1.3. Види сучасної міжнародної торгівлі

Сучасна  міжнародна  торгівля  характеризується різноманітністю видів, які можна систематизувати за такими ознаками:

1. За специфікою об’єкта:

– торгівля  товарами  (сировинними; паливними;   продовольчи- ми; напівфабрикатами; готовими виробами):

а) виробничого  призначення;

б) невиробничого призначення;

– торгівля  послугами  (виробничими;  транспортними; експеди- торськими; консультаційними; консигнаційними; посередниць- кими; туристичними; маркетинговими; обліковими; орендними; ліцензійними; іншими послугами.

2. За специфікою взаємодії суб’єктів:

– традиційна  (проста)  торгівля  —  експорт  та імпорт  товарів  і послуг, які не зумовлені  коопераційними зв’язками та зобо- в’язаннями  щодо збалансованого обміну товарів;

– торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здій- снюється на основі довготермінових угод;

– зустрічна (компенсаційна) торгівля — обмін товарами, що ґрун- тується на зустрічних  зобов’язаннях експортерів щодо закупів- лі в імпортерів частини або повністю експортованих товарів.


 

3. За специфікою регулювання:

– Звичайна  торгівля  і відповідний торговельний режим  вини- кають в умовах  відсутності  торговельних, торговельно-еконо- мічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки  митного  оподаткування, у торговельних  відносинах  за цих умов застосовуються і жорсткіші  інструменти регулюван- ня товарних потоків — кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна  (непільгова) система оподаткування імпортних  товарів тощо.

– Торгівля в режимі найбільшого сприяння  передбачає, що держа- ви, які  домовляються, надають  одна одній  привілеї  та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил  і ме- ханізмів  здійснення зовнішньоторговельних операцій.  Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльнос- ті країн, що приєдналися до ГАТТ–СОТ.

– Дискримінаційна   торгівля  виникає  унаслідок  застосування в торговельно-економічних  відносинах   жорстких   обмежуваль- них заходів  (ембарго,  торговельний бойкот,  торговельна  бло- када) або інших інструментів,  що дискримінують права торго- вельного партнера.

– Преференційна  торгівля передбачає  надання  однією державою іншій  взаємно  або в односторонньому порядку  пільг у торго- вельному режимі. Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються стосовно країн, що розвиваються.

Сучасний розвиток міжнародної торгівлі характеризується різно- маніттям  видів зовнішньоекономічних операцій.

Зовнішньоекономічна операція — це комплекс дій контрагентів різних  країн, що спрямовуються на підготовку,  укладання та вико- нання торговельної, науково-виробничої, інвестиційної або іншої угоди економічного характеру.

Міжнародні економічні операції залежно від виконуваних функцій поділяються на основні — здійснюються  між безпосередніми учасника- ми операції, та забезпечувальні (допоміжні, зазвичай стосуються просу- вання товарів на ринку) — пов’язані з переміщенням товару до покупця.

Схему видів основних і забезпечувальних операцій зображено на рис. 1.8. Види  зовнішньоекономічних операцій  залежно  від об’єкта угоди охарактеризовані на рис. 1.9.


 

Міжнародні зовнішньоекономічні операції

 

 

Основні


Забезпечувальні

 

 

 

Зовнішньоторговельні


 

рентинг


 

Міжнародні перевезення вантажів

 

 

 

 

Орендні

Обмін науковоUтехнічниU

ми знаннями і досвідом

Обмін науковоUтехнічниU

ми послугами


хайринг лізинг

інжиніринг реінжиніринг


 

ТранспортноUекспедиторські операції Зберігання і страхування вантажів РозрахунковоUфінансові операції Митне оформлення вантажів

Укладання агентських угод

 

 

Консалтинг

Технічне  обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічU ної продукції


у сфері обігу

у сфері споживання


 

Укладання угод з рекламними і      і

Дослідження кон’юнктури ринків

 

Подпись: 1. Економіко-теоретичні засади міжнародної торгівліПодпись: 31

Рис. 1.8. Схема видів зовнішньоекономічних операцій


 

Міжнародні зовнішньоекономічні операції

 

 

Операції купівлі-продажу


Операції купівлі-продажу послуг   Операції купівлі-продажу результатів творчої

 

товарів  у матеріально-речовій формі

Експортні


Операції  купівліU

продажу основних послуг

Інжинірингові

Орендні


Операції  купівліU

продажу послуг, що забезпечують процес

Транспортні

ТранспортноUекспедиторські


діяльності

Ліцензійні

Передання ноуUхау

 

 

 

Імпортні


Туристичні


Страхування товару


Передання товарної марки

 

 

 

 

Реекспортні

Зустрічної торгівлі

Здійснені на міжнародних біржах, торгах, аукціонах


 

Аудиторські


РозрахунковоUфінансові

Митні

Організація реклами

Організація виставок, ярмарків та участь у них

Технічне обслуговування та забезпечення


 

