6.5. Організація і технологія функціонування служби номерного фонду

В організаційній функціональній структурі готельних під- приємств служба обслуговування номерів поряд з службою прийому і розміщення, бронювання, обслуговування гостей у приміщеннях  вестибульної  групи  є  одним  з  найголовні- ших підрозділів. Чистота і порядок, згідно очікувань клієнта, є найголовнішою ознакою комфорту готельних підприємств. Головна функція служби стосується надання послуг у номе- рах,  забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного стану і комфорту номерів, приміщень загального користування (ве- стибюль, хол, коридор, сходова, ліфтова зони та ін), контроль за станом обладнання номерів, постільною білизною, форме- ним  одягом  працівників  готелю.  За  кількістю  працівників у готелі служба обслуговування номерів найбільш чисельна — охоплює до 50 % всього обслуговуючого персоналу.

Персонал служби обслуговування номерів — один з основ- них у формуванні доходів готелю. Продаж номерів приносить основну  частину  доходів  всього  підприємства:  на  кожні

100 дол., що платить клієнт за номер — 60 дол. становить чи- стий дохід, решта, 40 дол. компенсують витрати на утриму- вання номера. Тоді, як в іншому важливому підрозділі го- тельного комплексу — ресторані, дохід на кожні 100 дол.


 

оплачених клієнтом за харчування — лише 20 дол. становить чистий дохід — решта 80 дол. витрачаються на купівлю про- дуктів харчування, інвентаря, оплату праці персоналу та ін.

Для ефективного виконання виробничих обов’язків персо- налом, утримання у належному стані значної за розмірами площі готельних підприємств, персонал повинен бути від- повідальним,  комунікабельним,  пунктуальним  у  стосунках з клієнтами  необхідно  проявляти  ввічливість,  виконувати згідно професійних обов’язків їхні побажання, бажано у час відсутності клієнта у номері.

У роботі служби обслуговування номерів гостинність за- собу розміщення повинна підкреслюватись не менше інших контактних служб. Гість у готелі найбільше перебуває у но-

мері. Покидаючи свій дім він намагається отримати умови проживання не гірші домашніх, забути проблеми і отримати насолоду від нових вражень. Тому у роботі персоналу служби необхідно виявляти повагу, майстерність в обслуговуванні. Обслуговуючий персонал завжди повинен з усмішкою зу- стрічати гостей, підтримувати розмову (за бажанням гостя), дати відчути готовність допомогти. У фінансовому плані ці послуги не мають ціни, проте такі дрібниці сприяють зрос- танню авторитету закладу.

Суттєву роль у функціонуванні служби обслуговування номерного фонду відіграють моральні якості персоналу — чесність, не звабливість до чужих речей. Клієнти довіряють

персоналу і персонал повинен виправдовувати цю довіру. Постійний контакт з особистими речами гостей, в тому числі з коштовними речами, не повинен вводити у спокусу до зло- вживань. У  європейських готелях функціонують бюро або стіл знахідок у які персонал передає всі залишені гостями речі.

Служба обслуговування номерів не здійснює продажу но- мерів, закупівлю обладнання, проте несе відповідальність за поповнення і оновлення інвентаря, обладнання у номерах та нежитловій частині готелю. В обов’язки цієї служби входить планування своїх витрат, які повинні узгоджуватись із зага- льними витратами і представлятись окремим бюджетним планом відділу планування.

Службу обслуговування номерів очолює менеджер, у готе- лях значних розмірів — заступник директора готелю з обслуго-


 

вування. Менеджеру служби підпорядковуються чергові на по- верхах, старша покоївка, завідувач білизняною, покоївки, касте- лянша, супервайзер, стюард, швачка, прибиральниці (рис. 6.5).


 

Завідувач білизняною

Кастелянша

Швачка


Менеджер служби

Заступник менеджера служби

Старша покоївка

Покоївки        Прибиральниці


Директор пральні

Персонал пральні

Стюард

Супервайзер


 

Рис. 6.5. Організаційно-функціональна структура служби номерного фонду у готелях значної місткості

Менеджер служби номерного фонду. Функціональні обо- в’язки керівника служби пов’язані з:

— контролем якості обслуговування, станом обладнання

і комфорту у номерах, приміщеннях громадського та службо-

вого призначення;

— прийманням необхідних заходів із максимального збіль-

шення доходів від сплати за проживання у готелі, підвищення

зайнятості готельних номерів;

— проведення моніторингу системи тарифів на послуги

у номерах, визначення у співпраці з економічним відділом та

комерційною службою оптимального тарифу;

— ефективним використанням підпорядкованого персона-

лу та контроль з метою своєчасного виконання обов’язків;

— організацією контролю і  управління роботою систем

безпеки у готелі для забезпечення безпеки гостей і персоналу,

їхнього майна;

— підбором  персоналу  здатного  ефективно  виконувати

функціональні обов’язки у службі;

— підготовкою і аналізом звітів про перевірку і прогно-

зування  використання  номерного  фонду  впродовж  3  днів,


 

10 днів, 3 місяців і 12 місяців, які охоплюють аналіз броню- вання, неприбуття, блоки номерів, люкси, спеціальні пропо- зиції, з метою здійснення постійного контролю за номерами, що забезпечує найвищу частку їхньої зайнятості при найви- щій середній вартості номера;

— ретельним контролем за витратними матеріалами (ми- ючі засоби, постільна білизна, посуд та ін.), моніторинг ринку витратних матеріалів, укладання угод щодо їх поставок;

— контролем і управління роботою готельної пральні для забезпечення ефективної підготовки чистої білизни, необхід- ної для утримування на високому рівні номерів і ресторану;

— координацією  роботи  з  іншими  службами  (службою прийому і розміщення, бронювання, інженерно-експлуатацій-

ною, комерційною);

— забезпеченням підвищення професійно-кваліфікаційно-

го рівня підлеглих;

— регулярним проведенням інвентаризації;

— підтримуванням у колективі принципів високої культу-

ри і моралі.

