4.2. Біологічні, соціальні аспекти  екології  людини

Бурхливий розвиток  галузі знань про залежність  людини, її здоров’я від стану природи прийшовся на 60-ті рр. XX ст. Вже в 1921 р. з’явився термін «Екологія людини», який першими використали американські вчені Борджес і Парк. Цей розділ науки спочатку ро- зуміли як частину медицини, що вивчає вплив середовища, зокрема антропогенного походження,  на людину. Частково  такий вплив ви- вчають і соціологія, техніка, архітектура, економіка, право.

Одне з перших визначень  соціальної екології дав у 1927 р. Р. М. Кензил. Він характеризував екологію людини як науку про територі- альні і часові відношення, на які впливає  середовище.

Пізніше,  в 50-ті  рр.  Л.  Шуор  і Д. Дункан  визначили поняття про екологічний комплекс, що складається з чотирьох  чинників:  по- пуляція, середовище, технологія і структурна  організація, які тісно пов’язані між собою причинно  і функціонально. Прикладом такого комплексу  в біосфері є виробничі  об’єкти, створені розумом і рука- ми людей. Це техносфера – фізичне середовище антропогенного по- ходження.

Взаємодіюча  сукупність  об’єктів  техносфери  з біосферою утворює екосферу. Вона складається з природних  біогеоценозів, об’єднаних з антропогенними екосистемами, або агроекосистемами

– поля, пасовища, сади та техноекосистеми – заводи, шахти, системи зв’язку, міста. Тому екосистема – це життєве середовище людини, в якому взаємодіють  природні та антропогенні  потоки речовин, енер- гії, інформації,  створюючи антропосферу. Вона містить у собі про- мислове,  сільськогосподарське виробництво,  транспорт,  комуніка- ції, джерела енергії, тобто всі види діяльності людини і її наслідки.

Важливими характеристиками є щільність населення, норма на- селеності, перенаселеність, які характеризують екологічну комфорт- ність території, безпечність проживання людей на певній території. Дуже часто використовують поняття  щільності населення як серед-


ню кількість  людей на одиниці  площі певної території.  При цьому забувають,  що фізіологічно 90комфортні  території за температу- рою, кількістю опадів, наявністю родючих земель, придатних для проживання людей, обмежені. Чинник перенаселеності більш пока- зовий  і важливий, ніж щільність  населення.  Територія вважається перенаселеною,  а потенціал  життя  низький,  якщо люди, що живуть на ній, не можуть  забезпечити своє проживання, не приводячи до швидкого  виснаження невідновлюваних джерел  життєзабезпечен- ня – рослини, тварини, люди, кисень, або не перетворюючи  віднов- лювані ресурси у невідновлювані, зменшуючи  при цьому потенціал життєзабезпечення місцевого природного середовища.

Таким  чином, територія  перенаселена,  якщо  біотичний  потен- ціал знаходиться в стані прогресуючого  виснаження під впливом людей. Перенаселені всі держави,  особливо  так звані  багаті, тому що вони  виснажили свої природні  ресурси  і тепер виснажують  їх на територіях  інших держав. От чому так гостро ставиться  питання про обмеження  росту чисельності  населення на планеті. Народжу- ваність, смертність,  здоров’я населення залежать  від комфортності умов проживання.

Підрахунки показують,  що  для  комфортного проживання  на одну людину  повинен  припадати  один гектар орної землі, придат- ної для  ведення  сільського  господарства.  У світі її площа  складає

3,2 млрд га, а в Україні  – близько  35 млн га. Якби всі люди захоті- ли харчуватися так, як середній американець,  то це було б можливо тільки  для половини  теперішнього  населення планети, тобто для 3 млрд людей. Саме через перенаселеність близько  третини  людства живе в стані постійного голоду.

Для аналізу існуючих і знову виникаючих проблем у 1968 р. був створений  Римський клуб – асоціація  економістів,  демографів,  еко- логів, соціологів,  політиків,  бізнесменів,  які ще в 1974 р. розробили моделі майбутнього  розвитку  цивілізації:  «Межі росту» (керівник – американський вчений  Д. Медоуз,  США),  «Стратегія виживання» (М.  Мессарович,  США  і Е. Пестель,  ФРН), «Латиноамериканська модель розвитку» (А. Арейра, Аргентина),  «Новий  погляд на розви- ток» (Я. Кайя, Японія), «Перебудова міжнародного порядку» (Я. Тін- берген), «Цілі для людини» (Е. Ласла, США).

Всі ці моделі враховують  і передбачають  небезпеки,  пов’язані з подальшою урбанізацією життя. Вони враховують параметри: на- родонаселення, економічне зростання,  виробництво продовольства,


виснаження невідновлюваних ресурсів, забруднення природного се- редовища. Результатом діяльності  цієї організації  стала книга «Де- мографічна  бомба», із змісту якої випливало, що вже тоді на смерть від голоду було приречено  декілька  сотень мільйонів  людей. З ма- теріалів  доповіді  Римського клубу  і висновків  вчених  Массачусет- ського технологічного інституту в США, зроблених ще в 1972 р., ви- пливало, що до 2000 р., призупиниться промислове зростання  через вичерпання легкодоступних природних  ресурсів, а близько  2020 р. може відбутися катастрофа всієї індустріальної системи. Тому стри- мування  росту чисельності  населення на планеті є найважливішою глобальною  проблемою сучасності, бо відбувається дуже швидке, майже некероване  виснаження всіх природних  ресурсів, деградація природного  середовища  на фоні змін кліматичних умов і посилен- ня напруженості в соціально-економічних міжнародних відносинах, що можуть призвести до екологічної катастрофи в недалекому май- бутньому.

Питання

1.   Що таке «екологія людини»?

2.   Що таке «екологічний комплекс», його характеристики?

3.   Який  зміст  поняття «екологічна комфортність»?

4.   Які прогнози подальшого розвитку суспільства?

5.   Як спiввiдносяться поняття «Бiосфера», «Антропосфера»,

«Техносфера», «Ноосфера»?