2.9.4.  Лісовий  покрив України

Він знаходиться в кризовому  стані. При загальній площі держа- ви 603,8 млн га і населенні близько 47 млн на одну людину припадає близько  1,5 га лісу. В нашій країні площа, покрита  лісовими  наса- дженнями, займає понад 80 млн га, тобто лісистість складає 14%, що недостатньо. Наприклад в Білорусії,  площа якої в 3 рази менша від України,  лісистість  складає  32,5 %, що в 3 рази більше. Такий  стан


з лісами в Україні  – результат  відношення до них наших пращурів і нас самих. Так, тільки  з 1854 по 1914 рр. в Україні  було вируба- но 3,3 млн гектари  лісів. Тому тепер необхідно прикласти великих зусиль  для відродження лісів, тому що це здоров’я людей і основа багатьох видів промисловості. В останні часи поблизу  рік створені штучні ліси. Все більше зелених насаджень у містах. Це і зрозуміло, бо дерева та чагарники  затримують  від 20 до 80% пилу, зменшують мікробне зараження на 20-40%. Зелена  зона шириною 500 м знижує в 2–3 рази концентрацію  шкідливих  газів у повітрі. Один гектар насаджень  всього за одну годину продукує  стільки  кисню, скільки його необхідно для дихання 200 людям протягом години. Один гек- тар лісу, парку  за рік очищає  від пилу  та вуглекислого газу від 10 до 20 млн кубічних  метрів повітря,  збагачуючи  його киснем.  Най- поширенішим деревом у посадках, парках, лісових  зонах є тополя, яка за літні  місяці  поглинає  44 кг вуглекислого газу, в той час як липа – тільки  16. За цим показником одна тополя  еквівалентна 10 ялинкам.  Тополя  активно  зволожує  повітря,  зменшуючи  спеку і за цим показником вона перевершує  ялину майже в 10 разів, дуб – у 4 рази. Листя 400 тополь здатні за літо зібрати 500 кг пилу. Цікаво, що тополі, на відміну від інших дерев, менше вражаються блискавками і являють  собою природний блискавковідвід.

У соснових лісах і лісах з переважанням сосни до 60% бактері- альне забруднення повітря в 2 рази менше, ніж у березових. Активні антибактеріальні властивості,  що позитивно впливають  на стан по- вітряного середовища міст, характерні для акації білої, барбарису, берези бородавчатої.

Корисними є такі дерева, як софора японська і акація з сімейства бобових – на їх коренях мешкають азотфіксуючі бактерії, які засво- юють азот повітря  і збагачують  грунт його сполуками.  Дуже деко- ративні  невибагливі каркас  східний, айлант  звичайний, які можна використовувати  для  озеленення.  Проблема   створення  штучних лісів у маловодному  степу актуальна.  Досвід всіх років показав, що найбільш  прийнятними є багатокомпонентні структури  лісопоса- док. Спочатку, за прикладом  В. С. Граффа, який в середині XIX ст. першим довів можливість  створення штучних лісів на посушливих територіях  півдня України, висаджували в основному ільмові поро- ди і майже не використовували дуб. Це пояснювали тим, що ільмові, ясен дуже швидко ростуть. Вже у 2-річному віці вони сягають 50–75 см, а у 2–3-річному сягають до двух метрів. Їх крони швидко змика-


ються, створюють  затінення  і цим пригнічують  розвиток  бур’янів, що спочатку  сприяє  розвитку  дерев. Але вже в 20–25-річному віці вони  починають  слабнути,  хворіти  та піддаватися нападам  різних шкідливих  комах. Але там, де були насаджені і дуби, цього не було.

Дуб не полюбляє  бідних піщаних ґрунтів, але гарно переносить засолення,  що важливо  для Приазов’я.  Дуб росте повільно,  зрілий вік наступає  у 70–80  років. Живе  дуб 400–500  років, але є літера- турні відомості і про вік до 1500 років. У 120–200  років ріст у ви- соту припиняється, але на протязі  всього життя  продовжується у товщину. Дуби у 500-річному  віці сягають висоти до 40 метрів при діаметрі стовбура  більше метра. Особливо  довго росте дуб у перші роки і потребує при цьому затінення,  тобто сусідства більш швидко ростучих дерев. Ще недавно на півдні України, зокрема від Примор- ська до Бердянська, в численних  балках та ярах, що відкриваються до моря, росли байрачні ліси, які зберігали реліктові трав’янисті фі- тоценози. Але вони були хижацьки  вирубані, і ботанічний  музей під відкритим небом зник  назавжди.  Тепер тут лісистість  найменша  в Україні  і щоб досягти загальнодержавного рівня, її потрібно збіль- шити майже в 4 рази. Але навряд чи це можливо тепер, бо це означає скорочення  сільськогосподарських площ і недоотримання врожаю. І це при  тому, що посилюється посуха,  коли  температура  ґрунту під сонячним  промінням сягає 60–70  градусів. Передбачається, що близько  2010 р. середньорічна температура  в Україні  може підви- щитися  на 3–5 градусів за Цельсієм.  Такі умови провокують  поже- жі, кількість  яких збільшилася за останні роки майже у 2 рази.

Питання

1.   Який  сучасний стан лісів  на планеті, в Україні?

2.   Яке біологічне, екологічне значення лісів?

3.   Який  стан лісового покриву півдня України?

4.   Які породи  найбільш ефективні для  озеленення?

5.   Як пов’язані процеси опустелювання та втрати лісів?