2.3. Роль  міжнародних організацій при здійсненні міжнародної торгівлі

З моменту  створення Організації Об’єднаних  Націй  (ООН)  у

1945 році почався  етап, коли міжнародні  утворення почали викону- вати функцію  координаційних центрів  у галузі міжнародних  еконо- мічних відносин, регулюючи різні аспекти взаємодії учасників між- народної торгівлі.

Міжнародні організації — це об’єднання урядів двох або більше держав, діяльність  яких  спрямовується на вирішення певних  спіль- них питань чи створення суспільно  важливих  проектів.  Кожен  уряд як член міжнародної  організації діє від імені своєї держави і пред- ставляє її інтереси, поважаючи її суверенітет.

Міжнародні організації класифікуються таким чином:

– за предметом діяльності  — політичні, економічні, кредитно-фі- нансові, з питань торгівлі, охорони здоров’я, культури  та ін.;

– за складом учасників — універсальні,  регіональні;

– за порядком прийому нових членів — відкриті, закриті;

– за метою та принципами діяльності  — загальної  компетенції, спеціальної компетенції;

– за кількістю членів — всесвітні, групові.

Універсальні економічні  організації  групуються  навколо  ООН (рис.  2.8), яка згідно з власним  Статутом  зобов’язується розвивати міжнародне економічне співробітництво. Регіональне співробітницт- во вирішує  обмежені  завдання,  які  полягають  у тому, що держави перш за все сприяють розвитку торгівлі між собою через встановлен- ня взаємозв’язків в економічній галузі з метою стимулювання торгів- лі в середині даної групи країн.

Система ООН складається з головних  і допоміжних  органів, спеціалізованих організацій  та установ  та автономних  організацій, що входять  в її структуру.  Генеральна  Асамблея  як головний  орган ООН остаточно  затверджує  всі міжнародні  конвенції  з економічних питань. У структурі  Генеральної  Асамблеї ООН економічними про- блемами займаються  такі органи:

1. Комітет з економічних  і фінансових  питань, який продукує ре- золюції до пленарних  засідань Генеральної Асамблеї.

2. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі — ЮНСІТРАЛ, яка гармонізує  та уніфіковує правові норми у міжнародній торгівлі.


 

Головні органи ООН

Генеральна Асамблея ООН

Рада  Безпеки ООН

Економічна та соціальна рада ООН

Рада  з опіки

Міжнародний суд ООН

Секретаріат ООН

Спеціалізовані установи ООН

 

Міжнародний валютний фонд

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Міжнародна фінансова корпорація

Міжнародна асоціація розвитку


 

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти,  науки  та культури

Всесвітня організація інтелектуU

альної  власності

Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку

 

 

 

 

Міжнародна морська організація


Продовольча та сільськогоспоU

дарська організація ООН

 

 

 

Міжнародна організація цивільU

ної авіації

Міжнародна організація праці


Всесвітня метеорологічна органіU

зація

 

 

 

Міжнародний союз електрозв’язку

Всесвітній поштовий союз

Всесвітня організація охорони здоров’я


Міжнародний фонд  сільського господарства

Міжнародне агентство з атомної енергії  (виконує функції за доU мовленістю з ООН)

 

 

Рис. 2.8. Система органів та спеціалізованих установ ООН


 

3. Комісія  з міжнародного права, котра працює  над розвитком і кодифікацією міжнародно-правових норм.

4. Комітет з інвестицій,  що сприяє  розміщенню  інвестицій  із ко- штів фондів, які перебувають під контролем  ООН.

Економічна і соціальна  рада (ЕКОСОР) — один з найважливі- ших органів, що відповідає за економічні, соціальні, культурні  та гу- манітарні аспекти політики  ООН.

Крім комплексних торговельних  організацій,  що працюють під егідою  ООН,   існують  спеціальні,  котрі  регулюють  окремі  товарні ринки (рис. 2.9).

У 1995 році було прийнято рішення про створення Світової  орга- нізації торгівлі (СОТ). Мета СОТ — налагодження міжнародних  тор- говельних  зв’язків шляхом розроблення системи правових  норм між- народної торгівлі, встановлення контролю за їх дотриманням, а також забезпечення умов проведення багатосторонніх переговорів, спрямова- них на глобальну  лібералізацію  торгівлі. Основний напрям діяльності СОТ — забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних  торговельних  зв’язків, лібералізації міжнародної  торгів- лі, досягнення рівноправності в торгівлі для всіх держав (при цьому за- стосовуються  норми про режим найбільшого  сприяння, національний режим, заборону  будь-яких  форм дискримінації), поступового  скасу- вання митних і торговельних  обмежень та вирішення інших завдань.