Професійно-кваліфікаційні та особисті вимоги щодо поса-

ди менеджера служби обслуговування номерів стосуються:

— необхідності мати професійну підготовку у спеціалізо-

ваних профілю діяльності навчальних закладах, пройти ста-

жування у готельному закладі не менше 1 року;

— знання іноземних мов міжнародного спілкування;

— користуватись авторитетом у колективі, бути вимогли-

вим у стосунках з підлеглими;

— досконало знати  технологію обслуговування у  номе-

рах, громадських приміщеннях готелю, нормативи виконання

функціональних обов’язків персоналом служби;

— володіння практичними навиками забезпечення безпеки

у готелі.

Робочий день менеджера служби найчастіше триває з 7.45

до 18.00. Початок робочого дня починається з перевірки із

старшими нічної зміни прибиральниць чистоти вестибюля,

зон рекреації, коридорів; необхідно поцікавитись у старших

на поверхах станом готовності вільних номерів до прийому

гостей. Після перевірки приміщень готелю менеджер служби

повинен  перевірити  технологічну документацію  —  записи


 

у журналі служби, звіти за попередню добу, проаналізувати прогноз заповнення номерів готелю і уточнити кількість гос- тей, які вибувають, прибули нещодавно, поцікавитись про прибуття VIP-гостей з метою забезпечення необхідного при- готування до прийому. У ранішній час менеджер служби по- винен провести нараду за участю старших на поверхах, заві- дувача білизняною, кастелянші, іншого персоналу служби, визначити проблеми служби, надати розпорядження. Після наради керівник служби повинен перевірити бюджет служби, узгодити замовлення на придбання необхідних виробничих матеріалів, обладнання, скоригувати з інженерно-експлуата- ційною службою проведення ремонтних робіт. Керівник слу- жби повинен перевірити стан інвентаря вільних номерів, пе- ревірити наряди, що поступають від експлуатаційних служб. Менеджер служби повинен дбати про освітньо-кваліфікацій- ний рівень підлеглих, приймати участь у навчанні персоналу, що поступив на роботу організовувати програми з підготовки керівників  окремих  виробничих  ланок  служби,  зустрітись з претендентами влаштуватись на роботу у службу. У процесі робочого часу керівник служби постійно повинен підтриму- вати зв’язок із службою прийому і розміщення, службою бронювання для узгодження проблем із заповнення і звіль- нення номерів, комерційним відділом, пральнею — від яких залежить комфорт у номерах.

Менеджер  служби  контролює  ведення  значного  обсягу технічної документації пов’язаної з обігом білизни, хімічних

засобів догляду за приміщеннями та засобів гігієни, інвента-

ря, технологічної побутової техніки. Він координує роботу

працівників служби, оцінює їхню працю, складає графіки ро-

боти, відповідає за стан меблів, обладнання у номерах, гро-

мадських  та  службових  приміщеннях,  дбає  про  естетичну

привабливість номерів, комфортне згідно ціни перебування

гостей у готелі.

Керівник служби зобов’язаний забезпечити у роботі служ-

би необхідні заходи для уникнення крадіжок. В окремих го-

телях покоївки дають підписку про контроль за клієнтами і не

допускають їхнього проникнення у чужі номери. Згідно під-

писки, порушення цієї норми загрожує покоївці терміновим

звільненням.


 

Старша покоївка — делегує виробничі завдання керівни- ка служби, координує роботу колективу покоївок, здійснює контроль за станом приміщень. В обов’язки старшої покоївки входить:

— розподіл виробничих завдань згідно професійних обо- в’язків;

— організація прибирання номерів, приміщень загального користування та службових приміщень, утримання їх у чис- тоті та порядку;

— прийом номерів при від’їзді клієнта;

— контроль за цілістю майна та інвентаря у номерах та

приміщеннях загального користування закріплених за стар-

шою покоївкою;

— контроль за зберіганням білизни, її станом;

— контроль за технічним станом обладнання у номерах

і службових приміщеннях;

— співпраця з черговим персоналом інженерно-технічної

служби для усунення технічних неполадок;

— строгий контроль за станом заповнення номерів, опера-

тивне інформування служби прийому і розміщення, броню-

вання;

— прийом замовлень на додаткові платні послуги;

— регулярне проведення інвентаризації майна та інвента-

ря (не менше 2-ох разів у рік) у закріплених приміщеннях;

— ведення технічної документації щодо контролю та оці-

нювання роботи підпорядкованого персоналу та обліку мате-

ріально-технічних ресурсів в обсязі закріплених приміщень.

Старша  покоївка  повинна  мати  значний  досвід  роботи

у готелі, бездоганно знати технологію обслуговування. У єв-

ропейських готелях із сформованими власними стандартами

обслуговування авторитет старшої покоївки надзвичайно ви-

сокий,  вона  навчає,  передає  досвід  новим  поколінням по-

коївок.

Професійний обов’язок старшої покоївка забезпечити най-

вищий  рівень  комфорту  у  номерах.  В  окремих  випадках

в обов’язки покоївки входить вирішення конфліктних ситуа-

цій підлеглих з клієнтами. В особливих випадках, обслуго-

вування VIP-персон може здійснюватись лише старшою по-

коївкою.


 

Покоївка. Колектив покоївок найбільш чисельний у стру- ктурі готелів. Покоївка здійснює прибирання, провітрювання номерів, санвузлів, зміну постільної білизни, контролює на- явність у санвузлах необхідних засобів гігієни, перевіряє стан меблів, технічний стан побутової техніки та ін. Головний обов’язок покоївок стосується прибирання номерів незалеж- но від їхнього статусу — зайняті вони чи вільні.

