3.1. Cучасний стан навколишнього природного середовища в Україні, її регіонах

Україна  – одна з найурбанізованіших країн Європи  – у містах мешкає майже 70% населення.  Висока концентрація техногенних об’єктів сприяє забрудненню довкілля, знижує комфортність життя. Основними джерелами  забруднення атмосфери  міста є транспорт, енергетичні системи та промисловість. В результаті формується шу- мове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

Небезпечним є підвищенний електромагнітний  фон (електро- магнітний смог) від різноманітних джерел випромінювання – теле-, радіостанції, радіопередавачі мобільних телефонів.

У містах, як правило, підвищенний радіоактивний фон через ви- користання в будівництві гірських  порід, що містять  природні  ра- діоактивні  сполуки. В будь-яких  приміщеннях цей фон не повинен перевищувати 20 мкР за годину. Для його контролю  в санстанціях, будівельних комбінатах діють радіологічні лабораторії.

До шумової хвороби схильна більшість мешканців великих міст, які постійно отримують  шумові навантаження. Наприклад, норма- тивні рівні звуку в дБ для мешканців  житлових  кварталів  повинні становити  55 вдень  і 45 вночі.  Однак  різні  джерела  техногенного шуму вносять вагомий внесок у звукове середовище міста.

В сучасних міських районах зі значним рухом транспорту рівень шуму близький до небезпечної  межі у 80 дБ. Підвищений шумовий фон  викликає багато  хвороб  (стресовий стан, гіпертонія,  виразки шлунку).  Щоб його зменшити,  треба активно  використовувати зе- лені насадження.

Різні породи рослин по-різному  поглинають  шум. Хвойні поро- ди (ялина і сосна) у порівнянні з листяними (дерева  та чагарники)


краще регулюють шумовий  режим. З віддаленням від магістралі на

50 м листяні деревні насадження (акація, тополя, дуб) знижують рі- вень звуку  на 4,2 дБ, листяні  чагарникові – на 6 дБ, ялина  – на 7 і сосна на 9 дБ. Листяні породи здатні поглинати  до 25% звукової енергії, а 74% її відбивати і розсіювати. Найкращі в цьому відношен- ні – ялина, ялиця, туя; з листяних – липа, граб.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров’я міських мешканців.  Найбільш поширеною  шкідливою  домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі  призводить  до швидкої  стомлюваності людини,  головно- го болю, запаморочення, ослаблення пам’яті, порушення  діяльності серцево-судинної та інших систем.

Надзвичайно небезпечні діоксини, бензпірени – канцерогени,  які містяться  в будь-якому  димі – вогнища, особливо коли в ньому спа- люють полімерні упаковки, вихлопні автомобільні  гази, промислові викиди.  Ці речовини  викликають онкологічні  захворювання. Стан захворюваності наведено на рис. 27.

Рис. 27. Загальна захворюваність населення.

Сприяють захворюванням не тільки  хімічні (хімічні,  металур- гійні комплекси), а й фізичні (міський  шум), фізико-хімічні забруд- нення (підвищений штучний  електромагнітний та природний раді- оактивний фон).


Темпи росту загальної захворюваності за останнє десятиріччя зросли на 35–40%, переважно за рахунок злоякісних пухлин, серцево- судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергій. В багатьох містах України – Запоріжжя, Маріуполь,  Кривий  Ріг, Макі- ївка, Лисичанськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Дніпропетровськ кон- центрації шкідливих речовин перевищують  їх ГДК у 25–100 разів.

Це результат  антропогенного забруднення природного  серед- овища. Цьому могли б певною мірою зарадити  зелені насадження, раціональне проектування та забудова міст.

Питання

1.   Як діють на людину речовини міського середовища?

2.   Охарактеризуйте дію  фізичних, фізико-хімічних факторів міста.

3.   Які  природні методи  захисту використовують для  поліп- шення  якості міського середовища?