СОТ здійснює міжнародну торговельну  політику  і міжнародну торгівлю на основі таких принципів:

– найбільшого  сприяння і недискримінації; національного режи- му; захисту національної промисловості;

– створення стійкої основи торгівлі;

– сприяння справедливій конкуренції;

– заборони кількісних обмежень імпорту;

– передбачення  можливих дій в умовах надзвичайних ситуацій;

– дотримання регіональних  торговельних  домовленостей.

На рис. 2.10 зображено схему функції СОТ. Угоди, підписані в рамках СОТ, — це великі за обсягом й складні документи, що охо- плюють широкий  спектр  проблем.  Крім  основного  тексту договору про створення СОТ,  до його складу входять  численні  домовленості, угоди й інші документи, які визначають права та обов’язки країн сто- совно окремих аспектів міжнародної  торгівлі (див. рис. 2.11).


 

Міжнародні організації з регулювання світових товарних ринків

 

Багатосторонні міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків


Міждержавні організації країн – виробників та експортерів сировини

 

 

 

Міжнародні товарні організації  (МТО)


Міжнародні консультативн і комітети з


 

Міжнародні дослідницьU

кі групи з


 

Міжурядові рɨбочі групи з

регулювання

 

Міжнародні організації  з регулювання ринків (МО):

какао (МОКК)

кави (МОК)

натурального каучуку

(МОНК)

цукру (МОЦ)

тропічної деревини

(МОТД)


Міжнародні ради з регулювання ринків (МР):

оливкової  олії

(МРОО) олова (МРО) зерна (МРЗ)

джуту (МРД)


регулювання

ринків (МКК):

бавовни (МККБ)

Комітет

ЮНКТАД

з вольфраму


регулюванU ня ринків (МДГ):

каучуку

(МДГК)

свинцю та цинку (МДГССЦ)

нікелю

(МДГН)

міді (МДГМ)


ринків:

бананів цитрусових риби

зерна

жорстких волокон

шкіри м’яса

маслоUнасіння

та жирів рису

чаю

 

Подпись: 2. Інституційні  засади міжнародної торгівліПодпись: 81

Рис. 2.9. Схема міжнародних  організацій  з регулювання світових товарних ринків


 

Сприяє реалізації,  застосуванню,  функціонуванню та  досягненню  цілей цієї Угоди і багатосторонніх  торговельних  угод, а також забезпечує  основу для реалізації, застосування і функціонування багатосторонніх  торгоU вельних угод з обмеженою кількістю учасників

 

 

Функції

СОТ


Слугує  форумом  для переговорів  між її членами  стосовно багатосторонніх торгівельних відносин  у питаннях,  які регулюються  угодами, включеними у Додатки  до цієї Угоди. За  рішенням  Конференції міністрів  СОТ  також може бути форумом для подальших переговорів між її членами щодо їх багатосторонніх   відносин,   а  також   основою   для  реалізації   результатів таких переговорів

Керує застосуванням домовленості  про правила і процедури врегулювання спорів, поміщеної в Додатку 2 до цієї Угоди


 

Маракеська угода про заснування Світової організації торгівлі

Додаток 1

Додаток 1 А Додаток 1 В Додаток 1 С Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

 

Подпись: Міжнародна торгівля та інвестиціїПодпись: 82

Керує застосуванням домовленості  про правила і процедури врегулювання спорів, вміщеної в Додатку 3 до цієї Угоди

Співробітничає з Міжнародним валютним фондом та Міжнародним банком реконструкції і розвитку  та його підрозділами з метою досягнення  більшої згоди у проведенні глобальної економічної політики

Рис. 2.10. Схема функцій  Світової організації торгівлі


 

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 1 А. БАГАТОСТОРОННІ УГОДИ З ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ

Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року

Угода про сільське господарство

Угода про застосування санітарних  і фітосанітарних заходів

Угода про текстиль та одяг

Угода про технічні бар’єри в торгівлі

Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи

Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі

1994 року

Угода про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі

1994 року

Угода про перевідвантажувальну інспекцію

Угода про правила визначення походження

Угода про процедури  ліцензування імпорту

Угода про субсидії та компенсаційні заходи

Угода про захисні заходи

ДОДАТОК 1 В. ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО  ТОРГІВЛЮ ПОСЛУГА- МИ І ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1 С. УГОДА ПРО  ТОРГОВЕЛЬНІ АСПЕКТИ ПРАВ ІНТЕ- ЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ДОДАТОК 2

