16.2. Еволюція світової  валютної  системи

Еволюція  світової валютної  системи, етапи  якої  наведено  у табл. 16.2, відображає:

1) еволюцію грошового матеріалу від товарних металевих  грошей до паперово-кредитних, поступову демонетизацію золота;

2) зміну принципів установлення  валютного курсу, ступеня  впли- ву держави на процеси курсоутворення.

Міжнародна валютна система еволюціонує  разом з еволюцією міжнародної  економіки.  Найважливіші тенденції  сучасної валютної системи:

– глобалізація;

– посилення регульованого характеру;

– ускладнення структури, перш за все, за рахунок розвитку регіо- нальних валютних систем.


 

Етапи еволюції  світової  валютної  системи


 

Таблиця 16.2

 

 

Етапи

Характерні ознаки

Переваги

Недоліки

Система  золо- того стандарту. Сформувалась на початку XX ст.

– фіксація  золотого змісту національ- них валют;

– безпосередня кон- вертованість наці- ональних валют у золото;

– існування    фіксо- ваних             валютних курсів

– стабільність      ва- лютних курсів;

– стабільність   вну- трішніх цін;

–  незначний і корот- костроковий             ха- рактер інфляції;

– тенденція  до збли- ження національ- них економік, фор- мування світового господарства;

– забезпечується довгострокова рів- новага платіжного балансу

– висока      вартість функціонування;

– недостатня    елас- тичність;

– жорстка      залеж- ність від зовніш- ніх факторів  (мас- штаби видобутку золота тощо);

– певна  регіональна обмеженість: сис- тема надавала зна- чні переваги одним країнам за рахунок інших;

– історична обмеже- ність

Система  золо- то-валютного стандарту. Оформлена рішеннями Бреттон-Вуд- ської конфе- ренції 1944 р.

– для      країн-учас- ниць МВФ збері- галась роль золота як загального екві- валента, платіжно- го засобу і розра- хункової   одиниці у             міжнародному обігу;

– резервною   валю- тою стає амери- канський             долар, визначаються па- ритети (пропорції обміну)  ж у золо- ті, так і у доларах США    відповідно їх золотому вмісту (1 унція = 35 г. зо- лота);

–  дотримання прин- ципу фіксованих курсів;

– більша      стабіль- ність валютної сис- теми і стабілізація механізмів міжна- родних розрахун- ків;

– створення   особ- ливого механізму ключових валют і розширення на цій основі обсягу та структури міжна- родних ліквідних засобів;

–  формування між- державної інсти- туційно-правової системи, спрямо- ваної на регламен- тацію             поведін- ки             економічних суб’єктів у фінан- совій сфері

–  залишається висо- ка вартість функ- ціонування;

–  неможливість для членів МВФ про- водити незалежну валютну політику;

–  суперечливий ха- рактер


 

Продовження табл. 16.2

 

 

– передбачався   пе- рехід до взаємної конвертованості всіх валют країн- учасниць МВФ;

– заборонено    віль- ну приватну ку- півлю та продаж золота

 

 

Система паперово- валютного стандарту (Ямайська угода 1979 р.)

– повна   демонети- зація золота у ва- лютних відноси- нах;

–  використання ба- гатьох національ- них  валют  (разом з доларом, а також колективних ва- лют) як міжнарод- ні розрахункові та ліквідні засоби;

– перетворення колективної гро- шової одиниці — СДР — у головний резервний актив  і міжнародний за- сіб розрахунків і платежів;

– ведення    «плава- ючих» валютних курсів

– відносна  гнучкість та             демократизм, відповідність принципам відкри- тої ринкової еконо- міки і тенденціям глобалізації;

–  підривається дик- тат американсько- го долара;

– можливість прове- дення самостійної національної кре- дитно-грошової політики

– нестійкий  характер функціонування, непередбачуваність валютних курсів та значні масштаби ва- лютних спекуляцій;

– валютні війни;

– зростання валютних ризиків;

– хронічний,         гло- бальний             характер інфляції, постійна незбалансованість міжнародних розра- хунків;

– необхідність    ство- рення спеціальних інститутів  та фінан- сових інструментів для зниження ва- лютних ризиків та збільшення обсягів і диверсифікації між- народних валютних ліквідних засобів

 

Характерні  ознаки демонетизації золота:

– золото остаточно втрачає функції грошей;

– не може слугувати мірою вартості грошей, основою визначення валютних курсів; скасовується прив’язка валют до золота;

– золото вилучається з власних операцій МВФ.

З огляду на досвід світової економічної кризи 2007–2010 рр. а та- кож рекомендацій  групи «G-20» важливими напрямками реформу- вання діючої Ямайської  світової валютної системи є:


 

– зміни в наявній  світовій резервній  системі з метою зменшення ролі долара  США  та створення забезпеченої  на багатосторон- ньому рівні системи з кількох валют, яка з часом можливо  пе- ретвориться на забезпечену  всіма сторонами систему з єдиною світовою валютою;

– удосконалення підходів до вибору режимів валютних курсів;

– забезпечення ефективного контролю  за рухом капіталу, в тому числі фіктивного;

– реформування міжнародних фінансових інститутів, перерозпо- діл квот у МВФ і Світовому  банку;

– зміцнення національних та регіональних  фінансових  систем. Послаблення позицій  долара  США  як світової  резервної  валюти

уможливлює появу нових резервних  валют. Передумовами визнання резервної  валюти  є розвинута ліквідна  і надійна  фінансова  система, ефективна економічна  політика,  конвертованість. Втім в найближчій перспективі можливість  заміни долара новою єдиною міжнародною резервною  валютою  є малоймовірною. Проти  витіснення долару  ви- ступають держави  з найкрупнішими економіками — США  та Китай, які не зацікавлені у деградації власних величезних  доларових авуарів і резервів. До 2020 року найбільш  перспективною вважається ідея роз- ширення  кола резервних  валют. Резервними валютами  першого еше- лону залишаться долар та євро, співвідношення між якими буде зміню- ватися протягом часу в той чи інший бік. До сучасних резервних валют другого ешелону (ієна, фунт стерлінгів, швейцарський франк) будуть все активніше приєднуватися російський рубль та китайський юань.

За   результатами  самітів   лідерів   країн   «G-20»   у  Вашингтоні (2008 р.), Лондоні (2009 р.), Торонто (2010 р.) та Сеулі (2010 р.) у середньостроковій перспективі можлива  лише модифікація існуючої Ямайської  системи шляхом її часткового реформування з метою під- вищення функціональної здатності.