ВСТУП

Територія України  в геоекологічному,  економічному,  промис- ловому та курортно-рекреаційному аспектах досить різноманітна,  а тому екологічний стан в різних її регіонах, як результат  природних та антропогенних факторів, різко відрізняється і часто є несприятли- вим. Під несприятливими антропогенними процесами слід розуміти фізичні  та речовинні  зміни  географічних  ландшафтів, які обумов- лені антропогенними джерелами  впливу  і викликають порушення їх середовищно-формуючих та ресурсовідновлюючих функцій.  Для аналізу причин негативних  процесів, їх розвитку та кінцевих ре- зультатів  необхідний є екологічний моніторинг.

Одним з важливих  напрямків моніторингу  та геоекологічного прогнозування є вивчення  екологічного, соціально-економічного, де- мографічного стану України, її регіонів. Стан повинен бути оптималь- ним з точки  зору соціально-економічної, екологічної  комфортності життя  і являти собою гармонійно  збалансоване просторово-об’єктне середовище. Його характеристики, параметри мають важливе значен- ня для створення безпечних умов для життєдіяльності людини, змен- шення вірогідності проявів негативних явищ – зсувів, підтоплення на прибережних територіях,  особливо  приморських,  збільшення фоно- вих концентрацій шкідливих речовин, факторів.

Актуальним для  кожної  людини  є знання  природоохоронного законодавства – державного, міжнародного, розуміння основ еколо- гічної політики – міжнародної, державної. Освічена, грамотна люди- на, фахівець – це перед усім людина гуманна. Умовний поділ всього, що нас оточує, на корисне та шкідливе – результат незнання законів природи, невиконання законів людських. Тому в підручнику  значну увагу приділено  правовим,  еколого-етичним питанням,  які є осно- вою бережливого  відношення до природи, до всього живого.

Важливим є екологічне прогнозування – передбачення  напрям- ків, швидкостей і масштабів  змін  в геоекологічних системах,  роз- рахунок  цих параметрів  на перспективу та їх оптимізацію  з метою оздоровлення довкілля.  Значну  увагу приділено  розрахункам збит- ків, що можуть бути завдані природі, а отже, суспільству  при нера- ціональному використанні природних  ресурсів. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку  держави особливо актуальні про- блеми ефективного використання трудових, матеріальних і при- родних  ресурсів.  Виходячи  з основ  суспільного  і територіального


розподілу праці, господарські функції будь-якого регіону потрібно розглядати на кількох  рівнях  – міжнародному, міжобласному, ре- гіональному  і міжрайонному, внутрішньорайонному, місцевому і об’єктному. Для кожного рівня необхідний розгорнутий економіко- екологічний аналіз cтану території, який би враховував  умови і фактори: економіко-географічне положення,  наявність  природних ресурсів, геодемографічну, політичну та екологічну ситуації, наяв- ність виробничих фондів  і потужностей,  необхідних  для функціо- нування  регіону.

Вже тепер, з наявних результатів  діяльності суспільства, кон- цепція розміщення виробничих сил в Україні повинна цілком пере- орієнтуватися з екстенсивного на інтенсивно  обмежений  підхід до використання природних ресурсів. Замість  розширення – стабіліза- ція і навіть згортання  окремих видів індустріального виробництва в умовах докорінних  структурних перетворень  в економіці,  соціаль- ній політиці з врахуванням екологічної безпеки.

Проблеми екологічної  безпеки відображені  в нормативно- правових актах багатьох держав і зокрема в природоохоронному законодавстві України,  у відношенні  держави  до цих проблем в ці- лому. Державна  концепція безпеки  людини  в Україні  базується  на основних принципах, проголошених у Концепції ООН про «Сталий людський  розвиток».  Її мета – забезпечити умови для збалансова- ного безпечного  життя  кожної  людини  сучасності  і наступних  по- колінь.  Еколого-економічні аспекти,  суверенітет  кожної  держави та природи, морально-етичні цінності суспільства  є засобами до- сягнення цієї мети. Цей документ вимагає посилення інтеграційних процесів між фундаментальними та гуманітарними дисциплінами і науковими напрямками – правознавство, психологія,  суспільствоз- навство, природничі  науки – біологічні, хімічні, фізичні, математич- ні та прикладні.

Людина, суспільство стали рушійною силою еволюційних про- цесів у природі, з-за цього всі сучасні екологічні процеси тісно пов’язані з соціальними,  тому в підручнику  значну увагу приділено соціально-екологічним проблемам, які розглянуті через призму лю- дини, її потреб і можливостей,  її місце в природі.

Зміст  підручника  формує уявлення про структуру  сучасної екології як про комплексну,  інтегративну науку, основу якої скла- дають  біологічні,  хімічні,  фізичні,  математичні,   соціальні  науки. Такий  підхід  у викладанні матеріалу  дає можливість  сформувати