ДОМОВЛЕНІСТЬ ПРО  ПРАВИЛА

І ПРОЦЕДУРИ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

ДОДАТОК 3

МЕХАНІЗМ ОГЛЯДУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

ДОДАТОК 4

БАГАТОСТОРОННІ ТОРГОВЕЛЬНІ УГОДИ З ОБМЕЖЕНОЮ КІЛЬКІСТЮ УЧАСНИКІВ

Угода про торгівлю цивільною  авіатехнікою

Угода про державні закупівлі

Міжнародна угода про торгівлю молочними  продуктами

Міжнародна угода про торгівлю яловичиною

 

Рис. 2.11. Структура додатків до Маракеської угоди про заснування СОТ


 

16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової органі- зації торгівлі,  успішно  завершивши тривалий переговорний процес. За чотирнадцять років переговорів Україна пройшла складний  шлях економічних  і структурних реформ, трансформації від адміністра- тивно-планової до ринкової  економіки.  Були  завершені  двосторонні переговори  про доступ до ринків товарів і послуг з 52 країнами-чле- нами СОТ,  затверджено більше 50 законів, необхідних для адаптації українського  законодавства до вимог Світової організації торгівлі. Найбільш відчутний  і важливий прорив  у переговорному процесі було досягнуто  впродовж  2005–2007 рр., коли наша держава, за ви- сновками фахівців ЄС і США набула статусу країни з ринковою еко- номікою, внаслідок чого було скасовано поправку Джексона–Вейни- ка (законодавство США), а також завершено переговори на цю тему з представниками найбільш авторитетних країн — членів СОТ.

Членство в СОТ відкрило для України широкі можливості  в при- скоренні розвитку національної економіки за рахунок створення ста- більного конкурентного внутрішнього  ринку, впровадження єдиних правил регулювання економічної діяльності.

З моменту вступу в СОТ Україна отримала такі переваги:

– на  набуття  режиму  найбільшого   сприяння в  торговельному просторі всіх країн — членів СОТ, тобто одночасне поліпшення умов торгівлі з 151 країною світу, а це понад 95% світової тор- гівлі;

– зменшення  тарифних  і нетарифних обмежень  доступу україн- ських товарів на ринки країн — членів СОТ;

– можливість  захисту  інтересів  українських виробників за про- цедурою розгляду торговельних  спорів СОТ;

– отримання офіційного   статусу  переговорного   процесу  щодо створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС;

– відміна квот на експорт національної металургійної  продукції в ЄС;

– доступ до дешевших комплектуючих, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного транзиту товарів і послуг. Унаслідок поетапного розвитку процесу інтеграції країн Західної

Європи  в 1957 році утворився Європейський Союз  (ЄС) — міжна- родне політико-економічне об’єднання  європейських держав. Орга- нізаційна  структура  ЄС  побудована  за принципом  розподілу  зако-


 

нодавчої, виконавчої та судової функцій. До основних органів ЄС належать:  Європейський Парламент,  Європейська Рада,  Рада  Міні- стрів, Європейська Комісія, Європейський суд, Палата аудиторів.

Європейський Союз покликаний вирішувати  такі завдання:

1. Сприяти проведенню збалансованої і довгострокової соціальної та економічної  політики  шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, досягти економічного та соціального вирівнювання, ство- рити економічне  і валютне співтовариство, що має на меті введення спільної валюти.

2. Утверджувати європейську спільноту  на міжнародній арені шляхом  проведення   узгодженої   зовнішньої   політики   та  політики в галузі суспільної безпеки, яка могла б сприяти  створенню, у разі необхідності, системи спільної оборони.

3. Посилювати захист  прав  та інтересів  громадян  держав-учас- ниць шляхом уведення громадянства Союзу.

4. Розвивати тісне співробітництво у галузі судової практики та внутрішніх справ.

5. Зберігати досягнутий  рівень інтеграції  співтовариства та при- множувати  його спільні надбання.

6. Розвивати співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ. Таким чином, діяльність  міжнародних  організацій  — це ефектив-

на форма економічного співробітництва й регулювання міжнародних торговельних  відносин.