, маєтків, вотчин, сіл тощо.

В останній  чверті ХVІІІ  ст. відбулися  перші спроби обліковувати механічний  рух  населення (переміщення людей  між  губерніями). А в середині ХІХ ст. облік механічного руху населення здійснювали поліцейські установи, яким також передали реєстрацію шлюбів, народ- жень і смерті. Після створенням на початку ХІХ ст. перших міністерств, в яких були сконцентровані звітні матеріали  губерній за різними розділами статистики, відбулася подальша централізація статистичного обліку в країні. Так, у 1810 р. в Міністерстві поліції було виокремлене Статистичне відділення, яке не лише збирало статистичні дані про населення та господарство країни, але й складало на підставі цих даних зведені статистичні показники.

 


Поява спеціальних статистичних досліджень  була зумовлена реформою  1861 р. У зв’язку з її проведенням виникла  потреба в ін- формації про ціни на землю, стан поміщицького землеволодіння і кріпосного  населення.  Саме в цей час відбувався  розвиток  наукових підходів до статистичного обліку. Були розроблені  інструкції, форми обліку, порядок зведення  та обробки статистичних даних, тощо.

З розвитком промисловості, сільського  господарства,  приватної власності розширилися потреби у різноманітній статистичній інфор- мації, що зумовило створення спеціальної мережі кореспондентів, які проводили  власні статистичні спостереження. Матеріали таких спо- стережень в той час додавалися  до офіційних джерел.

Друга  половина   ХІХ  ст.  характеризувалася  розвитком  трьох форм практичної  статистики:  державно-адміністративної, земської  і відомчої. Важливим етапом розвитку  практики вітчизняного і між- народного  статистичного обліку є поява земської статистики (1870-

1917 рр.). З цим періодом пов’язана велика  кількість  ґрунтовних статистичних досліджень,  які в подальшому  вплинули на розвиток статистики як науки і як виду практичної  діяльності. У статистичних дослідженнях земств подаються докладні відомості про стан сіль- ського господарства, соціально-економічні процеси на селі.

Необхідно  звернути  увагу на те, що дослідники  визначають  три основні періоди земської статистики,  а саме:

1) 1870–1894 рр. — виникнення і систематичне  проведення  дослі- джень земськими  статистичними органами, які були організа- ційно і фінансово незалежні від уряду;

2) 1894–1900  рр.  —  розширення  програми   робіт,  проведення майнової  оцінки. Земські  статистичні органи перебувають  під контролем  уряду;

3) 1900–1917 рр. — статистичні дослідження органів земської ста- тистики  фінансувалися урядом, їх незалежність була обмеже- на.

Існували різні підходи до проведення  статистичних досліджень. Облік здійснювався на основі різних статистичних одиниць — селян- ського господарства (Московське земство) і земельного наділу (Чернігівське земство).

Інформація, що цікавила  статистиків, збиралася  двома способами

— шляхом подвірного  перепису усіх домогосподарств  і шляхом опитувань селян.


 

Необхідно  зазначити,  що подвірний  перепис  здійснювався в де- кілька етапів. На першому етапі статистики фіксували дані про дослі- джувані  поселення  у волосних  правліннях.  На другому експедицій- ному етапі проводився  подвірний перепис безпосередньо на місцях із застосуванням карткової системи. Під час таких обстежень збиралася важлива  інформація про селянські  господарства,  зокрема  про насе- лення, господарство, посіви, врожайність, худобу, промисли, спосіб обробки земель, оренду, купівлю земель, найманих  працівників, кре- дити, історію заселення  досліджуваної території  тощо. Оброблялася зібрана інформація із застосуванням методу групувань, методу серед- ніх величин, табличного методу.

Під час вивчення  цієї теми слід зосередити  увагу на методах, які використовувалися земськими  статистиками при обробці зібраних матеріалів. Адже з роботою земських статистиків  пов’язане розши- рення  методологічної  бази статистичного аналізу:  широке  використання методу групувань,  поява методу складних  групових і комбіна- ційних таблиць, спроби використання середніх величин  у поєднанні їх з методом групувань тощо.

