1.3. Сучасний стан та перспективи розвитку готельного господарства України

Готельне господарство є однією з головних складових ту- ристичної індустрії України. Проте, сьогодні можна конста- тувати про відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств низька част- ка закладів високої категорії, матеріально-технічна база за- старіла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв’язку та інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які є передумовою високого рівня якості по- слуг.

Недостатня в Україні, у порівнянні з провідними країнами у розвитку туризму, кількість готельних підприємств. У 2004 р. в Україні функціонувало 1218 підприємств готельного госпо- дарства на 50,4 тис. номерів та 104,6 тис. місць. Наприклад, у Великобританії функціонує близько 26 тис. готелів, Франції

19,7 тис., Румунії понад 3 тис., Ізраїлі 318 готелів на 41770 но- мерів. У структурі згідно розмірів готелів, у країнах Європи кількість великих підприємств становить 15–25 % від їх зага- льної кількості, 75–85 % — готелі сімейного типу та мотелі. В Україні близько 70 % всіх місць зосереджують великі готе-

лі, мотелі, кемпінги, молодіжні бази — типові у європейських країнах, в Україні малочисельні. Як свідчить міжнародний досвід, саме невеликі готельні підприємства сьогодні фор- мують основу розвитку сфери гостинності — структурують ринок готельних послуг згідно попиту споживачів, формують конкурентне середовище та створюють додаткові робочі місця.


 

У перспективі готельне господарство повинно стати про- відним  чинником  активізації  туризму,  інтеграції  держави у світові структури міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури. Для досягнення цієї мети на державному рівні сьогодні необхідно вирішити ряд актуаль- них проблем.

Насамперед, відсутнє чітке законодавче визначення місця готельного бізнесу у туристичній сфері, його відомче підпо- рядкування. На законодавчому рівні необхідно визначити правові, економічні та організаційні аспекти створення і роз- витку конкурентного середовища на ринку сфери гостиннос- ті. Законодавча основа повинна сприяти формуванню та вхо- дженню у ринковий простір нових готельних підприємств,

зокрема створенню умов правового захисту та виживання ма- лих форм у сфері гостинності.

В українському законодавстві нечітко врегульоване право власності на землю, особливо для іноземних інвесторів. Від- сутні можливості приватизації землі та невигідні умови її оренди для будівництва готелів, механізму концесії історико- архітектурних об’єктів, не приваблює іноземні компанії у го- тельний бізнес.

Не вирішеною залишається проблема зміни форми влас- ності, акціонування підприємств готельного господарства. Великі  та  значна  частка  середніх  готельних  підприємств в Україні  перебувають  у  державній  та  комунальній  формі

власності (39,8 %); в окремих реґіонах приватні готелі зовсім відсутні. У зв’язку із низькою прибутковістю та регулятор- ним податковим тиском власники більшості готелів розгля- дають готельний бізнес як доповнення до інших сфер своєї діяльності. Приватизація та акціонування зумовить покращення якості управління на підприємствах готельного господарства, водночас і матеріально-фінансовий стан галузі. Фінансово-еко- номічну політику із зміни форми власності доцільно проводи- ти шляхом залучення з різних джерел фінансових ресурсів. Водночас, необхідно створити для інвесторів систему держав- них гарантій для захисту приватної власності і капіталу.

Сучасні готельні підприємства в Україні характеризуються

типовою структурою послуг, низькою спеціалізацією. Поряд

із традиційними повносервісними готелями необхідно створи-


 

ти мережу спеціалізованих підприємств з вузьким спектром послуг, зорієнтованих на обслуговування певної категорії ту- ристів. Насамперед, необхідність створення спеціалізованих підприємств стосується туристичних центрів із чітко вираже- ною спеціалізацією у спортивно-оздоровчому, конгресовому туризмі, центрах з ігровими атракціями та іншими видами туризму.

Поглиблення спеціалізації та впровадження високих стан- дартів обслуговування у національній сфері гостинності пов’язується із створенням традиційних у світовій готельній індустрії корпоративних форм — міжнародних готельних ла- нцюгів. Об’єднані у корпорацію провідні готельні підприємс- тва здійснюють колективний бізнес, перебуваючи під єдиним

контролем керівництва ланцюга. Професійний менеджмент несе повну відповідальність за ефективність функціонування, посилення конкурентних позицій. Технологічно успіхи кор- поративних форм у гостинності пов’язуються з дотримуван- ням високої якості готельного продукту, ідентичністю послуг та доступністю цін на всіх підприємствах мережі.

