4.5. Основи екологічного права
Декларація «Про незалежність України», Конституція України. Поняття про екологічну політику в Україні. Націо- нальна і глобальна екологічна політика. Програма дій на ХХI століття. Основні напрями законодавства України – природо- охоронне – Закони України: “Про охорону навколишнього при- родного середовища”, “Водний кодекс”, “Земельний кодекс”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону рослин”, “Про тваринний світ”; ресурсоохоронне право:
“Про надра”, “Гірничий кодекс”, “Лісовий кодекс”; антропо- охоронне: “Про охорону здоров’я”, “Про санітарно-епідемічне благополуччя населення”, “Про екологічну експертизу”, “Про відходи”, “Про охорону праці”, національна програма “Репро- дуктивне здоров’я». Нормативні документи та основні їх ви- моги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення: норми, правила, інструкції.
Законодавство – це сукупність етично-моральних настанов, ви- роблених суспільством на протязі свого існування, та сукупності законів, затверджених державою, які стоять на сторожі здоров’я, безпеки природи та людини. Актуальним у забезпеченні екологічної
грамотності
є знання про явні, скриті або можливі небезпеки. Зна- ння – це застосована
у практиці інформація, зокрема юридична, і згідно з чинним законодавством
громадянин має право на її отри- мання. Вся система законодавства базується на
певних концепціях, засадах, зокрема на положеннях, які проголошені в
Декларації про державний суверенітет України, яка формує національну
екологіч- ну безпеку.
Право – це система загальнообов’язкових правил поводження, соціальних норм, встановлених суспільством або санкціонованих державою, які відбивають волю панівного класу або всього народу і спрямовані на врегулювання суспільних відносин. Для забезпечен- ня прав людини держава має примусовий апарат.
Екологічне право регулює екологічні суспільні відносини, ви- значає морально-етичні цінності і визначає найбільш ефективні шляхи використання природних ресурсів, екологічну безпеку гро- мадян і захист їхніх прав у цій сфері.
Існує суб’єктивне право – як оцінка можливої поведінки грома- дян, фізичних осіб або організацій – юридичних осіб. Воно залежить від культури, моралі суспільства, спрямованих на досягнення пев- ної цілі, пов’язаної із задоволенням інтересів, потреб (на жаль, не за- вжди законних). До цього відносять екологічні права, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я, стан природного середовища.
Це одне з фундаментальних прав людини, закріплених у між- народних правових актах, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, законах України. Захист екологічних прав людини і громадських організацій – одне з пріоритетних на- прямків права, юриспруденції.