2.9.1.  Охорона біосфери – найважливіше завдання сучасності.

Вплив діяльності людини на довкілля

Тривалий час люди вважали,  що з природи  можна  брати  її ба- гатства, не піклуючись  про їх відновлення. Будуючи,  ми руйнували і руйнуємо основи самого життя, змінюємо біосферу, яка тепер стала протидіяти людству за своїми законами. Так, якщо війна між людьми це геноцид, то війна проти природи – терацид (гр. терра – земля) – війна проти самої Землі.

Зміни  в природі  супроводжують людство на всіх етапах розви- тку цивілізації – первіснообщинному, рабовласницькому, феодаль- ному і капіталістичному. На початку розвитку  цивілізації шкода, нанесена  людьми  природі,  була  незначною.  З розвитком техніко- технологічної  могутності людей руйнації у природі зростали.

Розуміючи це, в багатьох країнах вже у XVIII-XIX ст.ст. століт- тях  з’явилися  закони,  які  регламентували відношення людини  до природи, її ресурсів, компонентів.  Виникла  необхідність  наукового аналізу  змін, породжених  діяльністю  людей, тобто антропогенних змін (гр. антропос  – людина, генос – породжувати). Ці зміни  ста- ли настільки  очевидними,  що у 1913 р. у Швейцарії був скликаний Перший Міжнародний з’їзд з охорони природи.

Катастрофічні зміни у природі, що виникли  на початку XX ст. –

світові війни, революції в багатьох країнах світу призвели до знищен-


ня природних  ресурсів і руйнації світового господарства, а потім для його відновлення знову знадобилися величезні природні ресурси, що бралися  з природи. Це призвело  у 50–60  рр. ХХ ст. до початку  гло- бальної кризи, яка стала результатом суперіндустріалізації та супер- мілітаризації всіх сфер людської діяльності. Виникли всесвітні акту- альні проблеми збереження  природи як єдиного цілого.

Тепер людство стало геологічною, космічною силою, яка змінює всі природні сфери – літосферу, атмосферу, гідросферу планети – її географічну оболонку. Катастрофа в тому, що відбувається отруєння всіх сфер існування  живих істот і передусім людини. Інтенсивність життя в Світовому  океані зменшилася на 30%, тому що в нього що- річно потрапляє близько  600 млрд т отруйних  речовин. З атмосфе- ри вилучається близько  80% кисню, який  продукується наземною рослинністю.  Саме тому в 1994 р. було прийняте рішення ООН про зменшення використання органічних видів палива для виробництва енергії. Збереження природи як єдиного цілого стало найактуальні- шою проблемою сучасності.

Сформувалися глобальні біосферні проблеми: демографічні – пере- населеність при відсутності екологічно збалансованих, нешкідливих технологій;  соціально-економічні – безмежне  зростання  потреб люд- ства, які виснажують природу, і тому важлива думка відомого ученого академіка М. Амосов проте, що людство повинно неминуче обмежити свої потреби, якщо хоче жити далі. Без цього всі існуючі проблеми ще більше загостряться – атмосферні – хімічне забруднення, виникнення парникового ефекту, руйнація  озоносфери;  гідросферні – виснаження запасів прісної води, забруднення Світового океану; літосферні – руй- нація ґрунтів, нераціональне використання земних надр, надзвичайної сили землетруси та виверження вулканів; мінерально-енергетична кри- за, яка призвела до виснаження відомих покладів корисних копалин та до руйнації біосферних  зв’язків між рослинним і тваринним світами, і як наслідок – зникнення багатьох видів рослин і тварин.

Ці проблеми  були розглянуті на всесвітньому  форумі  1992 р. в Ріо-де-Жанейро і запропоновано ряд заходів, концепцій  подальшо- го розвитку  людської  цивілізації.  Одним  з центральних положень збереження  екологічної рівноваги між природою та людством стала концепція збалансованого, або гармонійного, сталого розвитку, яка регламентує екологічну  поведінку  кожної держави, вимагає дотри- мання певних меж використання природних  ресурсів, забруднення довкілля.


Але, на жаль, вони виконані  не були, про що велася мова через

10 років, у 2002 р., на Йоханесбурзькому саміті, присвяченому існу- ючим невирішеним і майбутнім  екологічним  проблемам.  Підкрес- лювалося,  що найважливішою проблемою сучасності є екологічна безграмотність населення  планети  – від найвищих  посадовців  до пересічної людини, відсутність  екологічної  культури.  Це є основою кризової ситуації на планеті.

По-перше,  – посилення  парникового  ефекту  – потепління,  що супроводжується таненням  світових льодовиків  на полюсах, вер- шинах гір, а отже, виникають  повені, шторми, катастрофічні зливи. По друге, – триваюче руйнування озонової сфери над планетою через викиди речовин, які реагують з озоном. Ряд міжнародних конвенцій з цих проблем не виконуються. Зокрема Кіотська угода, пов’язана з подоланням проблем забруднення атмосфери, а отже, з парниковим ефектом,  Віденська  та Монреальська конвенції,  спрямовані  проти руйнування озоносфери. Майже всі економічно  розвинуті  держави Європи, зокрема Україна, ратифікували їх, а отже, зобов’язалися ви- конувати її вимоги.

Питання

1.   Коли  і чому  виникла необхідність аналізу змін в природі?

2.   Які сучасні екологічні проблеми Ви знаєте?

3.   Як можна  зберегти екологічну рівновагу в біосфері?

4.   Що таке концепція гармонійного або сталого розвитку?

5.   Що таке екологічний стан, його характеристики?