На українському ринку готельних послуг міжнародні го- тельні ланцюги лише формують контури майбутньої діяльно- сті. Річний досвід роботи у міжнародній програмі «The Greatest Hotels of the World» сьогодні розвиває лише один із лідерів національного ринку послуг гостинності — донець- кий  готель  «Донбас Палас». Дворічний досвід роботи має

перша українська готельна мережа «Premier Hotels», сформо- вана з п’яти провідних у державі готелів — «Прем’єр Палас» (Київ), «Ореанда» (Ялта), «Дністер» (Львів), «Стар» (Мука- чеве), «Лондонська» (Одеса). Пріоритетним напрямком інве- стування в українську сферу гостинності розглядає францу- зька готельна мережа «Accor». Сьогодні корпорація «Accor» поетапно планує будівництво декількох 3-5 зіркових готелів у Києві, згодом, до 2010 р., розширити мережу до 10–12 готе- лів в інших містах України — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку та Львові. Основний сегмент корпоративної мережі на українському ринку у перспективі повинен сфор- муватись із новозбудованих комфортних 3-, 4-зіркових готе-

лів, доступних для широкого кола туристів — з середньою вартістю проживання 50–60 євро.


 

Уніфікація послуг, ціни готелями, що входять у готельні ланцюги остаточно не вирішує проблеми розвитку та модер- нізації готельного господарства в Україні. Раціонально зба- лансований сектор гостинності передбачає необхідність роз- витку мережі готелів сімейного типу, молодіжних готелів та спеціалізованих готельних підприємств, зорієнтованих на оригінальність послуг та обслуговування певної категорії ту- ристів.

Невеликі комфортні готелі із регламентованим обсягом додаткових послуг повинні пропонувати за помірну ціну не- обхідні для роботи та відпочинку якісне персоніфіковане об- слуговування, стати основним сектором готельної індустрії, утворюючи найбільш чисельну мережу розосереджених, на-

самперед, у невеликих презентабельних для туризму населе- них пунктах — містечках, сільських поселеннях.

Реалізація необхідного кількісного та якісного рівня роз- витку інфраструктури сфери гостинності зумовлює необ- хідність  системного  та  комплексного аналізу  інвестування в окремі реґіони та окремі сегменти готелів. Реалізація інвес- тиційних проектів передбачає аналіз основних параметрів функціонування готелів — використання готельних місць різного класу, динаміки середньої ціни номерів, тенденції по- питу на основних зарубіжних ринках, а також комплекс ін- формації пов’язаної із загальною стратегією розвитку окре- мих туристичних і курортних центрів.

Сьогодні іноземні інвестори зацікавлені в інвестуванні бу- дівництва найбільш привабливих чотири-, п’ятизіркових готе- лів у Києві та інших великих містах України. Зокрема, у Києві, упродовж останніх трьох років залишаються нереалізованими щонайменше два проекти будівництва п’ятизіркових готелів, що зумовлено відсутністю пропозиції інвестиційно приваб- ливої земельної ділянки київською міською адміністрацією. В інших великих містах — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Севастополі, необхідність відкриття готе- лів високої категорії значно нижча. Тут у найближчі роки для забезпечення попиту бізнес-туристів необхідно передбачити реалізацію одного — двох п’ятизіркових готелів. У Донецьку

із відкриттям готелів «Донбас-Палас» та «Вікторії», попит на готелі високої категорії сьогодні вдалось задовольнити.


 

Глобалізація світової економіки та трансформаційні про- цеси у національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів, зростання у соціаль- ній структурі частки осіб середнього достатку. Роль високо- категорійних готелів та попит на високоякісні послуги у роз- витку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Тому, важливо у перспективі враховувати принципи створен- ня сучасної туристичної інфраструктури, провести маркетин- гові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення, розвитку найбільш економічно привабливого — ділового туризму. З урахуванням актуальності і перспектив- ності ділового туризму в Україні, сьогодні у всіх великих мі- стах — важливих функціональних центрах виникла необхід- ність відкриття чотиризіркових готелів.

