РОЗДІЛ 6. ПЕДАГОГІЧНА І НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ 6.1. Загальні вимоги щодо практики та її види

Педагогічна  і науково-виробнича практика  студентів  універси- тету є необхідним  етапом у підготовці  майбутніх  фахівців  до викла- дацької та наукової діяльності. Головною умовою допуску до практи- ки є успішне теоретичне  оволодіння  студентами  знаннями з обраної спеціальності.

Протягом навчання на факультеті студенти вивчають нормативні курси й спецкурси  з обраної спеціальності, беруть участь у спецсемі- нарах, які розкривають суттєвий  зміст  актуальних  проблем  певних дисциплін  і надають систематичні  педагогічні знання, а, крім того, прослуховують спецкурси  з логіки,  психології,  риторики,  методики використання технічних  засобів  навчання  тощо. Основні  навчальні посібники  й методичні рекомендації  щодо проведення  практики сту- денти отримують  і вивчають  у процесі освоєння  теоретичного  мате- ріалу.

Відповідно  до навчальних  планів факультетів, які затверджено Вченою радою, уведено порядок  проходження студентами  практики відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра й магістра.

Наприклад, студенти  філософського факультету  спеціальності

«філософія» освітньо-кваліфікаційного рівня  магістр філософії,  ви- кладач філософських дисциплін проходять такі види практики:

• педагогічна без відриву від навчання  (шість тижнів у дев’ятому семестрі);

• педагогічна з відривом  від навчання  (два тижні у дев’ятому се- местрі);

• науково-виробнича практика  без відриву  від навчання  (вісім тижнів у 10-му семестрі).

Проходить  практика, як правило, на гуманітарних  і природничих факультетах  Київського   національного  університету   імені  Тараса


 

Шевченка,  а також (за необхідності, згідно з направленнями декана- ту) в інших вищих і середніх навчальних  закладах м. Києва або у міс- цях, де планується майбутня  робота випускника.