4.5. Основи  екологічного права

Декларація «Про  незалежність України», Конституція України. Поняття про  екологічну політику в  Україні. Націо- нальна і глобальна екологічна політика. Програма дій  на  ХХI століття. Основні напрями законодавства України – природо- охоронне – Закони України: “Про охорону навколишнього при- родного  середовища”, “Водний кодекс”, “Земельний кодекс”, “Про  охорону атмосферного повітря”, “Про  охорону рослин”, “Про тваринний світ”; ресурсоохоронне право:

“Про надра”, “Гірничий кодекс”, “Лісовий кодекс”; антропо- охоронне: “Про  охорону здоров’я”, “Про  санітарно-епідемічне благополуччя населення”, “Про екологічну експертизу”, “Про відходи”, “Про  охорону праці”, національна програма “Репро- дуктивне здоров’я». Нормативні документи та  основні їх  ви- моги  щодо  забезпечення безпеки життєдіяльності населення: норми, правила, інструкції.

Законодавство – це сукупність  етично-моральних настанов, ви- роблених суспільством на протязі свого існування, та сукупності законів, затверджених державою, які стоять на сторожі здоров’я, безпеки природи та людини. Актуальним у забезпеченні екологічної


грамотності  є знання  про явні, скриті або можливі  небезпеки.  Зна- ння  – це застосована  у практиці  інформація, зокрема  юридична,  і згідно з чинним  законодавством громадянин має право на її отри- мання. Вся система законодавства базується  на певних концепціях, засадах, зокрема  на положеннях, які проголошені  в Декларації  про державний  суверенітет  України,  яка формує  національну екологіч- ну безпеку.

Право – це система  загальнообов’язкових правил  поводження, соціальних  норм, встановлених суспільством  або санкціонованих державою, які відбивають волю панівного класу або всього народу і спрямовані  на врегулювання суспільних  відносин. Для забезпечен- ня прав людини держава має примусовий апарат.

Екологічне право регулює екологічні суспільні відносини, ви- значає  морально-етичні цінності  і  визначає   найбільш   ефективні шляхи  використання природних  ресурсів, екологічну  безпеку  гро- мадян і захист їхніх прав у цій сфері.

Існує суб’єктивне право – як оцінка можливої  поведінки  грома- дян, фізичних осіб або організацій – юридичних осіб. Воно залежить від культури,  моралі  суспільства,  спрямованих на досягнення  пев- ної цілі, пов’язаної із задоволенням інтересів, потреб (на жаль, не за- вжди законних). До цього відносять екологічні права, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я, стан природного середовища.

Це одне з фундаментальних прав людини,  закріплених у між- народних правових актах, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, законах України. Захист екологічних прав людини  і громадських  організацій  – одне з пріоритетних на- прямків  права, юриспруденції.