Професійно-кваліфікаційні обов’язки покоївки стосуються:

— досконалого знання технології прибирання з дотриман-

ням інструкцій і встановленого порядку заміни білизни;

— вміння користуватись технічними засобами прибиран-

ня, знати хімічні засоби та порядок їхнього використання для

миття і чищення;

— у  стосунках  з  клієнтами повинна  бути  толерантною,

люб’язною, чесною;

— покоївка повинна бути комунікабельною і акуратною,

не завдавати шкоди обладнанню номерів і технічним засобам,

що використовуються у роботі;

— виконувати доручення керівника служби, чергового на

поверсі, гостей відповідно до переліку послуг, що надаються;

— у готелях категорії чотири — п’ять зірок повинен знати

одну іноземну мову міжнародного спілкування;

— здійснювати контроль за матеріально-технічним забез-

печенням у номерах, терміново повідомляти старшу покоївку

або  керівника  служби  про  конфліктні  стосунки  з  гостями

(крадіжки, нанесення шкоди обладнанню, неадекватна пове-

дінка гостей в номері та ін.);

— повідомляти старшу покоївку або керівника служби про

технічні несправності в номері, що можуть загрожувати жит-

тю, здоров’ю, майну гостей;

— здійснювати контроль за  використанням платних по-

слуг у номері, реєструвати їх і повідомляти старшу покоївку

або рецепцію для оформлення рахунку;

— здійснювати контроль за заповненням номерів і термі-

ново повідомляти службу прийому і розміщення про зміни

в статусі номера.

Вимоги щодо індивідуальних характеристик покоївки:

— бездоганний зовнішній вигляд (покоївка повинна мати

прийнятий до використанні в готелі формений одяг. Одяг по-


 

винен бути завжди чистим, попрасованим, необхідно викори- стовувати ідентифікатор особи із зазначенням прізвища, іме- ні, посади, повинна бути привабливою — із зачіскою, макія- жем та ін.);

— вік (значні фізичні навантаження та обсяг роботи зумо- влюють вікові обмеження 20 — 50 р.; середній вік у європей- ських готелях 20 — 40 р.);

— фізичні дані — регулярно повинна проходити медич- ний огляд, бути здоровою, у випадку інфекційних захворю- вань покоївка до роботи не допускається);

— психофізичні дані — повинна бути врівноваженою, ла- гідною, акуратною, швидко виконувати професійні доручен- ня гостей.

У Європі, США для роботи у готелі покоївка повинна пройти навчання на курсах підготовки покоївок. В окремих державах — Великобританії, Швейцарії та ін. підготовка по- коївок здійснюється у спеціалізованих навчальних закладах. При влаштуванні у готель покоївка повинна пройти обов’яз- кове стажування упродовж 6 місяців. У фешенебельні готелі прийом на роботу здійснюється згідно рекомендації з попе- реднього місця роботи.

В залежності від типу та класу готельного закладу, кожна покоївка прибирає впродовж робочої зміни від 16 до 20 но- мерів. Кількість номерів та час на прибирання номера виз- начається  стандартами країни,  професіонального союзу  чи

окремими готельними корпораціями, готелями. Наприклад, у США норма прибирання на одну покоївку становить 17 но- мерів на добу, Греції — 14 номерів. Згідно нормативів Швей- царського союзу власників готелів  на  прибирання номера, у якому проживає гість становить 20 хв., вільного номера 30 хв.

Суттєво впливає на нормативи у роботі покоївки тип буді- влі, категорія, обладнання номера. Прибирання у номері- апартаменті зумовлює вдвічі більші затрати зусиль, часу, то- му норма у прибиранні таких номерів удвічі нижча. Більших витрат часу покоївки вимагає прибирання номерів у старих готелях, номерів категорії «люкс».

З метою економії фонду зарплати і заохочення персоналу,

в окремих готельних корпораціях за кращими покоївками за-

кріплюються постійні номери. При такому підході до органі-


 

зації технологічного процесу персонал має можливість краще вивчити номери, ефективніше організовує обслуговування, адміністрація зменшує кількість контролюючого персоналу.

Обов’язок покоївок стосується забезпечення безпеки пе- ребування гостей та їхнього майна у номерах. Безпека життя пов’язується з постійним контролем за станом систем життє- забезпечення та побутових приладів, що використовуються у номерах. Для уникнення крадіжок коштовних речей у но- мерах (ювелірних виробів, грошей, творів мистецтва та ін.) готелі пропонують гостям спеціальні сейфи. Про ймовірність збереження коштовностей за необхідності повинна повідоми- ти покоївка. Водночас, покоївка повинна контролювати пере- бування гостей у номері для уникнення у випадку неадекват-

ної їхньої поведінки загрози майну готельного підприємства та для життя і здоров’я інших гостей.

Робочий день покоївки починається о 8.00 і триває 8 год. Перед початком робочої зміни покоївка повинна зареєструва- тись у менеджера служби або його заступника. Покоївка отримує сектор у готелі, ключі від кімнат за отримання яких вона повинна прозвітуватись у журналі обліку ключів і в кін- ці робочого дня повинна повернути ключі.

Згідно сучасних трудових норм, робочий день покоївки триває 8 год. упродовж 5-денного робочого тижня. Покоївки працюють у три зміни і мають щорічну місячну відпустку. У нормах обслуговування номерів різними змінами покоївок

можуть бути значні відхилення. Покоївки, які працюють у ве- чірню зміну, забезпечують підготовку номерів до сну, вико- нують значно менший обсяг роботи і можуть обслуговувати у 2–3 рази більше приміщень у порівнянні з ранішньою змі- ною, яка більше зосереджується на поточному прибиранні. Нічна зміна за кількістю обслуговуючого персоналу найменш чисельна і забезпечує прибирання службових приміщень та приміщень загального користування. Функції нічної зміни пов’язуються з прибиранням і чистотою килимового покрит- тя, гардин, витирання пороху, протирання меблів, дверей, підвіконників, перил та ін.

У структурі управління службою покоївка підпорядкову-

ється  безпосередньо  старшій  покоївці,  загалом  менеджеру

служби.


