ВИСНОВКИ

Для середини ХХ – початку ХХI ст. характерна  зміна парадиг- ми, тобто відношення до вже усталених  наукових стереотипів.  Еко- логія, як структурна  частина  біології за часів Е. Геккеля, тепер ви- окремилася в складну,  сучасну  інтегративну дисципліну. Вона, як і її предмет  вивчення  – біосфера,  складається умовно  з напрямів, розділів, які відповідають різним природним  структурам.  Біосферу ми умовно препаруємо, розкладаємо на її компоненти, об’єкти, через що часто втрачаємо точність уявлення про її складність, властивості. Природа, біосфера – єдина, надскладна, багатокомпонентна система з безліччю зв’язків  між її компонентами. Для  розуміння її будови, функцій  люди створили  різні  науки  – хімічні, біологічні,  фізичні, математичні, соціальні, за допомогою яких вивчають різні об’єкти природи  – живі, неживі різних  рівнів складності  – від атомно- молекулярного до соціального.  Але це умовність,  бо природа  єди- на. Тому кожна окрема наука поодинці не здатна повно, однозначно пояснити  природу. Найбільш повно відображає біосферу як цілісну систему екологія, яка поєднала  в собі всі сучасні науки, знання  про природу.

До середини ХХ ст. домінував технократичний оптимізм, коли зда- валося, що могутність  людей безмежна. Наприкінці цього століття  ви- никли інші уявлення – екологічний песимізм, коли стало здаватися, що екологічна  катастрофа неминуча.  Але є і третій, сучасний  шлях – еко- логічного паритету суспільства з природою, основу якого складають екологічна освіта та виховання, екологічна культура. Розвиток сучасної цивілізації, її подальше існування стане неможливим без визнання пари- тетних відносин з біосферою. «Ми нічого не принесли в цей світ і нічого не можемо винести з нього, – писав апостол Павло. Маючи їжу та одяг, треба бути цим задоволеними. Ті, що бажають збагачуватися, впадають у спокусу, безпутство та шкідливі похоті, які занурюють людину в біду- вання. Коріння  зла – сріблолюбство,  з-за чого примножуються скорбо- ти». Кажучи сучасною мовою неекологічна, тобто нераціональна еконо- міка сприяє формуванню сучасних екологічних проблем.

Для  запобігання екологічній  кризі  потрібна  висока  екологічна свідомість кожної людини. Як писав В.І. Вернадський,  ми повинні переглянути всі основи  нашого життя  у відношеннях до природи, її живої частини  – біосфери,  а отже, і до самих себе. Не зробивши цього, людство буде приречене на такі еволюційні зміни, які стануть


не сумісними  з його подальшим  існуванням. Біосфера як система, яка  здатна  сама регулювати  природні  процеси,  виключає  з розви- тку об’єкти, які протирічать її законам розвитку.  Тільки  раціональ- но користуючись своїм розумом, а отже ноосферними принципами, людство зможе довго співіснувати з біосферою.  Саме цьому вчить екологія, і без втілення  екологічних  принципів,  законів подальший розвиток  людства може стати неможливим. Саме тому сучасна еко- логія стала нормативною  дисципліною  для всіх вищих навчальних закладів не тільки України, а майже всіх країн світу.