2.9.5. Екологічні проблеми транспорту
Однією з важливих екологічних, медико-соціальних проблем є транспортні системи пересування, зокрема ті, що забезпечують функціонування великих населених пунктів, зв’язків між його час- тинами. Насамперед це масові види транспортних засобів – авто- мототранспорт, електротранспорт, які функціонують у межах міста.
Для
глобального пересування використовують літаки, ракети. До транспортних систем
належать трубопроводи (продуктопроводи), які передають сипучі речовини, а
частіше всього – газоподібні, рі- динні нафто-, водопроводи. Найбільш відомі і
небезпечні – нафто- і газопроводи, аварії на яких викликають регіональні і
навіть гло- бальні катастрофи в природному середовищі. Майже всі види масо-
вого сучасного транспорту небезпечні з екологічної точки зору. Осо- бливо
шкідливий автомототранспорт, який і дає найбільший внесок в забруднення
довкілля – утворюють смог, шкідливі аерозолі, які руйнують озоновий шар.
На планеті нараховується близько одного мільярда автомото- транспортних одиниць і кількість їх зростає. На їх долю припадає до 50% загальної маси викидів, що складає 500 тис. тон чадного газу, близько 1 млн т вуглеводнів, сполук із канцерогенними властивос- тями – бензопирен, диоксини. До головних шкідливих забруднюва- чів відноситься монооксид вуглецю – чадний газ (отрута крові) –
70%, незгоріле пальне (вуглеводні – загальна отрута) – 20%, оксиди азоту (отрута крові, руйнівники озоносфери) – близько 10%.
В сучасних, традиційних автомототранспортних засобах пере- сування використовують дизельні або карбюраторні двигуни, що викидають у повітря малонебезпечні речовини – азот, кисень, воду, вуглекислий газ, вуглець (кіптява) в майже однакових кількостях. Крім них утворюються дуже шкідливі речовини, концентрація яких як у дизельних, так і в карбюраторних двигунах відповідно складає: чадний газ 0,5–12,0% і 0,01 – 0,5%, оксиди близько 0,8%, вуглеводні
0,2–3% і 0,009–0,5%, кіптява близько 0,04 г/м куб. і 0,01–1,1%, бен- зопирен 10–20 мкг/м3 і 10 мкг/м3 у карбюраторних викидах.
Кожна автомототранспортна одиниця за один км пробігу виді- ляє в середньому 30 г чадного газу, який утилізується дуже повільно (головним чином грибами), 4 г оксидів азоту і 2 г отруйних вугле- воднів. Інші транспортні засоби пересування дають менший внесок в забруднення природного середовища: літаки – 5%, залізничний транспорт – близько 2% від загальної маси шкідливих речовин, що викидаються автомототранспортними засобами. Дуже шкідливий етилований бензин, який містить високотоксичні сполуки свинцю, з яких 70% потрапляють у повітря, а з них близько 40% в організм людини – легені, кров, сприяючи захворюванням, в тому числі і он- кологічним. На поверхню землі його випадає 30%, що призводить до забруднення поверхневих вод, рослин. Через це не можна вла-
штовувати
городи, сади, пасовища уздовж автомобільних шляхів. Всі шкідливі речовини
потрапляють в приземний шар повітря, яким дихають люди, все живе. Свинець дуже шкідливо
впливає на стан здоров’я людей, викликає патологію вагітності, сприяє
безпліддю. Особливо чутливий до повітряних забруднень дитячий організм, бо
викиди з вихлопних труб потрапляють безпосередньо в зону ди- хання. Менш
шкідливими є засоби пересування на електричній тязі
– трамваї, тролейбуси. Хоча слід підкреслити, що їх потужні елек- тромагнітні поля екологічно небезпечні для людини, шкідливим є шум. Таким чином, існує велика проблема – заміна екологічно не- безпечних засобів пересування екологічно безпечними, наприклад на сонячній енергії, паливних елементах.
Законодавство України, зокрема закон «Про охорону атмосфер- ного повітря» забороняє експлуатацію технічнічних об’єктів, у вики- дах яких перевищені нормативи значень ГДК шкідливих речовин.
Питання
1. Які Ви знаєте транспортні системи, чим вони небезпечні для людини?
2. Які шкідливі для організму людини речовини містяться у га- зових викидах?
3. Зазначте ГДК шкідливих речовин в порядку збільшення їх не- безпеки.
4. Розташуйте види транспорту у порядку зменшення їх шкід- ливості.