4.5. Інвентаризація товарів  і сировини

Хоча основною умовою облікових даних є правдивість і точність відображення стану господарських засобів, їх джерел утворення та ре- зультатів діяльності, реальні факти іноді не відповідають цій умові.

Основними причинами розбіжностей можуть бути:

1) природні втрати засобів у процесі їхнього зберігання, внаслідок

впливу зовнішнього середовища — вологості повітря, змін у темпера-

турі повітря та ін., ушкодження мікробами, гризунами, комахами. Змі-

ни  ваги  або  якості  товарно-матеріальних  цінностей,  які спричинені

цими явищами, називають усушкою, утрускою, розпилом, привісом і

таке інше. Зміни такого плану не оформляються в поточному обліку;

2) неточності і помилки в обліку, що виникають унаслідок непра-

вильних арифметичних підрахунків та описок у первинних докумен-

тах, а також не правильного відображення даних з первинних докуме-

нтів в аналітичному та синтетичному обліку;

3) неточності, помилки та зловживання матеріально відповідальних

осіб при прийомі та відпуску засобів зі складу спричиняють прорахун-

ки, проміри, недоваги, внаслідок чого об’єктивно створюється різниця

між обсягами засобів, які вказані в документах, та залишками на скла-

дах, причому на останніх утворюються надлишки, нестачі або пересо-

ртиці товарно-матеріальних цінностей.

Для усунення наведених вище розбіжностей між даними обліку та

фактичною наявністю об’єктів господарювання застосовують один з

основних елементів методу бухгалтерського обліку — інвентаризацію.

Інвентаризацією називають перевірку наявності засобів, товарно-

матеріальних цінностей, грошових коштів у матеріально відповідаль-

ної особи підприємства на певну дату шляхом перелічення, обміру,

зважування і подальшого зіставлення фактичних залишків з даними

бухгалтерського обліку.

Проведення інвентаризації передбачає вирішення таких завдань, як

виявлення  фактичної наявності основних засобів, грошових  коштів,

товарно-матеріальних цінностей, контроль за їх збереженням, перевір-

ка дотримання правил та умов зберігання та інші.

Отже, інвентаризація, з одного боку, є однією зі складових методу

бухгалтерського обліку, а з другого — засобом контролю за збережен-

ням майна підприємства.


 

Загальні питання порядку проведення інвентаризації майна, кош- тів, зобов’язань підприємствами, установами та організаціями, неза- лежно від форм власності регламентовані «Інструкцією з інвентариза- ції основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердже- ною наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08. 1994 р.

Залежно від призначення і характеру інвентаризації поділяють на планові та позапланові (раптові).

Планові інвентаризації проводять за складеним заздалегідь планом у визначені строки.

Позапланові  (раптові)  проводять  за  розпорядженням  керівника

підприємства, вищих органів, слідчих органів при встановленні фактів

зловживань, крадіжок, скоєння пограбувань; при передаванні ціннос-

тей однією матеріально відповідальною особою іншій; після стихійно-

го лиха; при пересортиці товарно-матеріальних цінностей; при прове-

денні документальних ревізій за вимогою ревізора; при передаванні

основних засобів іншим власникам (фізичним, юридичним особам).

За часом проведення інвентаризації бувають разові та перманентні.

Разові інвентаризації проводять одноразово спеціально створеною для

цього комісією. Перманентні інвентаризації проводять постійно діючі

комісії.

Залежно від повноти охоплення засобів (коштів, зобов’язань) під-

приємства розрізняють повну та часткову інвентаризації. Повна інвен-

таризація охоплює всі товарно-матеріальні цінності, кошти і розрахун-

ки підприємства. Вона проводиться у встановлені Інструкцією строки,

зазвичай, один раз на рік, перед складанням річного звіту.

Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів господарства

(основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових знаків у

касі тощо). Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх прове-

дення, перелік майна і зобов’язань, що підлягають інвентаризації, під

час кожної з них визначаються підприємством, установою, крім випа-

дків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

У Законі України ст. 10 «Про бухгалтерський облік і фінансову зві-

тність в Україні» записано, що для забезпечення вірогідності даних

бухгалтерського   обліку   й   фінансової   звітності   підприємства   зо-

бов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої

перевіряються й документально підтверджуються їхня наявність, стан

і оцінка. Об’єкти й періодичність проведення інвентаризації визнача-

ються власником (керівником) підприємства,  крім випадків,  коли її

проведення є обов’язковим відповідно до законодавства.