В той час активно  розвивалися такі галузі  земської  статистики: шкільна, санітарна, промислова, землеробська, вибіркові бюджетні обстеження  селянських господарств,  обстеження  кустарної  промис- ловості. Земська статистика  мала велике значення  для розвитку  ста- тистичного  обліку. Водночас існували  певні недоліки  в її організації і методології, а саме:

відсутність  загального  плану  проведення  статистичних досліджень;

брак єдності первинних  матеріалів  і зведених таблиць;

велика  кількість  питань, іноді зайвих,  у програмах  статистич-них досліджень;

значна тривалість  програм статистичних досліджень;

певні розходження між зібраним  земськими  статистиками ма- теріалом та соціально-економічною сутністю явищ і процесів, що був помічений  дослідниками.

Виходячи з цього, необхідно звернути увагу на праці у галузі ста- тистики відомих українських та російських  письменників І. Франка, М. Чернишевського, Д. Журавського, Я. Соловйова.

Важливе  значення  для  подальшого  розвитку  статистики як на- уки мали статистичні наради, з’їзди, збори статистичних товариств.


 

На них обговорювалися загальні питання  організації статистики, напрямки статистичних досліджень,  нові методи спостереження, розробки, аналізу матеріалів, узагальнювався набутий досвід. Ста- тистичні наукові дослідження проводилися також академічними установами,  які  публікували наукові  праці,  випускали підручники із статистики.  Наприкінці ХІХ ст. в інститутах  були створені окремі курси із статистики,  а в Київському  і Харківському університетах  — окремі кафедри статистики.

Розпад Російської імперії і створення СРСР значно вплинули на організацію  статистичних робіт. Відсутність  чіткої структури  і сис- теми  управління губернських  статистичних бюро, які  діяли  на той момент, зумовило  їх централізацію. 1 жовтня  1921 року було органі- зоване  Центральне статистичне управління УРСР. Це стало почат- ком створення дієздатного  апарату  статистичних органів  країни.  У подальшому  постійно  підвищувався рівень  організації  та методоло- гії статистичної діяльності:  визначені  основні принципи  статистики (поєднання кількісного та якісного аналізу фактів, комплексне  аналі- тичне вивчення  фактів та їх оцінка); створювалися відділи статисти- ки (статистика промисловості та праці, транспорту і зв’язку, народної освіти, комунальна та моральна статистика  тощо).

У першій  половині  20-х років ХХ ст. державні  статистичні орга- ни практикували проведення  суцільних  і вибіркових  статистичних обстежень  майже  в усіх галузях  народного  господарства,  серед яких

5-10 % становили щорічні вибіркові весняні й осінні обстеження селян- ських господарств,  3 % — динамічні  обстеження  розвитку  сільського господарства; обстеження  цензової і кустарної промисловості тощо.

Слід зазначити,  що в той час були започатковані форми  статис- тичної звітності. Так, поточна статистика  промисловості подавалася за бланками А, Б, В. Бланк  А поширювався на всі підприємства і міс- тив відповіді  на такі питання:  загальні  відомості  про підприємство і його роботу; кількість  робочих  днів і годин; відомості  про робочу силу та заробітну  плату; рух палива та електроенергії;  зміни у сило- вих установках.  Бланк  Б поширювався на кожне самостійне  підпри- ємство і містив відомості про виробіток, відпуск, залишки  готових виробів, про рух сировини,  напівфабрикатів, допоміжних  матеріалів, про роботу головних виробничих машин і апаратів, про зміни у складі виробничого устаткування. Бланк В був спеціалізований за галузями


промисловості і містив в собі інформацію  про продуктивність праці та фактори  її зростання.

Статистичні дослідження фінансових  показників того часу охо- плювали питання  оподаткування, місцевого бюджету, сільськогоспо- дарських  кредитів, кредитів позиково-кредитних товариств, ломбар- дів. Вперше були запроваджені квартальні та річні огляди фінансового стану України.