 

Прибиральниця. Забезпечує дотримання у належному санітарному стані приміщень загального користування — ве- стибюль, холли, коридори, сходові зони, ліфти, санвузли, службові приміщення, прилеглої до готелю території. В обо- в’язки прибиральниць також входить миття стін, вікон, две- рей, чищення і дизенфікація обладнання санітарних вузлів за- гального користування.

Прибиральниці не повинні створювати незручностей для гостей, їхня присутність повинна бути малопомітною, приби- рання приміщень загального користування повинно здійсню- ватись з найменшим порушенням спокою гостей. У режимі прибирання оптимальним вважається ранішній та вечірній час.

У структурі господарської служби в окремих великих го-

телях виділяються окремі структурні ланки — спеціалізовані

бригади прибиральниць, які здійснюють окремі функції у до-

гляді за приміщеннями загального користування — чищення

килимового покриття, догляд за гардинами, інколи такі спе-

ціалізовані бригади здійснюють чищення виробів з тканин,

меблів та ін.

У  структурі  управління  службою  прибиральниці  підпо-

рядковуються старшій покоївці та черговому на поверсі.

Завідувач білизняною відповідає за збереження білизни,

форменого одягу та інших виробів з тканин, що використо-

вуються у готелі, здійснює обмін білизни — видає чисту бі-

лизну покоївкам і приймає використану, перевіряє стан білиз-

ни, забезпечує її ремонт, поновлення, здає білизну у пральню

і приймає її після прання.

Завідувач  білизняною  особа  матеріально  відповідальна.

Важливе значення у її роботі відіграє контроль за обіговими

ресурсами. У роботі повинен використовуватись журнал об-

ліку основних обігових ресурсів — білизни номерів, форме-

ного одягу, білизни ресторанів та ін. Стосовно роботи завіду-

вача білизняної у готелях повинні проводитись періодичні

перевірки, які здійснює директор з обслуговування.

Технологічний процес  обслуговування завідувача  білиз-

няною зумовлює необхідність постійного зв’язку з комерцій-

ною службою, що забезпечує готель витратними ресурсами,

підрозділами сервісного обслуговування —  пральнею, хім-

чисткою, майстернею пошиття та ремонту білизни.


 

Кастелянша підпорядковується завідувачу білизняною, здійснює приготування використаної білизни до прання, об- мін білизни при здачі та отриманні з пральні, веде облік типу та якості білизни.

Швачка здійснює ремонт, штопання і маркірування білиз- ни. У структурі управління підпорядковується старшій білиз- няній, при необхідності допомагає кастелянші у підготовці білизни до прання, сортуванні і видачі покоївкам.

Супервайзер. В окремих європейських готелях у структу- рі служби обслуговування номерів виділяється посада супер- вайзера, який здійснює контроль за дотриманням покоївками стандартів прибирання. В обов’язки супервайзера також вхо- дить передача у службу прийому і розміщення інформації про

стан номерного фонду. Підпорядковується керівнику служби.

Стюард. Посада стюарда зустрічається в окремих готелях

США  високої  категорії  (категорії  «люкс»,  бізнес-готелях).

Обов’язок стюарда стосується забезпечення номерів свіжими

рушниками, надання охайного вигляду постелі, заміна живих

квітів, надання приміщенню привабливого естетичного ви-

гляду. Часто посаду стюарда займають спеціалісти з дизай-

ну, проектування інтер’єру. Стюарди починають працювати

у другій половині дня.

Пральня і хімчистка. Готелі середніх та великих розмірів

у   функціональній   структурі   обов’язково   мають   сучасні

пральні і хімчистки, у яких використовуються комп’ютеризо-

вані машини для прання, хімчистки, сушіння і прасування бі-

лизни та одягу. Управління цією ланкою здійснює директор

пральні, який найчастіше підпорядковується менеджеру служ-

би обслуговування номерів.

У малих готелях утримування пральні та хімчистки еко-

номічно неефективне. Необхідність спеціального приміщен-

ня, або переобладнання приміщення у пральню — фінансово

затратні заходи. Часто у готелі приміщення вигідніше вико-

ристовувати для проведення конференцій, розважальних за-

ходів та ін. Укладання контракту з пральнею про співпрацю

водночас обумовлює і прокат постільної білизни окремими

партіями чи поштучно. Проте, досвід прокату білизни не зав-

жди виправдовується: пральні часто постачають білизну ни-

зької якості. Оптимальний варіант для невеликих готельних


 

підприємств самостійно купляти білизну і укладати договір на її прання і прасування. У будь-якому випадку обов’язок менеджера служби обслуговування номерів стосується суво- рого контролю за готельною постільною білизною.

Контролю за якістю постільної білизни у готельній сфері надається значної уваги. Провідні готельні корпорації вико- ристовують з цією метою автоматизовані системи. Економіч- ний ефект від їхнього використання полягає у значній еконо- мії фінансових ресурсів, механізації важкої фізичної праці, поліфункціональному характері функцій. Наприклад, амери- канський готель «Chicago Hilton and Towers» (у готелі 1620 номерів) використовує напівавтоматизовану систему контро- лю за якістю постільної білизни, здійснює її сортування, ін-

вентаризацію. Щорічно ця система економить від 70 тис. до

100  тис.  дол.  Якщо  раніше  у  пральні  готелю  працювало

47 осіб персоналу, сьогодні у зв’язку з використанням авто-

матизованих машин лише — 17.

Функції і місце пральні і хімчистки у технологічній інфра-

структурі готельного підприємства згідно загальних рис по-

дібні. Наприклад, для функціонування цих структурних ланок

необхідні   просторі   приміщення,   спеціальне   обладнання:

пральні, сушильні та прасувальні машини, спеціальне облад-

нання для автоматизованого сортування, складання, комп’ю-

теризованого обліку та ін.

