Розділ 6 ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА ДОГОВОРАМИ ПІДРЯДУ 6.1. Договір підряду

За вимогами Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвер- дження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» [27] підрядник зобов’язується за завданням замовника на свій ризик виконувати та здати йому в установлений до- говором підряду строк закінчені роботи (об’єкт будівництва), а замов- ник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в уста- новленому порядку проектну документацію (якщо цей обов’язок по- вністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підря- дника закінчені роботи (об’єкт будівництва) та оплатити їх.

Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умова-

ми договору підряду є:

найменування та реквізити сторін;

місце і дата укладення договору підряду;

предмет договору підряду;

договірна ціна;

строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта);

права та обов’язки сторін;

порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором під-

ряду;

умови страхування ризиків випадкового знищення  або пошко-

дження об’єкта будівництва;

порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурса-

ми та послугами;

порядок залучення субпідрядників;

вимоги до організації робіт;

порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта);

порядок розрахунків за виконані роботи;

порядок здачі-приймання закінчених робіт (об’єкта будівництва);

гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта

будівництва), порядок усунення недоліків;

відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;


 

порядок врегулювання спорів;

порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для

регулювання взаємовідносин умови. Наказом Міністерства будівницт-

ва, архітектури й житлово-комунального господарства України «Про

затвердження Зразкового договору підряду в капітальному будівницт-

ві» передбачені форма і істотні умови договору [31]. Примірний зразок

договору підряду наведено у додатку 7.

Якщо  проект  договору  підряду  готує  підрядник,  замовник  зо-

бов’язаний надати йому інформацію про:

предмет договору;

джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта);

порядок передавання підряднику дозвільних документів і проек-

тної документації;

порядок надання підряднику будівельного майданчика (фронту

робіт);

порядок забезпечення робіт ресурсами та послугами;

порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором під-

ряду;

умови страхування ризиків випадкового знищення або пошко-

дження об’єкта будівництва;

інші обставини, необхідні для підготовки проекту договору під-

ряду.

Договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання

сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального по-

свідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін.

Предметом договору підряду є роботи, пов’язані з будівництвом

об’єкта, обов’язок щодо виконання яких покладається на підрядника.

Власником  результату  виконаних  робіт  (об’єкта  будівництва)  до  їх

здачі замовникові є підрядник.

Строки виконання робіт (будівництва об’єкта) встановлюються до-

говором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Не-

від’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконан-

ня робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів

(етапів,  комплексів) робіт, передбачених  договором  підряду.  Датою

закінчення робіт (будівництва об’єкта) вважається дата їх прийняття

замовником. Виконання робіт (будівництво об’єкта) може бути закін-

чено достроково тільки за згодою замовника за виникнення обставин

непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовни-

ком своїх зобов’язань (порушення умов фінансування, несвоєчасного

надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної докумен-

тації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій

третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винят-

ком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обста-


 

винами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об’єкта).

Договори підряду залежно від способу визначення ціни поділяють-

ся на договори з фіксованою ціною та договори за ціною «витрати

плюс».

Договір з фіксованою ціною передбачає фіксовану тверду договір-

ну ціну загального обсягу робіт за договором підряду або фіксовану

ставку за одиницю кінцевої продукції будівництва (м кв., кількість

місць тощо).

Договір за ціною «витрати плюс» передбачає договірну ціну як су-

му фактичних витрат підрядника на виконання договору підряду та

погодженого у договорі прибутку (у вигляді процента від витрат або

фіксованої величини) [37, п. 4, р. 5].

Договірна ціна у договорі підряду визначається на основі коштори-

су як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо

інше не встановлено договором.

У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тенде-

ру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тен-

дерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку пови-

нна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника,

визнаного переможцем торгів (тендеру).

Якщо  договір  підряду  укладається  за  результатами  переговорів

сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної

ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків при-

ймаються за домовленістю сторін. У разі коли роботи (будівництво

об’єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів

державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визна-

чається відповідно до державних будівельних норм.

Якщо під час укладання договору підряду неможливо встановити

договірну ціну, сторони у договорі підряду визначають приблизну до-

говірну ціну та порядок її коригування в процесі будівництва об’єкта.

У тому разі, коли підрядник підвищить приблизну договірну ціну бі-

льше, ніж це визначено договором підряду, то замовник не буде від-

шкодовувати додаткові витрати.

Тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною зго-

дою сторін. Не подавши замовнику пропозиції з розрахунками, щодо

виконання додаткових робот, не врахованих проектною документаці-

єю, підрядник не може вимагати від замовника їх оплати, якщо не до-

веде, що це було необхідно в інтересах замовника.

До витрат за договором підряду включаються витрати за період від

дати укладення договору підряду до дати його завершення. До витрат

за договором підряду також включаються витрати, яких зазнав підряд-

ник при укладенні договору підряду, якщо існує ймовірність його під-

писання і достовірної оцінки цих витрат. Витрати, понесені при укла-


 

денні договору підряду, які були визнані витратами звітного періоду, не включаються у подальшому до витрат за договором підряду, який підписано у наступних звітних періодах [37, п. 1, р. 5].

За згодою з замовником до виконання договору підрядник має пра- во притягувати субпідрядників, вимагати виплати авансу та підвищен- ня договірної ціни у разі істотного зростання цін на ресурси і послуги після укладення договору підряду.

Доходи і витрати, одержані та здійснені протягом періоду вико- нання договору підряду, визнаються на дату складання балансу (на останнє число місяця) за мірою завершеності будівельно-монтажних

робіт, якщо кінцевий фінансовий результат цього договору підряду

може бути достовірно оцінений.

Міра завершеності робіт за договором підряду може визначатися за

одним з наведених методів:

вимірювання та оцінка виконаної роботи;

співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального

обсягу за договором підряду в натуральному вимірюванні (м кв., м

куб., тн тощо);

співвідношення фактичних витрат від початку виконання дого-

вору підряду до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми зага-

льних витрат за договором. [37, п. 2.3, р. 5].

За невиконання замовником своїх зобов’язань за договором підря-

ду чи внесення ним до проектної та кошторисної документації змін,

що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує

10 відсотків від договірної ціни, підрядчик має право зупинити роботу

і вимагати від замовника сплати договірної ціни пропорційно викона-

ним роботам, а також відшкодування збитків, не покритих цією су-

мою.

У договорі підряду передбачені зобов’язання підрядника про те,

що він повинен одержати встановлені законодавством дозволи на ви-

конання окремих видів робіт; погодити проектну документацію з упо-

вноваженими державними органами або органами місцевого самовря-

дування, якщо це передбачено договором підряду; передати замовнику

на  затвердження  в  установленому  порядку проектну  документацію;

виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановле-

но умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відпові-

дно до проектної та кошторисної документації; здійснювати експертну

перевірку,  випробовування  робіт,  матеріалів,  конструкцій  виробів,

устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, та по-

відомляти про це замовника у визначені договором підряду строки;

передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та до-

говором підряду, закінчені роботи (об’єкт будівництва).

Договором підряду можуть бути визначені умови забезпечення ви-

конання зобов’язань відповідно до закону. Так, гарантом може висту-


 

пати банк, інша фінансова установа чи страхова організація, інший підрядник. Договір про забезпечення виконання зобов’язань уклада- ється у письмовій формі.

Підрядник, якщо інше не передбачено договором підряду, зо- бов’язаний укласти договір страхування ризиків випадкового знищен- ня або пошкодження об’єкта будівництва. Страхування цих ризиків здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України та ін- ших актів законодавства.

Право власності на закінчені роботи (об’єкт будівництва) перехо-

дить до замовника з моменту підписання акта приймання-передавання.

З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріаль-

них ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний на-

гляд та контроль за виконанням робіт шляхом:

проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресур-

сів  установленим  вимогам,  у  тому  числі  із  залученням  незалежних

експертів;

участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності

робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам;

проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів,

ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт;

перевірки ведення документації про виконання договору підряду

та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених держав-

них органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд

стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів.

За виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимо-

гам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених

недоліків або про зупинення виконання робіт (будівництва об’єкта).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник

має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий

акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Якщо між замовником і підрядником виникла суперечка щодо усу-

нення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони

може  бути  проведено  незалежну  експертизу.  Фінансування  витрат,

пов’язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника,

крім випадків, (коли за результатами експертизи буде встановлено відсут-

ність  порушень  умов  договору  підряду  підрядником  або  причинного

зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У

такому випадку витрати, пов’язані з проведенням експертизи, фінансує

сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за зго-

дою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних части-

нах, якщо інше не передбачено договором підряду.