Передання права на використання географічного зазначення походження товарів

Торгівля об’єктами авторського  права

Спільне  виробництво кінофільмів

 

Подпись: Міжнародна торгівля та інвестиціїПодпись: 32

Рис. 1.9. Схема змістової сутності зовнішньоекономічних операцій


 

Формою зв’язку між виробниками продукції різних країн висту- пає зовнішня торгівля. Зовнішньоторговельні операції характеризу- ються обміном (торгівлею) в матеріально-речовій формі  й станов- лять переважну  більшість усіх міжнародних  економічних  операцій. Для їх реалізації необхідно виконати  відповідні взаємопов’язані дії: знайти  покупця;  підписати  з ним угоду, в якій обговорити  всі умо- ви (товар, його кількість  і якість, ціну, терміни поставок і под.); ви- конати  договір, тобто підготувати  товар  до постачання,  доставити його покупцеві, провести розрахунок  за доставлений товар. Зміст зовнішньоторгової  операції  полягає  в  сукупності  виконання цих дій.

Такі дії носять  комерційний характер,  тому операції обміну ста- ють комерційними. По своїй суті це управлінська діяльність.  Зміст управління обміном, тобто виконання обмінних  операцій,  полягає  в тому, щоб організовувати, спрямовувати, регулювати  різні види  ді- яльності  контрагентів,  які здійснюють  обмін матеріальними ціннос- тями та послугами.

Отже,  зовнішньоторговельна операція  як особливий  вид управ- лінської діяльності передбачає наявність суб’єктів, що нею зайняті, та об’єктів, на які ця діяльність спрямована.

Суб’єкти зовнішньоторговельних операцій — це підприємства, фірми, організації, котрі одержали від держави право виходу на зо- внішній ринок.

Об’єкти зовнішньоторговельних  операцій — матеріальні  процеси, що мають місце під час обміну товарами, послугами, результатами виробничого і науково-технічного співробітництва. Ці об’єкти визна- чають види зовнішньоторговельних операцій на світовому ринку.

Схему видів зовнішньоторговельних операцій наведено на рис. 1.10. Охарактеризуємо коротко кожен з них.

Експортна операція — продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Імпортна операція — закупівля і ввезення  іноземних  товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або для вироб- ничого застосування підприємством-імпортером.

Експортно-імпортні операції здійснюються  безпосередньо  між контрагентами (прямий метод) або через посередників  (непрямий метод).


 

Реекспортна операція — це продаж і вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався  ні якій обробці в реекспортую- чій країні, або передання  товару покупцеві  без завезення  в реекспор- туючу країну.

Зовнішньоторговельні операції

 

 

Експорт


Натуральний обмін

(бартер)

 

 

 

Імпорт


За участю  продавця у реалізації товарів, запропонованих покупцем

 

 

 

Реекспорт

Реімпорт


комерційна компенсація


зустрічні закупівлі


авансові закупівлі

 

 

Зустрічна торгівля


У рамках

промислового співробітництва


На компенсаційній основі

прості             складні

 

 

Виробниче кооперування

 

 

підрядне кооперування


 

договірна спеціалізація


 

спільне виробництво

 

 

На давальницькій сировині

Викуп застарілої продукції

Поставки засобів на комплектацію виробів

Рис. 1.10. Схема видів зовнішньоторговельних операцій


 

Реімпортна операція — придбання і завезення  з-за кордону рані- ше експортованого товару, який  не зазнав  там ніякої  переробки  чи доробки.

Зустрічна торгівля — операції, у межах яких передбачаються зу- стрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість експортованих товарів, тобто закупівля продукції  супроводжується зворотним  постачанням това- рів з метою досягнення  експортно-імпортного балансу.

Операція натурального обміну (бартер) — це безвалютний обмін одного чи різних видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару  чи товарів  без використання фінансового механізму взаємних  розрахунків.

Комерційна компенсація  — операція,  при якій  партнери  обміню- ються товарною  продукцією,  враховуючи  її конкретну  грошову вар- тість, а розрахунки  здійснюють шляхом заліку взаємних вимог, тобто передбачає взаємне постачання  товарів за однакову вартість.

Зустрічні закупівлі  — операція, при якій продавець  бере зобов’я- зання  теж придбати  товари або забезпечити закупівлю  третьою сто- роною товарів на певну суму в країні покупця.

Авансові  закупівлі  —  різновид  зустрічних  закупівель,  операція, коли сторона, яка зацікавлена в продажу своїх товарів, спочатку  за- куповує в іншої країни товари, потім постачає їй на ту саму суму свої.

Співробітництво на компенсаційній  основі — постачання  експор- тером на кредитних  умовах комплектного обладнання, ліцензій,  на- дання інжинірингових послуг з подальшим  погашенням імпортером вартості  обладнання, ліцензій,  інжинірингових послуг  і кредиту  за рахунок виторгу від зустрічного постачання виробленої на цьому устаткуванні продукції (просте співробітництво) або коли під час здійснення довгострокової великомасштабної операції експортер від- мовляється від отримання компенсуючої  продукції  на користь  тре- тьої особи, яка в процесі реалізації  продукції  компенсує  експортеру вартість обладнання  та кредиту (складне співробітництво).