З цим періодом також пов’язане розширення зв’язків вітчизняних органів статистики із зарубіжними провідними статистичними орга- нізаціями, яке полягало в обміні примірниками статистичних видань.

Розвиток статистики в Україні  за радянських часів характеризу- вався значною інтенсивністю,  зокрема  проведенням різних спеціаль- них переписів, складанням першого балансу народного господарства тощо. Баланс народного господарства був специфічною системою макроекономічних показників,  характерною  особливістю  якої є по- діл суспільного  виробництва на дві нерівнозначні сфери: матеріальне виробництво і сферу послуг. Баланс  народного господарства  за 1923-

1924 рр., розроблений ЦСУ СРСР під керівництвом П. Попова і опу- блікований в 1926 р., був визнаний одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників.  Минуло  майже чверть століття,  перш ніж аналогічні  макроекономічні розробки  з’явилися  в таких провідних країнах, як США, Англія, Голландія та ін.

Статистика в цей час стає системою збирання,  перевірки й оброб- ки даних, що відображають хід виконання державних планів, розвиток господарства і культури, зростання добробуту населення, розміщення продуктивних сил, впровадження нової  техніки,  наявність  резервів для виконання планів, природних, матеріальних і трудових ресурсів.

У роки Великої Вітчизняної війни статистика  вирішувала  склад- ні завдання  з оперативного  обліку трудових і матеріальних ресурсів, переміщення виробничих сил країни у східні райони.

У повоєнний період  система  статистичного обліку  стала  більш централізованою. Зведені  статистичні показники можна  було одер- жати виключно  на основі звітності,  яка надходила  через органи ста- тистики  знизу  доверху. Це створювало  умови  для  спрощення  звіт- ності, скорочення  часу на проведення  статистичних робіт, подальшої механізації процесу опрацювання даних.

Здійснення статистичних робіт стає державною  монополією,  а безпосередньо  статистика  тісно пов’язується  з системою державного


планування, стає його основою, а також управління народним  госпо- дарством, важливим  засобом контролю й перевірки виконання планів.

Слід зауважити, що статистика в СРСР ґрунтувалася на звітності усіх органів, підприємств,  установ і організацій,  що виконувалася за встановленим порядком, у чітко визначені терміни.

Після розпаду СРСР у незалежній Україні почався новий етап роз- витку  статистики.  Цей етап можна  охарактеризувати як перехідний, коли  впроваджуються міжнародні  стандарти  і рекомендації  в галузі статистики,  розширюється перелік статистичних робіт, які засновані на принципово нових методологічних засадах, проводяться спостере- ження за новими явищами в економіці та суспільстві, зростає значен- ня статистичного обліку.

За  роки  незалежності в Україні  були  розроблені  і впроваджені програми розвитку державної статистики,  що дозволило створити принципово нову статистичну систему, яка, по-перше, адаптована до міжнародних  правових  норм і статистичних стандартів,  і, по-друге, враховує  національну специфіку та забезпечує  вимоги до перехідної економіки.  Так, реалізація  Стратегії  розвитку  державної  статистики на період до 2008 р. дозволила створити  сприятливі умови  для по- дальшої  інтеграції  України   у  міжнародне   економічне   співтовари- ство та підвищення довіри  до України  з боку країн-партнерів і по- тенційних інвесторів, здійснити заходи щодо розвитку статистичної інфраструктури та застосування міжнародних  стандартів, технічного переоснащення органів державної статистики тощо. Реалізація Стра- тегії розвитку  державної  статистики на період до 2012 р., яка  була прийнята наприкінці 2008 р., покликана підвищити  рівень  доступ- ності та зрозумілості статистичних даних і методології їх складання; гармонізувати методологію  державних  статистичних спостережень із стандартами  ЄС; удосконалити порядок  проведення  державних статистичних спостережень,  процедуру  збирання та обробки статис- тичної  інформації,  зменшити  звітне  навантаження на респондентів; оптимізувати організаційну структуру  системи управління органів державної статистики,  підвищити  рівень підготовки кадрів для орга- нів статистики тощо.

