6.2. Педагогічна практика 6.2.1.  Мета, завдання та зміст  практики

Проведення педагогічної  практики має забезпечити закріплення суттєвих теоретичних  знань і досягнення  таких цілей:

1. Ознайомлення студентів безпосередньо  в ході навчального процесу з основними  формами,  принципами і методами викладання дисциплін,  що викладаються на кафедрі,  з передовим  педагогічним досвідом і його практичним опануванням.

2. Набуття професійних якостей майбутнього  викладача, які від- повідають вимогам сучасного суспільства,  а також формування осо- бистих людських якостей фахівців.

3. Виховання у студентів творчого, дослідницького підходу до пе- дагогічної, наукової й виховної діяльності.

4. Формування потреб у самоосвіті, самовихованні та підвищенні своєї кваліфікації.

Зміст педагогічної практики складається з навчально-методичної, науково-дослідної й виховної роботи.

Навчально-методична робота становить суть педагогічної прак- тики і включає:

• вивчення методичного досвіду й системи навчальної роботи ка- федри і викладача-методиста, до яких на період практики при- кріпляються студенти-практиканти;

• ознайомлення з плануванням та організацією  навчальних  за- нять;

• оволодіння  методикою організації  та контролю  роботи студен- тів у навчальному процесі;

• опанування засобів і методів організації та контролю  самостій- ної роботи студентів;

• оволодіння  методикою підготовки до навчальних  занять і мето- дикою викладання навчального матеріалу шляхом відвідування лекцій викладачів,  самостійного проведення  навчальних  занять під керівництвом та у присутності викладача-методиста;


 

• участь  у розробці  навчальних  завдань  і матеріалів  для погли- бленої самостійної  роботи студентів, що входять у систему ме- тодичного забезпечення навчального процесу.

Педагогічна  робота студента-практиканта умовно поділяється на два основні види: пасивна та активна практика.

Пасивна практика: відвідування лекцій, семінарських  занять і консультацій керівника-методиста; відвідування лекцій і семінар- ських занять, які проводять  студенти-практиканти, а також участь в їх рецензуванні.  У період пасивної  педагогічної  практики студенти під керівництвом викладача-методиста знайомляться з організацією навчально-виховного процесу, особливостями методичної  роботи. Водночас практиканти отримують  конкретні  завдання  щодо підго- товки  лекцій  з відповідних  дисциплін  і методичні  рекомендації  для проведення  семінарських  занять.

Активна практика: самостійне проведення  студентами-практи- кантами семінарських  занять; читання лекцій з дисциплін, що викла- даються  на кафедрі.  Під час активної  практики відбувається повне залучення студентів  до навчального  процесу,  а саме: вони  читають лекції, проводять семінарські заняття, консультації, за завданнями керівників-методистів ведуть навчально-методичну роботу.

Тексти лекцій обсягом 20–29 сторінок машинопису та методич- ні розробки  семінарських занять  подаються  на перевірку  керівни- кові практики,  тільки  після  цього студент  допускається до читан- ня лекцій  і проведення семінарських занять.  На залікових  лекціях присутні   викладачі-методисти  кафедри   і  студенти-практиканти. По закінченні лекції, семінарського  заняття  відбувається їх обго- ворення, в якому беруть участь всі присутні. Під час обговорення висловлюються зауваження теоретичного  й методичного характеру, відзначаються позитивні   й  негативні  аспекти  занять,  звертається увага на методику  використання наочних  та інших  засобів  активі- зації навчального  процесу. Хід обговорення  фіксується у протоколі, зразок якого наведено на рис. 23. Протокол  додається  до матеріалів практики.


 

Протокол

обговорення лекції (семінарського заняття) студента-практиканта       курсу філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проведеної (ного) в                        групі (курс), дата.

(факультет, вищий навчальний заклад)

1.  Власний  аналіз  студента-практиканта   своєї  лекції  чи  семі- нарського заняття.

2. Виступи студентів-практикантів,  які відвідували заняття.

3. Аналіз проведення заняття керівником-методистом.

4. Пояснення  студента-практиканта  з приводу  зроблених  зау- важень.

5. Оцінка керівником-методистом  проведеного заняття.

Підпис студента-практиканта          Підпис керівника-методиста         

Рис. 23. Схема протоколу  обговорення  лекції

(семінарського заняття)


 

Науково-дослідна робота студентів під час практики включає:

• ознайомлення з науково-дослідною роботою кафедри;

• участь у підготовці й проведенні студентських наукових конфе- ренцій;

• підготовку  доповідей  на засіданні  наукових  гуртків,  проблем- них груп;

• використання наукових  принципів,  методів і законів  при під- готовці й читанні лекцій і проведенні семінарських  занять.

Виховна робота  студентів під час практики  має включати  озна- йомлення з організацією та системою виховної роботи кафедри, проф- спілковою й дозвіллєвою роботою у студентських групах. Вона перед- бачає участь практикантів у виховній роботі студентів тих груп, де проходить  практика,  шляхом  проведення різних  заходів, наприклад, таких як дискусії щодо сучасних проблем суспільного життя тощо.