17.1. Поняття, суб’єкти  та особливості міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки являють  собою систему організації та регулювання  платежів у сфері міжнародних відносин.

Суб’єктами міжнародних  розрахунків є інституційні одиниці Системи  національних рахунків  (СНР). Вони об’єднані в п’ять груп відповідно  до основних  секторів  економічної  діяльності,  між якими можуть відбуватися міжнародні платежі:

1. Нефінансові корпорації та підприємства,  які виробляють товари для ринку і надають нефінансові послуги.

2. Домашні господарства, представлені  фізичними особами, що продають свою робочу силу, споживають ринкові товари та послуги.

3. Неприбуткові  установи — це юридичні  особи, що надають не- ринкові послуги домашнім господарствам.

4. Урядові установи — це інституційні одиниці, які разом з вико- нанням політичних функцій та функцій економічного регулювання виробляють неринкові товари і надають послуги для індивідуального і колективного споживання, а також перерозподіляють доходи.


 

5. Фінансові корпорації — це банки, фінансові  компанії,  що здій- снюють посередництво або надають допоміжні фінансові послуги.

На  сьогоднішній  день на стан міжнародних  розрахунків країни впливає  низка  чинників:  стан  політичних  та економічних  відносин між країнами;  позиція  країни  на товарних  та грошових  ринках; сту- пінь використання та ефективність державних  заходів щодо зовніш- ньоекономічного регулювання;  валютне законодавство; міжнародні торгівельні  правила  та звичаї; регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів; різниця в темпах інфляції в окремих краї- нах; стан платіжних балансів; банківська практика; умови зовнішньо- торговельних  контрактів і кредитних  угод; конвертованість валют.

Міжнародним розрахункам притаманні  певні специфічні  особли- вості (рис. 17.1).

Регулювання національними й міжнародними актами

Використання різних валют, що зумовлює  наявність валютного ризику, пов’язаного з мінливістю валютних  курсів

Неспівпадіння періодів виробництва та реалізації  товарів, віддаленість ринків, що обумовлює  формування відокремленої форми руху вартостей  у міжнародному обігу

Багатомережева діяльність інноваційного характеру,  яка передбачає: поєднання нових і традиційних технологій  і інструментів, самообслуговування, дистанційне обслуговування, використання Інтернету, створення телефонних центів, надання нових банківських продуктів

Рис. 17.1. Особливості міжнародних  розрахунків