Згідно офіційної статистики, у 2003 р. в Україні функціо- нувало 17 (2,1 %) висококатегорійних готелів: 1 — п’ятизір- ковий та 16 — чотиризіркових. У геопросторовому аспекті висококатегорійні готелі зосереджуються, насамперед у Киє- ві (4), Одесі (3), Львівській (5) та Дніпропетровській (2) обла- сті, по одному у Донецькій, Закарпатській та АР Крим. Вод- ночас, недостатньою залишається якість обслуговування. Згідно результатів дослідження міжнародних ділових органі- зацій, сьогодні менше 20 % готелів України відповідають ви- могам міжнародних стандартів якості обслуговування.

Привабливим для інвесторів стає сегмент трьохзіркових готелів. Категорія трьохзіркових готелів повинна стати опти- мальною з позиції ціни та якості послуг, орієнтуватись на обслуговування масових туристів, які подорожують з пізна- вальною та комерційною метою. Сьогодні у зв’язку із висо- кою вартістю послуг для українських та європейських туристів у категорії чотири-, п’ять зірок, поява нових трьохзіркових готелів зумовить переорієнтацію клієнтів саме до цієї катего- рії готелів.

Аналогічну перспективу мають нові готелі в економічній категорії — «дві зірки». У ціновому сегменті двохзіркові го- телі повинні орієнтуватись на обслуговування внутрішніх ма-

сових туристів, дрібний та середній бізнес, державних служ- бовців,  туристів  із  колишнього  СНД.  Розширення  мережі


 

економічних готелів можна реалізувати внаслідок реконстру- кції безкатегорійних та однозіркових готелів, будівництва нових згідно сучасних стандартів. Важливим аспектом, що зумовить зростання інвестицій у будівництво економічних готелів є швидка окупність у порівнянні із висококатегорій- ними готелями.

Важливий напрямок активізації сфери гостинності стосу- ється комплексного освоєння природного та історико-куль- турного потенціалу найбільш привабливих туристичних реґіо- нів — Кримського, Карпатського та Азово-Чорноморського, локальних центрів рекреації. Модернізацію сучасних рекреа- ційних центрів, відкриття нових курортів необхідно провести, опираючись на створення малих форм у сфері гостинності —

сімейних готелів, пансіонатів, спеціалізованих закладів роз- міщення. У центрах туризму з відомими історико-архітектур- ними пам’ятками — замками, палацами, садибами та іншими об’єктами, створення мережі готелів, зокрема з використан- ням приміщень зазначених об’єктів, сьогодні за відсутності будь-якої туристичної інфраструктури — важлива передумо- ва їхнього туристичного освоєння.

Для інвестування реконструкції сучасних та будівництва нових готелів невисокої категорії сьогодні необхідна держав- на програма відображена у ефективному дієздатному механі- змі співпраці зацікавлених інвесторів, місцевого самовряду- вання та державних органів центральної і місцевої влади. Ця

програма повинна коригуватись пріоритетами державної по- літики розвитку туризму, її реалізацію необхідно здійснювати за участю професійних консультантів профільних сегментів туристичної сфери державного та недержавного рівня із ви- користанням традиційного та новітнього досвіду світових лі- дерів готельної сфери.

Результати дослідження сучасного стану готельної сфери в Україні свідчать, саме від підвищення її розвитку, інвесту- вання, в значній мірі залежить реальний стан туристичної ін- фраструктури в державі. Для ефективного функціонування готельної сфери сьогодні необхідна гнучка система держав- ного стимулювання цієї галузі відображена у розробленій но-

рмативно-законодавчій базі. Водночас, необхідно збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою дифе-


 

ренціацією у спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умо- вах динамічного соціально-економічного простору та розши- рення туристичної діяльності, покращити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

                 Питання для контролю

1.  Назвіть головні чинники становлення і розвитку сфери гос- тинності.

2.  Назвіть головні історичні періоди у розвитку сфери гостин- ності.

3.  Охарактеризуйте характерні особливості та географію фор-

мування перших історичних типів засобів розміщення.

4.  Проаналізуйте історію виникнення закладів розміщення го-

тельного типу у країнах Європи та США у ХVІ — поч. ХХ ст.

5.  Назвіть та охарактеризуйте основні типи закладів харчування

в еволюції сфери гостинності.

6.  Опишіть основні риси та тенденції сучасного розвитку світо-

вого готельного господарства.

7.  Охарактеризуйте історію розвитку готельної сфери в Україні.