Обов’язкові інвентаризації проводяться:

при передаванні майна;

у випадках зміни форми власності й матеріально-відповідальних

осіб;


 

при встановленні фактів крадіжок і псування цінностей;

перед складанням річної фінансової звітності (річна);

у випадку надзвичайної події (пожежа, землетрус, повінь і т.п.).

Для проведення інвентаризації створюються комісії на підставі на-

казу керівника підприємства. До складу комісії входять працівник бу-

хгалтерії, матеріально відповідальні особи, допоміжний персонал і т.п.

До початку інвентаризації всі документи, що підтверджують рух кош-

тів (розрахунків), повинні бути передані в бухгалтерію для перевірки.

Матеріально відповідальні особи дають «Розписку» у тому, що до почат-

ку проведення інвентаризації всі прибуткові й видаткові документи на цінно-

сті включені до звіту, здані в бухгалтерію; всі цінності, що надійшли на їхню

відповідальність, оприбутковані, а вибулі списані у видаток. Залишки на мо-

мент інвентаризації за даними їхнього звіту становлять зазначену суму.

Дані про наявність цінностей (найменування, кількість, ціна, сума)

заносяться до інвентаризаційних описів, які підписуються всіма чле-

нами комісії.

Матеріально відповідальні особи дають «Підписку» про те, що всі

цінності перевірені й у їхній присутності внесені до опису, претензій

до інвентаризаційної комісії в них немає.

Інвентаризаційні описи передаються в бухгалтерію для зіставлення

даних, отриманих у ході перевірки з даними бухгалтерського обліку, і

виявлення результатів.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі,

знищення (псування) матеріальних цінностей затверджено постановою

КМУ від 22.01.96 р. № 116, з наступними змінами і доповненнями.

Основні операції, пов’язані з обліком результатів інвентаризації,

наведені нижче.

1. На вартість виявлених надлишків товарів і сировини:

у коморі          Д-т 281           К-т 719

у виробництві           Д-т 23 К-т 719

у буфеті          Д-т 282           К-т 719.

2. Списана на фінансовий результат сума надлишків

Д-т 719           К-т 791

3. На вартість відсутніх товарів і сировини:

у коморі          Д-т 947           К-т 281

у виробництві           Д-т 947           К-т 23

у буфеті          Д-т 947           К-т 282.

4. Зменшено суму податкового кредиту на нестачу товару (червоне

сторно)

Д-т 644 К-т 641.

5. Віднесено на витрати звітного періоду зменшеня суми податко-

вого кредиту на нестачу товара (червоне сторно) суму ПДВ, яка при-

ходиться на відсутній товар

Д-т 947 К-т 641.


 

6. Списані витрати за недостачами на фінансовий результат

Д-т 791 К-т 947.

7.  Відображено  вартість  відсутнього  товару на  позабалансовому рахунка

Д-т 072.

8. Віднесена на винну особу сума виявленої недостачі

Д-т 375 К-т 716

9. Списано вартість відсутнього товару з позабалансового рахунка

Д-т      К-т 072.

10. Віднесена на винну особу різниця між розміром суми відшко-

дування недостачі й балансової вартості

Д-т 375 К-т 716.

11. Відшкодовані збитки винними особами

Д-т 301, 661   К-т 375.

12. Відображено заборгованість до бюджету суми ПДВ, після від-

шкодування збитків, нанесених підприємству

Д-т 716 К-т 641.

13. Відображено заборгованість до бюджету різницю між сумою відшкодування недостачі, балансовою вартістю відсутніх товарів і су- мою ПДВ, яка перераховується до бюджету

Д-т 716 К-т 642.

14. Перерахована до бюджету сума за розрахунками

Д-т 641, 642   К-т 311.

15. Віднесений на фінансовий результат дохід від відшкодування раніше списаного товару

Д-т 16   К-т 791.