Органи державної статистики України активно співпрацюють з та- кими міжнародними організаціями, як Євростат, Світовий банк, МВФ, ООН,  Міжнародна організація  праці  тощо, із статистичними служ-


бами США, Канади, Китаю, країн Західної  та Центральної Європи  в рамках окремих проектів та програм технічної допомоги. Ефективне міжнародне  співробітництво сприяє  подальшій  адаптації  української статистики до міжнародних стандартів, підвищенню довіри до неї.

Одним  із пріоритетних напрямів  роботи  органів  державної  ста- тистики є забезпечення усіх користувачів об’єктивною та достовірною статистичною  інформацією.  З цією метою щорічно готується  велика кількість різноманітних статистичних матеріалів. Найбільш відомими фундаментальними статистичними виданнями Державного комітету статистики України  є «Статистичний щорічник  України»,  «Україна у цифрах»,  «Національні рахунки»,  «Праця  в Україні»,  «Промисло- вість України», «Наука та наукова діяльність», «Транспорт  та зв’язок в Україні»,  «Фінанси України»,  «Сільське  господарство  України»,

«Регіони  України»  та ряд інших, щоквартально видається  загально- український науково-інформаційний журнал «Статистика України».

Показники, які розраховуються органами державної  статистики, вважаються достатньо  достовірними, якщо  вони  отримані  на осно- ві загальноприйнятих, коректних  в методологічному  плані підходів. Тобто якість розрахованих макроекономічних показників,  що опису- ють функціонування держави, прямо залежить  від системи обліку, в якій вони сформовані. Отже, в подальшому необхідно дослідити пра- вові засади та методологічну основу здійснення статистичного обліку в Україні.

1.2. Термінологічний словник

Бухгалтерський облік  —  процес  виявлення, вимірювання, реє- страції, накопичення, узагальнення, зберігання  і передачі інформації про діяльність  підприємства зовнішнім  і внутрішнім  користувачам для прийняття рішень.

Волость — адміністративна одиниця нижчого рівня у Східній Єв- ропі, підрозділ повіту, що складався  з декількох сіл, підпорядковува- лася волосній управі.

Земства — органи місцевого (регіонального) самоврядування, створені відповідно до земської реформи, проведеної у 1864 р. Олек- сандром ІІ.

Земська статистика — статистичні роботи  земств  з досліджен- ня стану сільського  господарства  і процесів соціально-економічного


розвитку.  Розподілялася на основну  (вивчення економічних  умов і господарського  стану селян)  та поточну (реєстрація стану сільського господарства за кожний звітний рік).

Інвентар (від лат. inventarium — опис) — господарські  описи міст, замків,   королівських,  старостинських  і  поміщицьких  маєтностей на західноукраїнських землях, Правобережній Україні, в Білорусі, Литві і Польщі в XV — першій половині XIX ст. Інвентар міст, замків містить   відомості  про  фортечні   споруди,  їх  озброєння,   про  стан торгівлі, ремесел, про збір податей з міщан і феодально  залежного населення тощо. Інвентар маєтків містив дані про земельні угіддя, про використання праці кріпаків, про майновий  стан селян, забезпечення селянських господарств  землею  і робочою худобою, про виконання селянами  панщини, натуральних і грошових данин, податей тощо.

Люстрація (від лат. lustrum — податний  або фінансовий період)

— описи державних  маєтків з метою встановлення складу податного населення,  його грошових і натуральних повинностей,  доходів королівських економій. Люстрації  вперше були запроваджені у феодальній  Литві в ХVІ ст.

Оперативний облік — сукупність  методів та прийомів  збирання, відображення та накопичення даних про щоденні, щозмінні і щогодинні господарські  процеси на підприємстві.

Основні  статистичні роботи  —  великі  статистичні обстеження, які проводяться одноразово  і вивчають  процеси  суспільного  життя, що зазнають повільних змін, наприклад, установ охорони здоров’я, шляхового  господарства тощо.

