2.9.5.  Екологічні  проблеми транспорту

Однією  з  важливих   екологічних,  медико-соціальних  проблем є транспортні системи пересування,  зокрема ті, що забезпечують функціонування великих  населених  пунктів, зв’язків між його час- тинами.  Насамперед це масові  види  транспортних засобів  – авто- мототранспорт, електротранспорт, які функціонують у межах міста.


Для глобального  пересування використовують літаки, ракети. До транспортних систем  належать  трубопроводи  (продуктопроводи), які передають  сипучі речовини,  а частіше всього – газоподібні,  рі- динні нафто-, водопроводи. Найбільш відомі і небезпечні – нафто- і газопроводи,  аварії  на яких  викликають регіональні  і навіть  гло- бальні катастрофи в природному середовищі. Майже всі види масо- вого сучасного транспорту небезпечні з екологічної точки зору. Осо- бливо шкідливий автомототранспорт, який і дає найбільший внесок в забруднення довкілля  – утворюють  смог, шкідливі  аерозолі,  які руйнують озоновий шар.

На планеті нараховується близько  одного мільярда  автомото- транспортних одиниць  і кількість  їх зростає.  На їх долю припадає до 50% загальної маси викидів, що складає 500 тис. тон чадного газу, близько  1 млн т вуглеводнів,  сполук із канцерогенними властивос- тями – бензопирен, диоксини. До головних шкідливих  забруднюва- чів відноситься монооксид  вуглецю – чадний  газ (отрута  крові)  –

70%, незгоріле пальне (вуглеводні – загальна отрута) – 20%, оксиди азоту (отрута крові, руйнівники озоносфери) – близько 10%.

В сучасних, традиційних автомототранспортних засобах пере- сування  використовують дизельні або карбюраторні  двигуни, що викидають  у повітря малонебезпечні речовини – азот, кисень, воду, вуглекислий газ, вуглець (кіптява) в майже однакових  кількостях. Крім них утворюються  дуже шкідливі речовини, концентрація яких як у дизельних, так і в карбюраторних двигунах відповідно складає: чадний газ 0,5–12,0% і 0,01 – 0,5%, оксиди близько 0,8%, вуглеводні

0,2–3% і 0,009–0,5%, кіптява  близько  0,04 г/м  куб. і 0,01–1,1%, бен- зопирен 10–20 мкг/м3 і 10 мкг/м3 у карбюраторних викидах.

Кожна  автомототранспортна одиниця  за один км пробігу виді- ляє в середньому 30 г чадного газу, який утилізується дуже повільно (головним чином грибами),  4 г оксидів  азоту і 2 г отруйних  вугле- воднів. Інші транспортні засоби пересування дають менший внесок в забруднення природного  середовища:  літаки  – 5%, залізничний транспорт  – близько  2% від загальної  маси шкідливих  речовин, що викидаються автомототранспортними засобами. Дуже шкідливий етилований бензин, який  містить високотоксичні сполуки  свинцю, з яких 70% потрапляють у повітря,  а з них близько  40% в організм людини – легені, кров, сприяючи захворюванням, в тому числі і он- кологічним.  На поверхню  землі його випадає  30%, що призводить до забруднення поверхневих  вод, рослин.  Через  це не можна  вла-


штовувати  городи,  сади, пасовища  уздовж  автомобільних шляхів. Всі шкідливі речовини потрапляють в приземний шар повітря, яким дихають люди, все живе. Свинець дуже шкідливо впливає на стан здоров’я людей, викликає патологію  вагітності,  сприяє  безпліддю. Особливо  чутливий  до повітряних забруднень  дитячий  організм, бо викиди  з вихлопних  труб потрапляють безпосередньо  в зону ди- хання. Менш шкідливими є засоби пересування на електричній тязі

– трамваї, тролейбуси.  Хоча слід підкреслити, що їх потужні  елек- тромагнітні  поля  екологічно  небезпечні  для людини,  шкідливим є шум. Таким  чином, існує велика  проблема  – заміна екологічно  не- безпечних  засобів  пересування екологічно  безпечними,  наприклад на сонячній  енергії, паливних  елементах.

Законодавство України, зокрема закон «Про охорону атмосфер- ного повітря» забороняє експлуатацію технічнічних об’єктів, у вики- дах яких перевищені нормативи  значень ГДК шкідливих  речовин.

Питання

1.   Які  Ви  знаєте транспортні системи, чим  вони  небезпечні для  людини?

2.   Які шкідливі для організму людини речовини містяться у га- зових викидах?

3.   Зазначте ГДК шкідливих речовин в порядку збільшення їх не- безпеки.

4.   Розташуйте види транспорту у порядку зменшення їх шкід- ливості.