15.3. Основні  центри торгівлі валютою

Міжнародні валютні ринки мають географічну локалізацію у сві- тових фінансових центрах (СФЦ) —  місця  концентрації банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів,  валютно-фінансо- вих бірж, які здійснюють міжнародні  валютні, кредитні  та фінансові операції з валютою та валютними  цінностями.

Основою  функціонування СФЦ,  характерні  ознаки яких наведе- но у табл. 15.3, є регіональні та національні ринки розвинутих країн з великою  відкритою  економікою: США, Великобританія, Німеччина, Швейцарія тощо.

Умови перетворення валютного ринку в СФЦ:

– високий економічний рівень країни географічної  локалізації;

– активна участь країни у міжнародній торгівлі;

– наявність  національного ринку  капіталів  і розвинутої  банків- ської системи;

– статус країни з великою відкритою економікою;


 

Сучасні  світові фінансові центри


 

Таблиця 15.3

 

 

Місце локалізації

СФЦ

 

Характерні ознаки

Лондон

– займає  перше місце в Європі  за валютними,  депо- зитними  та кредитними операціями;

– 32% світової валютної торгівлі (1995 р. — 30%);

– найбільша   у  світі  міжнародна   біржа  фінансових ф’ючерсів (діє з 1982 р.);

– виконує  роль первинного  офшорного  центру  (об- слуговує клієнтів з усього світу, насамперед — з економічно  розвинутих країн, які не тільки  поста- чають надлишки капіталу  у фінансовий центр, а й позичають кошти, зібрані тут);

– лідируюча  роль у розвитку  нових операцій  із цін- ними паперами;

– містить великий ринок торгівлі дорогоцінними ме- талами

Нью-Йорк (Лос- Анджелес, Чикаго, Сан-Франциско, Торонто)

Нью-Йорк:

– 18% світової валютної торгівлі;

– у 1980 р. створюється перша  у світі суто фінан- сова строкова біржа — Нью-йоркська ф’ючерсна біржа;

– найбільша  фондова біржа у світі;

–  комплексний ринок цінних паперів;

– великий  емітент акцій та облігацій;

– виконує роль первинного офшорного центру

Токіо

– 8% світової валютної торгівлі

Сінгапур (при- близно 260 банків наприкінці

XX ст.)

– 7% світової валютної торгівлі;

– виконує    роль   залучаючого    офшорного    центру (здійснює  функції внутрішнього  фінансового по- середника,   спрямовуючи  офшорні   капітали   з-за меж регіонального  ринку місцевим споживачам) — отримує капітал на Лондонському ринку єврова- лют та на Близькому Сході, а потім направляє його позичальникам з тихоокеансько-азійського регіо- ну через сінгапурський ринок азійських доларів


 

Продовження табл. 15.3

 

Франкфурт (Цюріх, Париж)

Франкфурт:

– понад 5% світової валютної торгівлі;

–  спеціалізується на наданні довгострокових позик

Сянган (Гонконг)

– 4% світової валютної торгівлі

Багами

(440 банків), Кайманові  острови (550 банків)

– облікові офшорні фінансові  центри (діє сприятли- вий режим регулювання та оподаткування. Фінан- сове посередництво здійснюється передусім між нерезидентами; центр відіграє роль перевалочного пункту:  джерела  та споживачі  капіталу  перебува- ють за його межами)

Бахрейн

(166 банків)

–  акумулюючий офшорний фінансовий центр  (ви- конує функцію  зовнішнього  фінансового посеред- ника. Ринкова територія  акумулюючого  центру генерує надлишки капіталу  шляхом незначного поглинання коштів регіональною  економікою. На- громаджувані  надлишки капіталу  використову- ються за межами центру)

 

– розвиток  та розширення транснаціональної банківської  актив- ності;

– ліберальне  валютне та податкове законодавство;

– політична стабільність;

– зростання  ринків євровалют;

– зручне географічне розміщення.