Ускладнення  технології  виробничих  процесів  внаслідок

використання складних автоматизованих систем, хімічних за-

собів, підвищує вимоги щодо посади керівника цієї ланки

у готелях. Він повинен мати знання з побутової хімії, знати

про  типові  неполадки обладнання і  вміти  їх  локалізувати.

Аналогічними знаннями повинен володіти персонал пральні

і хімчистки.

У хімчистках готелів сьогодні використовується спеціаль-

не обладнання для маркування одягу, що пришвидшує процес

сортування та уникає непорозумінь з клієнтами. Гість кладе

свою білизну у спеціальний пакет, що знаходиться у номері

разом із заповненою формою бланка з переліком всіх речей,

що віддаються у хімчистку.

Бланк переліку речей, що передаються у пральню або хім-

чистку — важливий документ реєстрації одягу, згідно якого


 

працівник пральні чи хімчистки звіряє список із вмістом па- кета. Окрім цього у хімчистках часто до речей прикріпляють інформатор з кодом клієнта. У великих готелях виділяється спеціальна категорія працівників, які отримують і реєструють замовлення,  забезпечують  доставку,   визначають  рахунок та ін. Керівник пральні та хімчистки завжди повинен ініцію- вати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи цих підрозділів  для  збільшення  прибутку підприємства. Зокре- ма, новації можуть стосуватись введення нових послуг — експрес-прання за додаткову плату, підкрохмалювання одягу та ін.

В організаційній структурі готелю пральня та хімчистка займають  важливе  місце,  тісно  взаємопов’язані  з  іншими

службами і підрозділами підприємства. В організації техно- логічного процесу ці виробничі ланки підпорядковуються службі обслуговування номерів, у фінансових операціях — фінансово-економічній службі. Технологічна взаємодія здій- снюється із службою прийому та розміщення у яку переда- ються рахунки клієнтів.

Технологія прибирання номерів. У технології прибирання номерів розрізняють щоденне, після від’їзду гостей, генераль- не. Кожного дня покоївка здійснює поточне і проміжне при- бирання номерів.

Прибирання номерів здійснюється у такій послідовності:

насамперед прибирання проводиться у заброньованих номе-

рах, потім прибираються номери, що звільнились, в останню

чергу здійснюється прибирання у зайнятих номерах. Приби-

рання необхідно проводити у час, коли гості відсутні у номе-

рі, для цього заздалегідь необхідно узгодити з клієнтами час

прибирання.  Якщо  гості  знаходяться  у  номері,  необхідно

отримати дозвіл на прибирання.

Поточне прибирання охоплює провітрювання приміщень,

прибирання і  миття посуду, застеляння ліжок, прибирання

стола, тумбочок, протирання пороху, прибирання санвузла,

догляд за вазонами. Обов’язок покоївки також стосується пе-

ревірки стану меблів  та  обладнання номерів. Якщо  номер

складається з декількох кімнат, процес прибирання насампе-

ред  необхідно  починати  у  спальні,  далі  у  вітальні,  інших

приміщеннях, і завершується прибирання санвузлом.


 

Щоденне проміжне прибирання у номерах найчастіше здійснюється у другій половині дня на вимогу гостей за окрему плату або якщо це прибирання зазначене у розпоряд- ку робочого дня. В обов’язки покоївки входить видалення сміття з номера, прибирання і миття посуду, протирання обід- нього столу, перестилання постільної білизни, заміна постіль- ної білизни, прибирання у санвузлі, готування ванни, заміна рушників, миття підлоги або механізоване прибирання підлоги.

Усі види прибирання, що проводяться у номерах готелю, здійснюються з обов’язковим використанням інвентаря з при- бирання і необхідних витратних засобів. Технологічно до- цільне використання інвентаря з прибирання і засобів, збере- ження і утримування їх в належному стані — важливі заходи

у дотриманні норм санітарно-епідеміологічного режиму.

Якщо гість залишив білизну для прання, покоївка передає

білизну у спеціальному пакеті старшій покоївці, яка передає

її в пральню. Старша покоївка оформляє квитанцію з перелі-

ком білизни і зазначає вартість прання після цього кладе на

стіл чистий бланк-замовлення на прання, вішає новий пакет

для білизни в санвузлі. Якщо у номері виявлені несправності

сантехнічного  обладнання,  електрообладнання,  водопоста-

чання, побутової техніки, необхідно дати заявку у диспетчер-

ський  пункт  інженерно-експлуатаційної служби,  здійснити

запис в журналі і простежити за виконанням заявки.

При від’їзді гостей покоївка повинна перевірити чи не за-

були гості речі, перевірити стан обладнання у номері, заміни-

ти постільну білизну і рушники, замінити інформаційний ма-

теріал, після цього прибирається номер.

Генеральне прибирання всієї житлової площі проводиться

не менше одного разу у 10 днів. Генеральне прибирання здій-

снюється в період відсутності гостей у номері і пов’язується

з вологим  прибиранням,  протиранням  меблів,  видаленням

плям на підлозі, килимовому покритті, м’яких меблях, мит-

тям санвузлів спеціальним розчином.

Згідно загальноприйнятих стандартів у готельному госпо-

дарстві схема прибирання номера охоплює такі етапи:

— провітрювання та кондиціонування приміщень. Провіт-

рювання забезпечується природним чином шляхом відкриття

вікон на 20–30 хв. або з використанням систем кондиціону-


 

вання. Комфортні аеродинамічні характеристики приміщень обов’язково повинні забезпечуватись у термін за півдоби пе- ред прибуттям гостей у номер;

— прибирання великого сміття;

— знімання брудної білизни з постільних аксесуарів;

— чисту білизну необхідно покласти поряд з ліжком, ліж-

ко з постільними аксесуарами залишається на певний термін

для провітрювання;

— з ванної кімнати забираються використанні рушники,

халат та ін.;

— миються раковини і стакани;

— миються ванна і унітаз;

— у період висихання ванни і раковин заправляється по-

стіль;

— здійснюється прибирання балкона, якщо передбачений

у номері;

— у житловій кімнаті витирається порох зі всіх предметів;

— здійснюється прибирання підлоги порохотягом;

— миється підлога у ванній кімнаті;

— поновлюються і  замінюються  використаний  інвентар

(мило, сірники, туалетний папір та ін);

— у ванній кімнаті здійснюється заміна рушників, халатів

та ін.