Підрядне кооперування — це коли одна із сторін доручає іншій ви- конання  певної роботи відповідно до обумовлених  вимог, можливо з передачею технології, креслень, специфікації, обладнання, матеріалів.

Договірна спеціалізація  — розмежування у виконанні окремих частин та етапів виробничих програм або перерозподіл  капітальних вкладень.


 

Спільне виробництво — тісна взаємодія партнерів на всіх етапах здійснення конкретного економічного проекту в досягненні спільно- го кінцевого результату.

Операції на давальницькій сировині (толінг) — постачання  однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для їх подальшої переробки та /або  зворотне постачання  готових виробів країною торгового партнера у країну первісного експорту.

Викуп  застарілої продукції (наприклад,  техніки, яка була у вико- ристанні) — продаж морально застарілої техніки за залишковою вар- тістю із врахуванням її у вартості придбаної нової техніки.

Постачання засобів на комплектацію — продаж комплектного устаткування та зустрічне постачання  частини  обладнання  й прила- дів для комплектації цього устаткування.

Оскільки зовнішньоторговельні операції здійснюються в трьох абсо- лютно різних напрямах  (товарний, надання послуг, купівля-продаж ре- зультатів творчої діяльності), то існують підстави вважати цей вид між- народної зовнішньоекономічної діяльності найбільш перспективним.

Орендна операція — це фінансово-комерційні заходи, що передба- чають надання однією стороною — власником  майна, іншій стороні у тимчасове володіння  та користування або у виключне  користування на встановлений термін майна за певну винагороду.

Рентинг — корострокова оренда (від кількох годин до 1 року) без передачі орендарю права власності на майно.

Хайринг — середньострокова оренда (від 1 до 2–3 років) без пере- дачі орендарю права власності на майно.

Лізинг — довгострокова оренда (3–5 років і більше), коли лізинго- ва компанія  купує для свого клієнта право власності на майно і пере- дає це майно йому в оренду.

Обмін науково-технічними знаннями  та досвідом — операція  пе- редачі й продажу об’єктів інтелектуальної праці.

Обмін науково-технічними послугами — операція,  що передбачає надання  та продаж  інженерно-технічних послуг: проектних,  науко- во-дослідницьких, консультаційних, інформаційних, технологічних, конструкторських.

Інжиніринг — це інженерно-консультаційні послуги, надані з ме- тою створення підприємств та інших об’єктів і пов’язані з підготов- кою виробничого  процесу та забезпеченням його нормальних функ- цій і реалізації виробленої  продукції.


 

Реінжиніринг — інженерно-консультаційні послуги в плані пере- будови системи організації та управління виробничо-торговельними й інвестиційними процесами підприємства.

Консалтингова операція  — це консультаційні послуги,  які нада- ють виробники,  продавці й покупці стосовно економічної  діяльності підприємств,  фірм та організацій  з метою підвищення ефективності виконання підприємством певної економічної операції.

Операції з технічного обслуговування  і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції — це дії, покликані створюва- ти умови для ефективності виробництва у сфері обігу, особистого та виробничого  споживання.

Протягом  усієї історії розвитку цивілізації національне багатство ґрунтувалося на володінні  матеріальними об’єктами. Проте зараз ця схема змінилася і новими стимулами  до створення національного ба- гатства в сучасному суспільстві є цінності, базовані на знаннях.

В операціях  з міжнародної  торгівлі  науково-технічними знання- ми та досвідом об’єктами продажу виступають результати інтелекту- альної праці у таких формах: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, копірайти, ноу-хау, ліцензії, торговельні марки (торгові  знаки),  географічне  зазначення місць походження товарів, комп’ютерні  програми,  бази  даних  і топології  інтегральних мікро- схем. Згідно з чинним законодавством об’єкти права інтелектуальної власності виступають на ринку як товар. Але специфіка інтелекту- альної власності полягає в тому, що на ринок просуваються  власне не продукти інтелектуальної діяльності, а майнові права на них.

Необхідною  передумовою  міжнародної  торгівлі  є виконання за- безпечувальних операцій.  Забезпезпечувальні зовнішньоекономічні операції можуть виконуватися як самими експортерами, так і інши- ми пов’язаними із зовнішньою торгівлею фірмами та організаціями залежно від складності основної зовнішньоекономічної операції. До- поміжні операції прийнято називати  також операціями  товаропросу- вання, тому що пов’язані з рухом товару до споживача.

Отже,  різноманітні зовнішньоторговельні операції  мають прин- ципові сутнісні відмінності, вони охоплюють широкий комплекс взаємовідносин економічного, валютно-фінансового та правового ха- рактеру між партнерами і реалізуються на підставі складання зовніш- ньоторговельних угод.