8.2.2.  Пошук, накопичення та обробка наукової інформації з теми дисертаційного дослідження

Відповідальним етапом дисертаційного дослідження є отримання й аналіз первинної та вторинної інформації  з теми дослідження.


 

Первинна інформація — це вихідна інформація, яка є результа- том безпосередніх  експериментальних досліджень, вивчення  прак- тичного досвіду.

Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної пе- реробки первинної інформації.

Особливого значення  первинна  й вторинна  інформація набува- ють при написанні дисертації, оскільки вона становить теоретичну та експериментальну основу в досягненні мети дослідження та його ви- рішення завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень дисертації, їхньої достовірності  й новизни.

Достовірність — це достатня правильність, те, що не викликає сум- нівів, доказ того, що названий  результат (закон, закономірність, сукуп- ність фактів  тощо) є істинним,  правдивим.  Достовірність — це повто- рюваність результату за одних і тих самих умов для багатьох об’єктів.

Достовірність  результатів  і висновків  дисертації  обґрунтовуєть- ся експериментом, логічним доказом, аналізом літературних й архів- них джерел, перевіркою  на практиці.  Розрізняють три групи методів доказу  достовірності:  аналітичні,  експериментальні, підтвердження практикою.

Аналітичні  методи  належать  до найважливіших методів  науко- вого пізнання.  їхня суть — доказ результату  (закону,  закономірнос- ті, формули,  поняття) через логічні математичні  перетворювання, аналіз  статистичних даних, опублікованих і неопублікованих доку- ментів. Суть експериментальних методів перевірки  достовірності полягає  у проведенні  наукових  дослідів і порівнянні теоретичних  та експериментальних результатів. При зіставленні наукового результа- ту з практикою  необхідною є відповідність  виведених  у теорії поло- жень явищам, що спостерігаються у практичних ситуаціях.

Опис процесу дослідження — основна частина дисертаційної  ро- боти, в якій подається огляд основних джерел з теми дослідження, висвітлюється методика й техніка дослідження з використанням ло- гічних законів і правил. Важливим є вибір методів дослідження,  які є інструментом  у добуванні  фактичного  матеріалу  або первинної  нау- кової інформації та виступають необхідною умовою досягнення по- ставленої в дисертації мети.

Підсистема  інформації  про об’єкт (предмет) дослідження — це систематична   діяльність   із  здобуття   інформації,   необхідної   для


 

досягнення його мети й вирішення завдань. Вона включає відбір дже- рел з теми дослідження,  їх аналіз, вибір методів, збирання даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної й вторинної) для розв’язання конкретної  проблеми.

На цьому етапі відбувається визначення проблеми — формуван- ня об’єкта (предмета) дослідження.  Слід провести  попередню роз- робку, тобто чітко визначити тему, використовуючи неформальний аналіз, потім — підсумкове  дослідження,  тобто структуроване зби- рання даних та аналіз для вирішення конкретного завдання.

Важливим є пошук вторинної  документальної інформації  з теми дисертації. Знання опублікованих (вторинних) джерел інформації  — неодмінна  умова забезпечення якості  наукового  дослідження.  Воно дає змогу глибше осмислити науковий матеріал, що міститься в опуб- лікованих працях інших учених, оскільки основні питання проблеми, як правило, викладено  в більш ранніх дослідженнях.

Пошук, обробка та аналіз опублікованих джерел дає змогу виявити рівень вивченості  конкретної  теми, зробити  огляд літератури  з теми, створити список використаних джерел (приблизно 200–250 назв).

Для складання списку джерел з обраної теми доцільно викорис- товувати  наявні  в бібліотеках  систематичні  каталоги,  в яких  назви творів  розташовано  за галузями  знань;  абеткові  й предметні  ката- логи; різноманітні бібліографічні й довідкові  видання  (посібники і покажчики з окремих тем і розділів),  списки літератури, виноски і посилання в монографіях, підручниках,  енциклопедіях, енциклопе- дичних словниках тощо. Слід знайти основні періодичні видання з обраної проблематики. Крім того, інформацію щодо статей, опубліко- ваних протягом календарного року, можна знайти в останньому за рік номері періодичного  видання.  (Методику пошуку вторинної  інфор- мації докладно розглянуто в підрозділі 2.6 даної роботи).

Далі слід створити картотеку (або список) літературних джерел з теми. Добре складена картотека (список) навіть за побіжного перегля- ду назв джерел допомагає охопити тему в цілому. На її основі можливо вже на самому початку дослідження уточнити структуру дисертації.

Перегляду мають  підлягати  всі види  джерел,  зміст  яких  пов’я- заний з темою дисертаційного дослідження.  До них відносяться матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизняних і зарубіжних виданнях;  неопубліковані документи  (звіти  про науково-дослідні й


 

дослідно-конструкторські роботи, дисертації, депоновані  рукописи, звіти фахівців  про міжнародні  відрядження, матеріали  зарубіжних організацій  тощо), офіційні документи.

Стан  вивченості  теми доцільно  розпочинати зі знайомства  з ін- формаційними виданнями,  які містять оперативні  систематизовані відомості про документи  (опубліковані, неопубліковані), найсуттєві- ші аспекти їхнього змісту. В інформаційних виданнях,  на відміну від звичайних бібліографічних посібників,  можна знайти  не лише відо- мості про твори друку, але й ідеї та факти,  що в них наведено. Крім оперативності, їх відрізняє новизна  інформації,  повнота  охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що дозволяє оперативно  зна- йти й систематизувати літературу.