ВСТУП
Територія України в геоекологічному, економічному, промис- ловому та курортно-рекреаційному аспектах досить різноманітна, а тому екологічний стан в різних її регіонах, як результат природних та антропогенних факторів, різко відрізняється і часто є несприятли- вим. Під несприятливими антропогенними процесами слід розуміти фізичні та речовинні зміни географічних ландшафтів, які обумов- лені антропогенними джерелами впливу і викликають порушення їх середовищно-формуючих та ресурсовідновлюючих функцій. Для аналізу причин негативних процесів, їх розвитку та кінцевих ре- зультатів необхідний є екологічний моніторинг.
Одним з важливих напрямків моніторингу та геоекологічного прогнозування є вивчення екологічного, соціально-економічного, де- мографічного стану України, її регіонів. Стан повинен бути оптималь- ним з точки зору соціально-економічної, екологічної комфортності життя і являти собою гармонійно збалансоване просторово-об’єктне середовище. Його характеристики, параметри мають важливе значен- ня для створення безпечних умов для життєдіяльності людини, змен- шення вірогідності проявів негативних явищ – зсувів, підтоплення на прибережних територіях, особливо приморських, збільшення фоно- вих концентрацій шкідливих речовин, факторів.
Актуальним для кожної людини є знання природоохоронного законодавства – державного, міжнародного, розуміння основ еколо- гічної політики – міжнародної, державної. Освічена, грамотна люди- на, фахівець – це перед усім людина гуманна. Умовний поділ всього, що нас оточує, на корисне та шкідливе – результат незнання законів природи, невиконання законів людських. Тому в підручнику значну увагу приділено правовим, еколого-етичним питанням, які є осно- вою бережливого відношення до природи, до всього живого.
Важливим є екологічне прогнозування – передбачення напрям- ків, швидкостей і масштабів змін в геоекологічних системах, роз- рахунок цих параметрів на перспективу та їх оптимізацію з метою оздоровлення довкілля. Значну увагу приділено розрахункам збит- ків, що можуть бути завдані природі, а отже, суспільству при нера- ціональному використанні природних ресурсів. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку держави особливо актуальні про- блеми ефективного використання трудових, матеріальних і при- родних ресурсів. Виходячи з основ суспільного і територіального
розподілу
праці, господарські функції будь-якого регіону потрібно розглядати на кількох
рівнях – міжнародному, міжобласному, ре- гіональному і міжрайонному,
внутрішньорайонному, місцевому і об’єктному. Для кожного рівня необхідний
розгорнутий економіко- екологічний аналіз cтану території, який би враховував
умови і фактори: економіко-географічне положення, наявність природних ресурсів,
геодемографічну, політичну та екологічну ситуації, наяв- ність виробничих
фондів і потужностей, необхідних для функціо- нування регіону.
Вже тепер, з наявних результатів діяльності суспільства, кон- цепція розміщення виробничих сил в Україні повинна цілком пере- орієнтуватися з екстенсивного на інтенсивно обмежений підхід до використання природних ресурсів. Замість розширення – стабіліза- ція і навіть згортання окремих видів індустріального виробництва в умовах докорінних структурних перетворень в економіці, соціаль- ній політиці з врахуванням екологічної безпеки.
Проблеми екологічної безпеки відображені в нормативно- правових актах багатьох держав і зокрема в природоохоронному законодавстві України, у відношенні держави до цих проблем в ці- лому. Державна концепція безпеки людини в Україні базується на основних принципах, проголошених у Концепції ООН про «Сталий людський розвиток». Її мета – забезпечити умови для збалансова- ного безпечного життя кожної людини сучасності і наступних по- колінь. Еколого-економічні аспекти, суверенітет кожної держави та природи, морально-етичні цінності суспільства є засобами до- сягнення цієї мети. Цей документ вимагає посилення інтеграційних процесів між фундаментальними та гуманітарними дисциплінами і науковими напрямками – правознавство, психологія, суспільствоз- навство, природничі науки – біологічні, хімічні, фізичні, математич- ні та прикладні.
Людина, суспільство стали рушійною силою еволюційних про- цесів у природі, з-за цього всі сучасні екологічні процеси тісно пов’язані з соціальними, тому в підручнику значну увагу приділено соціально-екологічним проблемам, які розглянуті через призму лю- дини, її потреб і можливостей, її місце в природі.
Зміст підручника формує уявлення про структуру сучасної екології як про комплексну, інтегративну науку, основу якої скла- дають біологічні, хімічні, фізичні, математичні, соціальні науки. Такий підхід у викладанні матеріалу дає можливість сформувати