Прибирання номерів повинно здійснюватись згідно дозво-

лу гостей. Зазвичай у номерах повинна бути вивіска на двер-

ній ручці «Просьба не турбувати», що є пересторогою для

покоївки не входити у номер. Якщо вивіска на дверній ручці

відсутня, покоївка заходить в номер і повинна спитати дозвіл

на прибирання. Отримавши дозвіл, вона починає прибирати

з ванної кімнати, потім покоївка продовжує прибирання у жит-

ловій кімнаті в присутності гостя (якщо він не заперечує) або

може попросити гостя вийти.

Після прибирання покоївками номерів, їхню роботу пере-

віряє черговий на поверсі. Впродовж робочої зміни черговий

на  поверсі  при  швидкій  перевірці,  згідно  норми,  повинен

оглянути 100 номерів, при більш ретельній перевірці норма

становить 35 номерів. В процесі швидкої перевірки, що три-

ває 3–5 хв. черговий на поверсі повинен з’ясувати чи прово-

дилось провітрювання в номері (особливу увагу необхідно


 

звернути на наявність сторонніх запахів у санітарно-гігієніч- них приміщеннях номера), якість прибирання у житловій час- тині і санвузлах — чи видалені наліт, плями на раковині, уні- тазі, душовій, ванні, облицювальній плитці, як прибране ліжко, витертий порох. Більш ґрунтовна перевірка, що триває

7–10 хв. стосується детального вивчення черговим на поверсі якості прибирання, заміни постільної білизни, рушника у ван- ній кімнаті, поповнення використаних супутніх матеріалів, видалення плям на килимовому покритті, м’яких меблях, за- міни інформаційного матеріалу, технічного стану побутових приладів. Будь-які зауваження щодо якості обслуговування покоївки обов’язково повинні враховуватись в перспективі.

У структурі службових приміщень готелю служба обслу-

говування номерів повинна володіти приміщеннями вироб-

ничого використання, що характеризується достатніми роз-

мірами  для  організації  та  проведення  керівником  служби

координаційної роботи, проведення навчання, тренінгів, від-

значення корпоративних заходів та ін. У загальному службо-

вому приміщенні покоївки отримують завдання і звітуються

про виконання роботи, обговорюються завдання для вико-

нання роботи за секторами готелю, проведення телефонних

розмов  персоналом,  інформація  по  підготовці  номерів  до

прийому гостей, всі розпорядження по видачі засобів та інвен-

таря, зберігаються і контролюються ключі службового вико-

ристання.

Окрім  загального  службового  приміщення, на  кожному

поверсі у готелях повинні бути технологічні приміщення для

обслуговуючого персоналу. Ці невеликі службові приміщен-

ня використовуються для зберігання інвентаря, засобів до-

гляду за приміщеннями, перевдягання і зберігання особистих

речей, відпочинку.

У функціональній структурі служби виділяються окремі

підрозділи, які здійснюють ремонт, прання уніформи співро-

бітників готелю. В особливо великих готелях організовується

окрема  структурна ланка  нянь  для  догляду за  дітьми, яка

працює  епізодично,  у  її  роботі  задіяний  персонал  інших

служб, який у вільний час має можливість додаткового заро-

бітку. Гості у таких ситуаціях оплачують послуги безпосе-

редньо персоналу.


 

Обсяг роботи і розподіл обов’язків серед персоналу госпо- дарської служби суттєво залежить від розмірів готелю, місця його розташування, наявності прилеглої території, що знахо- диться у структурі готельного комплексу. Зокрема, якщо го- телю належить прилегла зелена зона, у функції цієї служби може входити підтримка порядку і чистоти її території.

Для обліку обладнання у кожному номері передбачений спеціальний опис у вигляді окремої картки, у якій зазначені дані про стан номера — структура інвентаря, несправності, зниклі речі та ін. У європейських готелях поширений досвід двічі на рік — посеред і в кінці року проводити інвентариза- цію. В процесі інвентаризації здійснюється облік постільної білизни, одіял, рушників, халатів інших виробів з тканин, бі-

лизни, що використовується в ресторані, на збереженні кас- телянші, у пральні. Аналогічний облік здійснюється посуду, предметів інтер’єра та ін. Мета інвентаризації стосується з’ясування забезпечення служби інвентарем, необхідність його заміни, витрати на заміну у бюджеті. Згідно досвіду функціо- нування служби обслуговування номерів у готелях, щорічно необхідно замінити або поновити до 10 % всього інвентаря.

Матеріальна база і стандарти обслуговування у номерах. Матеріальна база номерів повинна відповідати потребам клі- єнтів і категорії готелю у якій він позиціонує.

У європейських готелях стандартний набір інвентаря у жит- ловій кімнаті повинен включати: ліжко, стіл, 2 крісла, диван,

стіл під каву, торшер, 2 тумбочки, 2 лампи біля ліжка (на- стільні або настінні), телевізор, телефон (факс), шафу для одягу (комод з висувними шухлядами), мінібар з випивкою і легкою  закускою.  У  ванній  кімнаті  повинна  бути:  ванна (ванна-джакузі — у номерах «люкс» готелів вищої категорії) і/або душова кабіна, біде і унітаз, світильник, дзеркало. Дода- тково у номері можуть пропонуватись супутні матеріали: сір- ники (одна коробка у житловій кімнаті і одна у ванній, 15 ві- шалок (6 звичайних, 6 для спідниць, 3 із затискачем для штанів), поліетиленовий пакет для брудної білизни або одягу з  вкладеними у нього інформаційним листком і розцінками пральні та хімчистки, пакети покупок з відображеною на них