Поборовіреєстри—фіскальнідокументидержавного(публічного) призначення, які мають статистичний характер. У поборових реєстрах наводилися свідчення  за категоріями оподаткування, наприклад, кількість  будинків, ремісників, димів, городників  тощо.

Повіт   —  адміністративно-територіальна  одиниця,   яка  існувала на українських,  польських,  литовських і білоруських землях  з другої половини  XIV ст. Ієрархічно нижча від польського воєводства або ро- сійської губернії і вища ніж волость. Воєводство поділялося на повіти.

Податкова фасія — декларація,  відомість про прибутки  поміщи- ка; платники податків.

Подвірні  описи  —  документи,  які  відображають,  коли,  на чиїх землях і хто саме брав в осаду ту чи іншу слободу, дані про мешкан-


ців окремих  будинків  (імена, вік, стать, походження,  кількість  дітей, основні заняття,  суми сплачуваних податків).

Поземельний кадастр —  ведений  судами  суспільний  реєстр,  в

який записувалися земельні ділянки.

Поземельні описи  — документи,  які включають  в себе питання землекористування, способів  обробки  землі, оренди, найму  робочої сили, кількості худоби тощо.

Поточна статистика — статистичні роботи, які є невід’ємною час- тиною повсякденного поточного спостереження за процесами сус- пільного життя  і зазнають  швидких  змін, наприклад,  промислова ді- яльність населення,  освіта, охорона здоров’я тощо.

Рустикальний податок — посімейний податок на кожне селянське господарство. Запроваджений у 1775 р. австрійською  монархією.

Статистичний облік — система реєстрації, узагальнення і вивчен- ня масових, якісно однорідних  соціально-економічних явищ у масш- табі підприємства,  галузі, економічного  регіону або держави. Інфор- мація статистичного обліку використовується органами влади для прийняття управлінських рішень.

Цензова промисловість — підприємства промисловості, які під час поточного статистичного спостереження або перепису на підставі певних  ознак  обліковувалися як самостійна  господарська  одиниця. З середини  30-х років  ХХ ст. поділ  підприємств промисловості на цензові і нецензові був замінений поділом на великі та малі.

1.3. Теми рефератів

1. Становлення і розвиток  земської статистики.

2. Становлення і розвиток  статистики промисловості.

3. Становлення і розвиток  статистики сільського господарства.

4. Становлення і розвиток статистики капітального будівництва.

5. Становлення і розвиток  статистики торгівлі і послуг.

6. Становлення і розвиток  статистики фінансів.

7. Становлення і розвиток  статистики сімейних бюджетів.

8. Становлення і розвиток  статистики науки та інновацій.

9. Становлення і розвиток  статистики транспорту  і зв’язку.

10.  Становлення і розвиток  статистики матеріально-технічного постачання.

11.  Становлення і розвиток  статистики культури.


 

12.  Становлення і розвиток  статистики житлово-комунального господарства.

13.  Становлення і розвиток  соціальної статистики.

14.  Розрахунки балансу народного господарства.

15.  Історія проведення  переписів населення в Україні.

 

1.4. Контрольні питання

1.  Як відбулося становлення статистичного обліку в Україні?

2.  Які завдання  ставилися перед статистичним обліком на різних етапах його розвитку?

3.  Назвіть  облікові одиниці й форми статистичного обліку.

4.  Охарактеризуйте статистичний облік України з давніх часів до

1917 р.

5.  Як проводилися подвірні переписи?

6.  Як вплинули адміністративні й економічні  реформи  ХVІІІ  ст. на розвиток  статистики?

7. Охарактеризуйте анкетний  та експедиційний методи прове- дення статистичних робіт.

8.  Коли з’явився перший центральний статистичний орган? Чим це зумовлено?

9.  Охарактеризуйте губернську  статистику,  відомчу  статистику та урядову статистику.

10. Охарактеризуйте основні етапи земської статистики.

11. Поясніть  значення  земської статистики для розвитку  економі- ки і культури  нашої країни в другій половині ХІХ ст.

12. Охарактеризуйте особливості  методології  проведення  статис- тичних досліджень  в Московському та Чернігівському зем- ствах.

