1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки

Сучасний світ  — це різноманітне,  суперечливе  та цілісне  люд- ське суспільство, ноосфера земної кулі.

Характерними ознаками сучасного світу є різноманітність та су- перечливість його складових  частин, з одного боку, і зростаюча  єд- ність, взаємозалежність цих складових — з другого (рис. 1.1).

Різноманітність сучасного світу виражається у багатоманітності народів, незалежних держав, регіонів, об’єднань країн i громадян, що розрізняються за національними, географічними, політичними, іде- ологічними,  соціальними,  економічними та іншими ознаками.  Зрос- таюча різноманітність світу визначається тенденцією  до диферен- ціації форм, видів та проявів суспільного життя. Одна з важливих рис різноманітності світу — це виникнення нових  незалежних держав  i національних економік.

Наступна риса, яка характеризує сучасній світ — суперечливість. Вона визначається не тільки  існуванням i взаємодією  двох «полюс- них» ознак (різноманітність i цілісність) та протилежних тенденцій


 

(диференціації, з одного боку, інтеграції та глобалізації — з другого), але й системою протиріч. Протиріччя виникають між державами, між угрупованнями держав, між національними економіками,  між наці- ональною  та міжнародною  економікою,  в міжнародних  економічних відносинах  та між сферами  сучасного  світу. Специфічним проявом цих протиріч  в умовах домінування в міжнародній економіці  розви- нутих країн і особливо  за обставин  монополярності сучасного світу стало таке специфічне  явище, як міжнародний тероризм.

Сучасний світ

Подпись: ОзнакиПодпись: ТенденціїРізноманітність         Диференціації

Суперечливість         Глобалізації

Цілісність       Інтеграції

Рис. 1.1. Стійкі зв’язки між ознаками  та тенденціями сучасного світу

Інша характерна  риса сучасного світу — цілісність, яка проявля- ється у взаємозалежності та єдності різноманітних складових, рис та ознак сучасного світу. Ця цілісність обумовлена тенденцією інтеграції форм і видів суспільного  життя. Вона проявляється у взаємопроник- ненні національних економік; розмиванні  меж між різними  соціаль- ними прошарками населення; зближенні рівнів політичної  культури; функціонуванні зростаючої кількості міждержавних та міжнародних економічних,  політичних, соціальних  та інших утворень.

Для сучасного цілісного світу характерною є тенденція глобаліза- ції ноосферних процесів,  яка виражається у коеволюцii  суспільства та природи; екологічних  імперативах  i межах соціально-економічно- го розвитку  людства; нагромадженні глобальних  проблем до рівня усвідомлення неможливості їх вирішення без спільних  узгоджених


 

зусиль всього людства; становленні глобальної економіки та глобаль- ної політики.

Якщо різноманітність світу породжує  безліч інтересів, на основі яких і розгортаються суперечності,  то взаємозв’язок його складових частин призводить  до появи загального інтересу, який слугує єднос- ті, що зростає, та пошуку шляхів подолання суперечностей сучасного світу. У свою чергу, розв’язання одних суперечностей зі зміцненням цілісності сучасного світу веде до появи нових і т.д.

Особливостями  розвитку  сучасного світу є кардинальні соціаль- но-економічні зміни, прискорений розвиток  продуктивних сил сус- пільства  та зростаюча  взаємозалежність держав  світового  співтова- риства. Суспільний прогрес потребує налагодження конструктивної, творчої взаємодії  держав і народів у масштабах усієї планети  і ство- рює для цього необхідні передумови. Забезпечення миру і соціально- го прогресу, як загальнолюдського інтересу, стає домінантою  сучас- ної епохи.

Отже сучасний світ є глобальною системою, що складається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядко- вуються певним внутрішнім  і зовнішнім закономірностям та вплива- ють на зміст міжнародної економіки (рис. 1.2.).

Економічне    Соціальне

Міжнародна економіка

Духовне         Політичне

Рис. 1.2. Середовище міжнародної  економіки


 

Економічне середовище міжнародної  економіки  об’єднує мега-, макро-, мезо- та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини  пов’я- зують їх у цілісну та суперечливу систему.

Мегарівень є адекватним  міжнародній економіці як складній сис- темі.

Макрорівень  представлений відкритими  економіками розвину- тих країн; країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою. На відміну від закритої економіки, агенти відкритої економіки при- ймають участь у міжнародному обміні товарами  та послугами,  пере- міщенні грошей, капіталів  та робочої сили між країнами. У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов’язані зовнішні потоки (рис.1.3.).

 

Ринок ресурсів


 

Подпись: факторів виробництвадоходи

 

 

 

Подпись: витрати на ресурсиінвестиційні засоби


 

Фінансові ринки


заощадження

 

 

 

 

Фірми


податки


державні займи

Уряд


податки


Подпись: чистий приток капіталуДомогос8

 

транферт        транферт


подарства

 

 

 

 

Подпись: доходи фірмитовари і послуги


державні закупки

Ринок продуктів


Подпись: на спо8 живанняПодпись: імпортвитрати

 

 

 

експорт


Зовнішній світ

 

 

Рис. 1.3. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у відкритій  економіці


 

Модель економічного кругообігу відкритої економіки ілюструє існування  поряд із внутрішніми (національними) економічними від- носинами  з приводу  виробництва, розподілу,  обміну та споживання благ зовнішніх, міжнародних економічних відносин. Отже відкрита економіка — це національна економіка (економіка країни), інтегрова- на у міжнародну економіку.