логотипом готелю, мішечки з тканини з лавандою проти молі і для ароматизації одягу у шафі, сейф, якщо у готелі відсутні


 

спеціальні для зберігання коштовних речей приміщення, письмовий набір, конверти, папір для факсових повідомлень, ручка, олівець, швидкозшивач та інше канцелярське прилад- дя, відкритки із світлинами готелю, міста чи країни, довідник телефонів основних служб готелю, довідник телефонів дода- ткових послуг готелю, біля телефону записна книжка з руч- кою. У ванній кімнати на одну особу повинно бути: 2 банних рушники, 2 рушники для обличчя, 2 невеликих рушники для тіла, килимок, халат, тапочки, шампунь для тіла і волосся, мило для тіла і для рук, лосьйон для натирання тіла після приймання ванни, кондиціонер для волосся, банна шапочка, палички для чищення вух, тампони для знімання макіяжу, набір для шиття, крем для взуття, зубна паста, зубна щітка, крем для гоління, станок для гоління, туалетна вода після го- ління.

Перерахований перелік інвентаря у головних функціона- льних приміщеннях номера — це довільний мінімум, що ко- ригується готельним закладом. Готельний заклад може збіль- шити обсяг супутніх послуг, що зумовлюють додаткові витрати, водночас вони приваблюють більше гостей і спону- кають до користування більшим обсягом послуг. Наприклад, в окремих готелях і номерах пропонують кавоварку, безплат- ну каву і чай, в інших прасувальні дошки і праски. Остання послуга широко пропонуються у США, проте у Європі нада- ється з осторогою з огляду на пожежну небезпеку.

Окремої уваги заслуговує обслуговування у номерах VIP- персон. Гості цієї категорії надають перевагу особливо ком- фортним номерам категорії «люкс» («президентський люкс»). Окрім сейфа у номері, мінібара з широким вибором спиртних напоїв і закусок, холодильника та ін., обслуговування забез- печує декілька осіб, найчастіше покоївка під наглядом черго- вого на поверсі.

В обслуговуванні покоївкою номерів важливо вчасно по- повнити і замінити супутні матеріали (канцелярське прилад- дя, засоби індивідуальної гігієни, засоби догляду за взуттям, одягом та ін.). У використанні супутніх засобів у готелях за- гальноприйняті підходи, наприклад, на одну особу для миття

тіла виділяється одне мило масою 80 гр., для рук — 20 гр. Перед прибуттям клієнта все мило повинно поновлюватись.


 

Водночас, важливо вчасно здійснювати заміну засобів, якщо клієнт проживає у номері тривалий час і часто їх викорис- товує.

У випадку аварійного відключення електроструму, у ван- ній кімнаті повинна бути свічка з підсвічником. У структурі інвентаря обов’язково повинен бути план евакуації при по- жежі, важливо, щоб він був на декількох мовах і розмі- щувався у доступному для огляду місці. У дорогих готелях у номерах вищого класу використовується аудіоапаратура. Її використання підкреслює розкішні умови проживання, вод- ночас вимагає дотримання визначених у готелі умов комфор- ту. Іноді у загальній структурі інвентаря передбачені запасні подушки і одне запасне одіяло. Подушки у готелях викорис-

товуються з пір’я, у випадку алергії у гостя, повинні бути у резерві поролонові подушки.

Мінібар у номерах перед використанням номера гостями повинен бути зачиненими. При поселенні у номер клієнт отримує разом з  ключами від  кімнати, ключ від  мінібара. У мінібарі повинен бути прайс-лист на продукти. Сьогодні послуга надання у користування бара, складання рахунків за використання мінібара головним чином  комп’ютеризована. В окремих готелях контроль за асортиментом напоїв у барі у всіх номерах здійснюється окремим відповідальним праців- ником, який одночасно визначає рахунок.

Використання миючих засобів і засобів чищення. У функ-

ціонуванні служби обслуговування номерів сьогодні викори-

стовується значний асортимент миючих засобів та засобів для

чищення, перелік їхніх типів повинен бути достатнім для різ-

них видів робіт з прибирання. Розрізняють такі типи миючих

засобів:

— універсальні;

— для чищення підлоги (окремі для чищення мармуру, бе-

тону, керамічної плитки);

— освіжувачі повітря;

— дезинфікуючі;

— для чищення металічних поверхонь;

— спирт (білий (медичний) для натирання металічних по-

верхонь, надання блиску; синій (технічний) для чищення і де-

зинфікування різних поверхонь, в тому числі підлоги);


 

— поліроль для меблів, підлоги, для натирання мідних по- верхонь;

— шампуні для чищення килимових покриттів;

— для чищення холодильників;

— для чищення керамічної плитки;

— для чищення поліетиленових виробів.

На поверхах з номерами використовуються спеціальні бі-

лизняні кімнати у яких зберігаються всі витратні матеріали,

побутова техніка, допоміжне обладнання та ін.

Візок покоївки важливий елемент в процесі прибирання,

має спеціальну конструкцію пристосовану для руху у примі-

щеннях незначних розмірів і перевезення необхідних засобів

у роботі покоївки. Візок складається з двох ярусів — на верх-

ньому перевозиться чиста білизна, інвентар, який необхідно

замінити чи поновити у номерах, на нижній — засоби та ін-

вентар, що покоївка використовує в процесі роботи.

Використання електронних замкових систем у готелях.

У готелях високої категорії сьогодні часто використовується

електронна система замків. Використання цієї системи на-

самперед пов’язується із комплексом заходів безпеки у готе-

лі, забезпеченням вищої ефективності технологічного проце-

су (насамперед служби прийому та розміщення), зручністю

користування приміщеннями готелю його клієнтами і персо-

налом.