13. Як впливали на розвиток статистичної науки російські товари- ства — Вільне економічне, Російське  географічне, Московське юридичне?

14. Праці яких провідних  вчених стали внеском у розвиток  теорії статистики?

15. Як вплинули події 1917-1925  рр. на розвиток  української  сис- теми статистики?

16. Охарактеризуйте структуру  органів статистки  України  в пері- од з 1925 р. по 1940 р.


 

17. Яким  чином  оприлюднювалися статистичні матеріали  за ра- дянських  часів?

18. Охарактеризуйте статистичні роботи, які проводилися в пово- єнний період.

19. Як відбувалася механізація статистичних досліджень? Які вона мала наслідки для розвитку  статистичного обліку?

20. Що таке програмно-цільова статистика? Коли вона була запо- чаткована в Україні?

 

1.5. Тестові завдання для перевірки знань

1. Статистичний облік — це:

а)  система  реєстрації,  узагальнення і вивчення  масових,  якісно однорідних  соціально-економічних явищ у масштабі підпри- ємства, галузі, економічного регіону або держави;

б) сукупність методів та прийомів збирання, групування, відобра- ження та накопичення інформації  про показники, які характе- ризують закономірності й тенденції розвитку  підприємства;

в) сукупність методів та прийомів для збирання,  відображення та накопичення даних про щоденні, щозмінні і щогодинні  госпо- дарські процеси на підприємстві;

г) сукупність методів та прийомів, за допомогою яких відбуваєть- ся безперервне  виявлення, вимірювання, реєстрація,  нагрома- дження,  узагальнення, збереження  і передача  інформації  про господарську  діяльність  підприємства зовнішнім  і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

2. Статистичний облік використовує такі вимірники:

а) трудові;

б) вартісні;

в) натуральні;

г) трудові й вартісні;

д) натуральні  й вартісні;

е) трудові, натуральні, вартісні.

3. Статистичний облік на підприємстві веде:

а) бухгалтерія;

б) відділ кадрів;

в) технічні служби підприємства;

г) відповіді а), б) і в) правильні;


д) немає правильних відповідей.

4. Що являє  собою статистика  як наука?

а) описове державознавство;

б) політична арифметика;

в) теорія масових суспільних  явищ та процесів;

г) відповіді а), б) і в) описують різні напрями  розвитку  статисти- ки як науки у різні періоди і є правильними;

д) немає правильних відповідей.

5. Писцеві і переписні книги були призначені  для:

а) відображення відомостей про стан селян;

б) опису окремих  міст, поселень, сіл, вулиць,  крамниць,  маєтків тощо;

в) опису церков, монастирів;

г) відповіді а), б) і в) правильні.

6. Основним джерелом відомостей про кількість і становий склад населення у ХVІІІ  ст. були:

а) матеріали ревізій;

б) поземельні  кадастри;

в) люстрації;

г) податкові фасії;

д) відповіді а), б), в) і г) правильні.

7. Створене  у 1810 р. Статистичне відділення  було центральним статистичним органом того часу і підпорядковувалося:

а) Міністерству фінансів;

б) Міністерству поліції;

в) Міністерству державного майна;

г) губернським  статистичним комітетам.

8. Поширення експедиційного методу  статистичного спостере- ження в Україні пов’язане з:

а) земською статистикою; б) урядовою статистикою; в) відомчою статистикою; г) усі відповіді правильні.

9. Метою статистичного обліку є:

а) використання отриманих  даних для прийняття управлінських рішень на рівні підприємства;

б) використання отриманих  даних для прийняття рішень органа- ми державної статистики;


 

в) використання отриманих даних органами державної влади для управління соціально-економічним розвитком;

г) усі відповіді правильні;

д) немає правильних відповідей.

10. Одним  із перших  офіційних розрахунків макроекономічних показників у світі є:

а) баланс народного господарства; б) система національних рахунків; в) перепис населення;

г) немає правильних відповідей.

 

Література: 1, 2, 4, 7, 9, 23, 24, 25, 31, 35, 36, 37, 42, 43.