2.8.2.  Екологія  літосфери, її проблеми

Літосфера (гр. літос – камінь, твердь) – верхня тверда оболонка планети, до складу якої входять земна кора і верхня частина мантії – розплавлена речовина  планети.  Товщина  літосфери  коливається від

0,5–1 км під дном океану, до 50–90 км на суші континентів. Поверхня літосфери  – рельєф.

Частиною  літосфери  є надра, де містяться  мінерали – геологіч- ні утворення з близькими хімічними,  фізичними властивостями, кристалічними гратками.  Сукупності  мінералів  утворюють  гірські породи, які використовують в народному господарстві, – гірничодо- бувний комплекс, металургія, будівництво.  Надра – частина земної кори, яка розташована під поверхнею суші або дном водойм – моря, океану і сягає до глибин, які доступні  для геологічного  вивчення  і освоєння. Через підземні виробки у верхніх шарах земної кори утво- рилися  штучні пустоти. Через це з’явилися додаткові напруги в ній і  збільшилася тектонічна  активність  Землі  – почастішали  земле-


труси, зсуви в гірничодобувних регіонах, навіть у містах при непра- вильній забудові. Дослідженнями встановлено,  що до півночі Італії, Греції, через Балкани, південь  України,  Кавказу,  через Каспійське море, Середню Азію з розгалуженням на північ Росії (Тюменський нафто-, газодобувний край) і на Південно-Східну Азію (Японія, Ки- тай, Індонезія) можливі сейсмічні явища великої сили, наприклад у

1999 р. в Туреччині  (загинуло 15 тис. людей), на Тайвані – близько

10 тис., пошкоджено  два великих  міста. Зони  найбільш  вірогідних землетрусів представлені  на рис. 16.

Рис. 16. Зони найбільш вірогідних землетрусів

Корисні копалини  – природні  мінеральні  утворення,  що вико- ристовуються в народному господарстві. За промисловим викорис- танням їх ділять на 4 основні групи: металеві, неметалеві, пальні, гідро- та газомінеральні, а також і підземні води, ропа, лікувальні пелоїди  (грязі). З надр планети  тільки  за останні  20 років  добуто

40% вугілля (74 млрд т), 55% заліза (18 млрд т), 70% нафти (58 млрд т), 80% природного  газу (30 трлн  куб. м). Людство,  неприборкане у своїй експансії, щорічно збільшує видобуток корисних копалин, виснажуючи  те, що в біосфері накопичувалося протягом  мільйонів років.


За  швидкістю   їх  вичерпання виділяють   абсолютно  вичерпні (руди, вугілля,  нафта, природний газ), умовно невичерпні  (енергія Сонця, вітру, земного тепла) та відновлювані  – кисень, вода, росли- ни, тварини, люди. Але вже тепер суспільство  створило  такі умови, з-за яких  остання  група ресурсів  поступово  втрачає  вказану  здат- ність.

Останнім  часом окремо виділяють техногенні родовища. Це міс- ця скупчення великих кількостей промислових відходів – результа- ти видобутку, збагачення  і переробки  мінеральної сировини, запаси яких оцінені і можуть мати промислове значення.

Через нераціональне використання літосфери  суспільством сформувалися її екологічні  проблеми.  Цьому  сприяє  видобуток  із надр планети величезних  мас корисних копалин – понад 600 млрд т за рік, які не завжди раціонально використовуються.

Корисні копалини  – це сировина для енергетики  (35%), для ме- талургійної  (35%) і хімічної (30%) промисловості. На кожну люди- ну в середньому  їх припадає  по 100 т, але близько  90% від добутої кількості через недосконалі  технології видобутку  і переробки  в різ- номанітних  галузях промисловості губиться, розпорошується в біо- сфері, отруюючи її.

Тому великою проблемою сучасної видобувної та переробної галузей  промисловості є поліпшення технології  виробництва, під- вищення  ефективності використання сировини  і продукції з неї, впровадження ресурсозберігаючих технологій.  Тільки  такі  заходи можуть віддалити  швидке наближення термінів повного виснажен- ня наземних покладів корисних копалин.

Для багатьох регіонів вже характерні екстремальні відхилення в погоді – бурі, торнадо, цунамі, повені, посухи, активізація вулканіч- ної діяльності,  дисбаланс  атмосферних процесів. Прикладом може бути Західна  Європа,  де напередодні  2000 р. відбувся  ураган з ін- тенсивними опадами, внаслідок  чого загинуло  на території  Іспанії, Франції,  Італії більше як 100 людей. Урагану такої сили тут ніколи не було, бо швидкість вітру сягала до 220 км за годину.

Через надмірне використання органічних  видів палива пору- шився  вуглецевий  баланс біосфери,  одного з основних  у біосфері, що теж сприяє біосферним катаклізмам.

Через це рівновага між синтезом і витратою органічних речовин на суші розбалансована. Поки  люди брали з біосфери  не більш 1% запасів  органічних  речовин  – деревини,  вугілля,  нафти,  газу, вона


зберігала  стаціонарність. Тепер біосфера  перейшла  в кризовий,  не рівноважний стан. Підрахунки показують: розвіданих  запасів вугіл- ля вистачить  на 600 років, нафти  – на 90, природного  газу – на 50, урану  – на 60 років. Ці дані свідчать  про обмеженість  розвіданих запасів корисних  копалин,  без яких робота сучасної промисловості неможлива.  В результаті  сформувалася мінерально-сировинна кри- за. Хоча не виключена  можливість,  що можуть бути виявлені  нові поклади.

Питання

1.   Що таке літосфера, яка її будова?

2.   Які причини землетрусів?

3.   Що таке родовища, корисні копалини, як їх класифікують?

4.   Які перспективи використання корисних копалин?