4.5.5. Національна екологічна політика України
Збереження природи, забезпечення екологічної безпеки є функцією екологічного права, яке формується на принципах державної екологіч- ної політики (гр. політике – державна діяльність). Це система заходів, пов’язаних із запобіганням негативним впливам суспільства на природу.
Завдання екополітики – таке задоволення зростаючих потреб населення в об’єктах довкілля, щоб його структура, якість і сталість процесів, функцій не погіршувалися і відповідали потребам людей.
Основні принципи екологічної політики нашої держави сформо- вані в Декларації про державний суверенітет України (10.07.1990 р.). Згідно з сьомим розділом «Екологічна безпека» цього документа наша держава самостійно встановлює порядок організації охорони природи та порядок використання природних ресурсів на своїй території, має свою комісію з радіаційного захисту населення та екологічної безпеки.
Держава,
або її представницькі органи – міністерства, комітети може заборонити
будівництво та припинити функціонування будь- яких підприємств, установ та
інших об’єктів, які спричиняють за- грозу екологічній безпеці; дбає про
екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молоде покоління.
Конституція України проголошує як одне з важливих повнова- жень Верховної Ради України – дбати про охорону довкілля, визнача- ти екологічну політику держави, яку реалізує Кабінет Міністрів Украї- ни. Суттєвим елементом екологічної політики є екологічне навчання та виховання. Це відображено в Конституції України, положення якої є нормами прямої дії (ст. 8) і складають основу природоохоронного зако- нодавства нашої держави, та в Законі України «Про охорону навколиш- нього природного середовища». В преамбулі цього закону визначено, що Україна здійснює екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього се- редовища, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу довкілля, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи.
Одна з важливих складових екологічної політики – охорона при- роди, окремих її об’єктів, раціональне використання природних ре- сурсів. Цьому слугує державний стандарт ДСТУISO 14004-97, який визначає зміст екологічної політики на місцевому та об’єктовому рівні, тобто на кожному підприємстві.
Кінець XX ст. вніс дві головні зміни у правові норми як кожної країни зокрема, так і в міжнародне право в цілому. Спочатку пра- во людини, а слідом за цим і якість природного середовища були визнані фундаментальними цінностями суспільства, бо людина не може бути відокремлена від природи. Поступово було сформульо- вано поняття права людини на безпечне природне середовище, чим було визначено коло її екологічних прав. В останні роки міжнародна громадська свідомість остаточно затвердилася в необхідності визна- ння пріоритетності прав людини на здорове і гармонійне природне середовище, сформулювавши основи глобальної екологічної полі- тики.
Питання
1. Що таке екологічна політика?
2. Які законодавчі документи визначають зміст екологічної політики?
3. Охарактеризуйте основні принципи екологічної політики?