2.8.3.1. Стан світового океану
Океан – неперервна водна оболонка планети, яка оточує всі материки. Водна поверхня Океану займає 70,8% поверхні планети, або 361,06 млн кв. км, об’єм 1370 млн куб. км. Форми життя в океані дуже різноманітні. Фауна нараховує 160 тис. видів тварин, а флора – близько 10 тис. рослин. Океан забезпечує людям 12–15% харчових білків і 3–4% жирів тваринного похо- дження. В ньому зосереджені величезні запаси корисних копалин, які у верх- ньому шарі літосфери майже вичерпані. В одному куб. км океанічної води міститься не менше 35 млн т розчинених солей, а їхні загальні запаси склада- ють 48 квадрильйонів тонн. Якби їх виділити, то можна було б покрити всю поверхню планети шаром товщиною 90 м. У кожному кубічному кілометрі океанської води (приблизно 1 млрд т) міститься 20,6 млн т хлориду натрію,
900 тис. т магнію, 600 тис. т сірки, 3 тис. т бору, 400 т алюмінію, по 7 т марган- цю і міді, 1 т урану, 400 кг молібдену, 200 кг срібла, 4,4 кг золота. Вже зараз існують і працюють технології одержання корисних елементів із океанської води. Вони екологічно набагато безпечніші, ніж традиційні – металургійні. При вже значному вичерпанні поверхневих наземних корисних копалин їх запаси у Світовому океані майже не використовують. Це насамперед кон- креції (від лат. – зрощення, згущення) – мінеральні осадкові об’єкти округ- лої форми, що містять залізо, марганець, нікель, мідь, кобальт. Їх загальна маса складає 5–7 млрд т.
Мало використовується, на відміну від суші, шельф океану, а глибоководні поклади зовсім не експлуатуються. Поки ще люди ак- тивно не використовують ці запаси, хоча і без цього Океану нанесена величезна шкода забрудненням. Тільки нафтопродуктів всіх видів щорічно надходить до нього 13–14 млн т, які покривають 2/3 його по- верхні. Першим це засвідчив відомий французький дослідник океану Ж.І. Кусто. Обсяг нафтових забруднень складає майже 2 млн т за рік і являє одну з найнебезпечніших загроз життю. Зі стоками промис-
ловості
щорічно надходить 0,5 млн т нафтопродуктів. Потрапляючи у водне середовище,
вони спочатку розтікаються у вигляді плівки, утворюючи шари різної
потужності. За її кольором можна визначити приблизну товщину та кількість
нафтової плями (табл. 14).
Таблиця 14
Залежність вмісту нафтопродуктів від кольору нафтової плями
Зовнішній вигляд нафтової плями |
Товщина, мкм |
Кількість нафти, л/кв.км |
Ледь помітна |
0,0386 |
44 |
Сріблистий відблиск |
0,076 |
88 |
Сліди забарвлення |
0,152 |
176 |
Яскраві розводи |
0,305 |
352 |
Тьмяно пофарбовані |
1,016 |
1170 |
Дуже тьмяна плівка |
2,032 |
2310 |
Нафтова плівка змінює склад сонячного спектра, зменшує інтен- сивність проникнення у воду світла, яке складає від 1–10% (280 нм) до
60–70% (400 нм). Плівка товщиною 30–40 мкм цілком поглинає інф- рачервоне випромінювання, підігріваючи воду. Океан, всі його форми життя отруюються через обмін з атмосферою, стоками із суші, похован- нями високотоксичних речовин на дні. Це радіоактивні, хімічні відходи окремих галузей діяльності людини, про що свідчать дані табл. 15.
Таблиця 15
Антропогенне навантаження на океан за пріоритетними забруднюючими елементами
Забруднюючі елементи |
Стік, т/рік |
Частина антропогенного стоку, (%) |
|
Природний |
Антропогенний |
||
Свинець |
1,8×105 |
2,1×106 |
92 |
Ртуть |
3,0×103 |
7,0×103 |
70 |
Кадмій |
1,7×104 |
1,7×104 |
50 |
Нафта |
6,0×105 |
4,4×106 |
88 |
ПХД |
- |
8,0×103 |
100 |
Пестициди |
- |
1,1×104 |
100 |
Примітка. ПХД – поліхлордифеніли (речовини канцерогенного характеру, з яких утворюються діоксини).
Як
свідчать наведені дані, антропогенний стік вже переважає природний і зумовлює
отруєння всього живого в океані та інших водоймах.
Питання
1. Що Ви знаєте про загальні характеристики Світового океану?
2. Охарактеризуйте корисні копалини океану.
3. Чим небезпечне забруднення нафтопродуктами?