4.1. Сталий розвиток суспільства – результат нового екологічного мислення

У третій чверті ХХ ст. виникла  концепція сталого розвитку  як ре- зультат безупинного інтенсивно-екстенсивного розвитку промислової цивілізації за рахунок ресурсів природи. Тепер, на новому етапі розви- тку, необхідно ноосферно, на принципах  розумності і самодостатності оцінити можливості  людини, суспільства при взаємодії з природою. Концепція розвитку,  орієнтована на конкретну  людину, а не на аб- страктне  суспільство,  ставить головним  завданням сприяти  переходу до нової, ноосферної  цивілізації.  Її основу складають  принципи:  про- грес і безупинний розвиток  не повинні  бути результатом терациду, а людина – не хазяїн і не пан Землі,  Природи,  але тільки  її елемент. Природу не можна і не треба підкоряти, необхідно її розуміти і розумно користуватися тим, що вона може дати згідно з її можливостями, які грунтуються  на її законах. Економічна діяльність  людини не повинна формувати безлику  систему накопичення, не керовану  об’єктивними законами  природи, а тільки її поточними  потребами та бажаннями. Економіка повинна враховувати особові, етичні, духовні цінності і вар- тість повинні мати не тільки об’єкти, що можна порахувати, оцінити в грошовому еквіваленті. Гроші, речовинні предмети – не єдиний крите- рій цінності, багатство не повинно бути основою влади, навіть закон- ної, над людиною, суспільством,  а світова економіка не повинна бути системою конкуруючих  національних економік; ноосферна  економіка

– результат екологічної усталеності.

Останнім  часом  ведеться  багато  розмов  про  торгівлю  квотами на шкідливі  промислові  викиди, видаючи це за благо для економіки конкретного об’єкта – окремого промислового, галузі, держави. Про- те це ілюзія  – загальна  маса забруднень,  що надходять  у природне середовище, не зміниться,  але економічний стан «продавця»  різко погіршиться,  хоча б через неможливість запровадження нових про- мислових потужностей на своїх підприємствах. Створення екологічно стійкої економіки – найгостріша  необхідність,  що потребує  зокрема впровадження заборони, або щонайменше  обмежень, на споживання окремих  видів природних  ресурсів. Але це може призвести до руй- нації усієї світової економіки. Порочність теперішньої економічної системи – в руйнації екологічних  основ існування  будь-якого  живо- го об’єкта, виду, і в тому числі людини. Щоб уникнути  руйнації при- родних екосистем, необхідно вирішити ряд найбільш пріоритетних завдань: уповільнити темпи росту народонаселення на планеті  (при існуючих виробничих технологіях  Земля вже перенаселена); запро- вадити   використання  альтернативних  джерел   енергії;  обмежити

зростання  індивідуального матеріального споживання. Не можна створити екологічно стійку глобальну  або регіональну економіку без розумного  (ноосферного) обмеження  рівня  споживання природних багатств багатими  людьми, країнами.  Стала  економіка  тепер – стій- кість екосистем та сталість економічного розвитку в майбутньому.

Серед значних прошарків  населення існує поширена думка про практичну  невичерпність природних  ресурсів.  Багато  хто вважає, що економічне  процвітання пов’язане тільки  з безупинним ростом видобутку  корисних  копалин.  Це теж проблема, що потребує вирі- шення в соціально-педагогічному плані. Адже більшість  населення вважає,  що головне  в житті  – збагачення,  накопичення капіталу  в будь-якій  формі  – грошовій,  речовій.  Неможливо відновити  при- родні ресурси, зокрема ті, що складають основу рекреації – території відпочинку, туризму, лікування.

Необхідно  пам’ятати про певний  самодостатній рівень накопи- чення,  перевищення якого  – загроза  всьому  живому  і насамперед людині. Від того, чи зуміємо ми зупинитися в цьому порочному колі перетворень живого в неживе – залежить  майбутнє цивілізації.

Розширення сфери  впровадження в різноманітні галузі вироб- ництва альтернативних джерел енергії дасть можливість,  завдяки глобальним зусиллям позбутися парникового ефекту, руйнації озо- нового шару, замінити вуглеводневе паливо водневим, отриманим електролізом води за допомогою електроенергії. Під егідою ООН та її органів фінансуються інвестиційні програми  збереження  або від- новлення  інфраструктури біосфери  – озонового  шару, подолання результатів  парникового ефекту, запобігання забрудненню  атмос- фери, захист і відновлення біорізноманіття.

Таким  чином, найважливішою умовою сталого гармонійного роз- витку є таке економічне співіснування з природою, в якому пріорите- том є екологічні принципи,  які припускають  стійке невиснажливе ви- користання природних  ресурсів, що не ставить під загрозу існування майбутніх  поколінь.  Економіка  сталого  – гармонійного  розвитку  не повинна сприяти виснаженню відновлюваних ресурсів, не повинна по- гіршувати природні умови комфортності життя. Сталий розвиток – це передусім екологічно освічене суспільство і як результат – екологічно безпечні виробничі технології, результат яких – мінімальні забруднен- ня атмосферного  повітря, вод, грунтів, які б не перевищули фонових, тобто природних, концентрацій речовин, факторів, небезпечних  для життя взагалі і людини зокрема.

Питання

1.   Що таке сталий розвиток, його ознаки?

2.   Які характеристики людського розвитку?

3.   В чому  актуальність екологічно стійкої економіки?

4.   Які міжнародні організації сприяють збереженню природи?

5.   Які умови сталого гармонійного розвитку?