Електронний замок складається з двох частин — механіч-

ної й електронної. Механічна частина представлена подібним

до типового врізного замка механізмом з двома — зовніш-

ньою і внутрішньою накладками, що мають окрім функціо-

нального і декоративне значення. Електронна складова пов’я-

зується з вмонтованим мікрокомп’ютером та годинниковим

механізмом для корекції роботи в часі з електронною карт-

кою.  Інша  електронна складова  —  електронна  пластикова

магнітна картка  з  індивідуальним кодом  виконує функцію

ключа. Електронна ключ-картка виготовляється згідно спе-

ціальної технології, що гарантує абсолютну точність і суміс-

ність з пристроєм ідентифікації інформації з кожного замка.

Речовина, з якої виготовляються електронні ключі не нагро-

маджує статичний струм, не піддається впливу вологи, пилу,

стійка до механічного впливу. Контроль використання елект-


 

ронної картки здійснюється з центрального пульта, розташо- ваного у рецепції.

На електронній картці клієнта записується так зване «ча- сове вікно» — час його перебування і користування послуга- ми готелю. Після закінчення терміну перебування або при не- сплаті послуг, клієнт не має змоги без втручання персоналу готелю потрапити у номер. Сумісно з електронною карткою сьогодні у готелях використовуються замки з одночасним відкриванням дверей механічним ключем.

Кожен електронний замок зберігає інформацію про всі відкривання дверей карткою або механічним ключем, біль- шість електронних замкових систем запам’ятовує інформа- цію про всі невдалі спроби користування замком. Замки су-

часних виробників зберігають інформацію в середньому про

250–5900 використань замка (5900 — остання версія замків

компанії Saflok).

Замки можуть працювати в автономному режимі (off-line),

або бути об’єднаними в  мережу загального живлення (on-

line). У будь-якому випадку при вимкненні електропостачан-

ня вони працюють в автономному режимі, отримуючи заряд

від пальчикових елементів живлення.

Окрім  функції  електронного  замка,  електронна  картка

використовується у безготівкових розрахунках в межах го-

телю. У всіх пунктах продажу (POS — Point of Sale) вста-

новлюються  спеціальні  пристрої  для  ідентифікації  інфор-

мації  на  картці. Зокрема, такі  пристрої використовуються

у торгових залах ресторану, бару, фітнес-центру та ін. Інфор-

мація, внесена на картку захищена нестандартними метода-

ми запису, які не доступні для інших систем, зокрема касо-

вих і POS-терміналів.

Водночас, сьогодні у системах готельних замків викорис-

товуються смарт-картки. На смарт-картках можна записувати

на  порядок  більший  обсяг  інформації,  вони  забезпечують

вищу  ступінь  безпеки.  Головний  недолік  смарт-карток  —

значно вища вартість, що зменшує їхнє використання у готе-

лях. Нові моделі електронних замків провідних виробників

дозволяють  сумісно  використовувати  магнітні  та   смарт-

картки. У такому варіанті магнітні картки використовуються

клієнтами, водночас смарт-картки — персоналом готелю або


 

VIP-гостями. Для нанесення інформації на магнітні, смарт- картки використовується спеціальний прилад — енкодер.

Управління  системою  електронних  замків  здійснюється з рецепції. Для цього використовується таке спеціальне облад- нання:

— міні-термінал — забезпечує оперативне виготовлення електронних ключів-карток будь-якого рівня захисту особис- тим кодом;

— пристрій кодування електронного ключа — записує за- ново створений код на новий електронний ключ;

— пристрій передачі інформації — використовується як інтерфейс між пристроєм кодування і дверним замком у ви- падку якщо коди співпадають;

— система підтвердження електронного ключа — викори- стовується для перевірки дійсності ключів.

Нова електронна картка, виготовлена у рецепції, з першим використанням у певному замку автоматично змінює код по- передньої картки. Таким чином, вкрадені або загублені ключі не можуть використовуватись якщо клієнт своєчасно зробив заявку про цей випадок.

Електронні ключі можуть використовуватись у різних ре- жимах роботи: клієнт, покоївка, комплексне обслуговування, міні-бар, інженерна служба, адміністрація, аварія, запасний ключ, одноразовий ключ.

Клієнт отримує ключ в режимі «клієнт», код якого суміс-

ний  тільки із  замком його  номера. У  покоївок, персоналу

з обслуговування номерів з міні-баром, ключі-картки закодо-

вані для доступу тільки у ці приміщення, які закріплені за

цим персоналом. Для працівників інженерно-технічної служ-

би спеціально кодується ключ цього номера, на який посту-

пила заявка. Директор та інші представники адміністрації ви-

користовують ключ  з  кодом,  що  надає  доступ  у  будь-яке

приміщення готелю. У надзвичайних ситуаціях використову-

ється режим роботи «аварія», при якому блокуються замки

в межах поверха, корпуса, або всього готелю.

В аварійній ситуації, пов’язаної з перебоями електропос-

тачання у готель, профілактикою технічного стану комп’ю-

терної мережі тощо, для гостей, які прибули у готель, вико-

ристовуються заздалегідь виготовлені ключі-картки. Ці ключі


 

зберігаються у сейфі адміністрації готелю. Для одноразового доступу у номер видаються ключі-картки одноразового вико- ристання.

Управління системою інформації електронних замків здій- снюється з використанням спеціального програмного забез- печення. Програмне забезпечення у комп’ютері рецепції пе- редбачає  різні  рівні  доступу,  особистий  пароль  та  інші системи захисту. Відповідно до рівня доступу та посадових обов’язків, портьє тільки видає гостьові електронні картки, менеджер з персоналу виробляє картки та ін. Водночас всі дії оператора вносяться у протокол з метою отримання у будь- який момент інформації про електронний замок-картку, но- мер, оператора.

Типовим у готелях є використання замкових систем у при- міщеннях загального користування — конференц-залі, басейні, фітнес-центрі, автостоянках та ін. Параметри доступу зада- ються програмним забезпеченням, яке дозволяє встановлюва- ти для певного користувача список пунктів доступу, а також фіксує час, упродовж якого може здійснюватись доступ.