Порушення зобов’язань за договором підряду є підставою для за-

стосування господарських санкцій, передбачених Господарським ко-

дексом України, іншими законами або договором підряду.


 

Відповідальність може бути передбачена як у вигляді штрафу, так і у вигляді пені. Крім того, Цивільним (Ц) і Господарським кодексами (ГК) України передбачені строки позивної давності за цим договором. Строки давнини, установлені ЦК, є загальними нормами, а стосовно господарських договорів будуть діяти строки давнини, установлені ГК як спеціальні норми. Випадки й строки наведені в таблиці 6.1 [65, с. 34].

Кінцевий фінансовий результат за договором підряду з фіксованою ціною може бути достовірно оцінено за наявності одночасно таких умов:

можливості достовірного визначення суми загального доходу від

виконання договору підряду;

імовірного отримання підрядником економічних вигод від вико-

нання договору підряду;

можливості  достовірного  визначення  суми  витрат,  необхідних

для завершення договору підряду, і міри завершеності робіт за догово-

ром підряду на дату балансу;

можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов’яза-

них з виконанням договору підряду, для порівняння фактичних витрат

за цим договором підряду з попередньою оцінкою таких витрат.

Таблиця 6.1

ВИПАДКИ ТА СТРОКИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

 

Випадки застосування позивної давності

Строк позивної давності

01

02

Згідно зі ст. 863 ЦК

Висунення вимог, що стосується неналежної якості робіт за договором підряду, щодо будинків і споруджень

3 роки

Висунення вимог, що стосується неналежної якості робіт за договором підряду, щодо інших видів робіт

1 рік

Згідно зі ст. 322 ГК

Висунення вимог, що стосується неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво:

— щодо недоліків некапітальних споруджень

1 рік (при схованих недоліках — 2 ро- ки)

— щодо недоліків капітальних конструкцій

3 роки (при схова- них недоліках — 10 років)

— щодо відшкодування збитків, заподіяних замовникові про- типравними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій

 

30 років

 

Кінцевий  фінансовий  результат  за  договором  підряду  за  ціною

«витрати плюс» може бути достовірно оцінено за наявності одночасно

таких умов:


 

імовірного отримання підрядником економічних вигод від вико-

нання договору підряду;

можливості достовірного визначення витрат, пов’язаних з вико-

нанням договору підряду, незалежно від імовірності їх відшкодування

замовником.

Якщо кінцевий фінансовий результат за договором підряду не мо-

же бути оцінений достовірно, то:

дохід визнається як сума фактичних витрат від початку виконання

договору підряду, щодо яких існує імовірність їх відшкодування;

витрати за договором підряду визнаються витратами того пері-

оду, протягом якого вони були зазнані.

За відсутності імовірності відшкодування витрат дохід не визна-

ється. Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності, яка

перешкоджала у попередніх періодах отриманню достовірної оцінки

кінцевого фінансового результату за договором підряду, то дохід і ви-

трати, пов’язані з виконанням  цього договору, визнаються згідно  з

пунктом 3 ПБО 18 «Будівельні контракти».

Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати

на виконання договору підряду перевищуватимуть загальний дохід за

цим  договором  підряду,  то  очікувані  збитки  визнаються  витратами

звітного періоду з включенням фактичних витрат на виконання цього

договору підряду до собівартості реалізації.

До доходу від виконання договору підряду генпідрядник включає

всю вартість робіт, виконаних за договором підряду. Вартість робіт,

виконаних субпідрядниками, генпідрядники визнають як інші прямі

витрати, пов’язані з виконанням договору підряду. Субпідрядники до

доходу включають вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних

власними силами.

До доходу від виконання договору підряду підрядники включають

також суму відхилень, претензій та заохочувальних виплат. Кошти,

одержані в результаті застосування майнової відповідальності за по-

рушення замовниками умов договору підряду, відображаються підря-

дником у складі доходу від виконання договору підряду.

Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завда-

них невиконанням або неналежним виконанням підрядником умов до-

говору підряду, відносяться на зменшення доходу від договору.

Доходи і витрати за кожним договором підряду відображаються в

бухгалтерському обліку окремо.

Не визнаються доходами аванси, одержані від замовників для фі-

нансового забезпечення виконання договору підряду. Ці суми відо-

бражаються підрядником у складі його зобов’язань, які зменшуються

після завершення виконання робіт, визнання доходу та заліку заборго-

ваності [37, р. 5, п. 5-11].