Мезорівень охоплює економічні  зв’язки між регіонами, галузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.

Мікрорівень  представлений зовнішньоекономічною діяльністю фізичних  та юридичних  осіб. Важливим суб’єктом сучасних  міжна- родних економічних  відносин стали транснаціональні корпорації (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю  всі рівні економічного сере- довища міжнародної  економіки.

За ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ виділяють:

1) міжнародні економічні контакти — найпростіші,  одиничні, ви- падкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулю- ються переважно разовими угодами. Такі зв’язки більш притаманні юридичним та фізичним особам;

2) міжнародна економічна взаємодія. Це добре відпрацьовані  стій- кі економічні  зв’язки між суб’єктами міжнародної  економіки,  які ба- зуються на міжнародних  економічних  угодах і договорах, укладених на тривалий період;

3) міжнародне економічне співробітництво — міцні й тривалі зв’язки кооперативного, партнерського типу, які мають у своїй осно- ві спільні, наперед вироблені  й узгоджені наміри, закріплені в довго- строкових економічних  договорах і угодах;

4) міжнародна економічна інтеграція  виступає  як вищий  рівень розвитку  міжнародних  економічних  відносин,  який  характеризуєть- ся взаємопроникненням економік різних країн, проведенням узго- дженої  державної  політики  як у взаємних  економічних  відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Кожний наступний рівень не являє собою щось протилежне до попереднього, а є його природним продовженням, містить у собі біль- шість його ознак.

Наступна  складова функціонування та розвитку міжнародної еко- номіки — політична сфера сучасного світу. До неї належать незалежні держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка),


 

політичними режимами  (демократія, авторитаризм, тоталітаризм) та відповідними формами  устрою (унітарна держава, федерація,  конфе- дерація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (напри- клад, ООН,  ЄС, СНД);  політичні партії та міждержавні партійні утво- рення (наприклад, Соціалістичний Інтернаціонал); а також сучасний політичній  процес, який втілює у собі політичну залученість  (вибори, референдуми, переговори і т.д.); політичне функціонування (лобі, опо- зиція тощо); міжнародну політику та міжнародне право.

Через політичні  причини  кожна країна по відношенню  до інших може застосовувати преференції,  режими найбільшого  сприяння, ін- тегруватися з ними. З іншого боку, можливе встановлення тарифних та нетарифних бар’єрів, ембарго, інших економічних  санкцій. Роз- виток міжнародної економіки багато в чому залежить від взаємної адаптивності політичних  устроїв, зокрема, демократичних та недемо- кратичних. Тому адекватна реалізація  принципів міжнародної еконо- міки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної  економіки  характеризуєть- ся багатоманітністю  взаємопов’язаних людських  станів, прошарків  і угрупувань,  а також інститутів  громадянського суспільства  за демо- графічними, расовими,  національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.

Узагальнено соціальну  сферу  можна звести до факторів,  що ви- пливають  з поведінки  людини, як біосоціальної  істоти. Людська по- ведінка формується під суперечливим впливом  фізіологічних та со- ціальних засад.

Фізіологічна поведінка  людини визначається її природними, не- йрофізіологічними особливостями. Основу  такої поведінки  склада- ють відчуття голоду, смаку, запаху, звуку і його тембру, світла та його відтінків, спектру кольорів, дотику, холоду чи тепла. Переваги тих чи інших чуттєвих особливостей у великих групах людей (населення ре- гіону, нації, народності) зумовлюють  виникнення певних уподобань цих людей, що відповідно  впливає  на їхні потреби і в кінцевому  ви- падку відбивається на їх зовнішньоекономічних відносинах.

Соціальна поведінка людини зумовлена її характером, що склався під впливом  її соціального  статусу протягом  певного проміжку  часу. Вона залежить від таких соціальних засад як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність (задані характеристики); професія,


 

ідеологія, релігія  (набуті  характеристики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соціальних статусів людей та їх запитів.

Духовне середовище міжнародної  економіки  є складною  систе- мою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також типів культур, традицій, генотипів різ- них народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.

Процес прискореного  залучення України  до загальноцивіліза- ційних  процесів  та структур  охоплює  всі сфери  життя.  В економіч- ній сфері він спрямований на створення конкурентоспроможної соціально  та екологічно  орієнтованої ринкової  економіки.  Соціаль- но-політичні критерії  інтеграції  України  у світове  господарство  пе- редбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство  закону,  права  людини,  розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний гро- мадянський консенсус  різних політичних  сил. Останні  представлені багатьма партіями,  що являють  широкий  спектр поглядів: від неолі- бералізму  до демократичного соціалізму.  Духовне  середовище  між- народного розвитку  України  ґрунтується на величезному потенціалі емоційної,  психологічної енергії, що вивільнилася внаслідок  розбу- дови власної незалежної  держави і спрямована  на відродження нації як повноправного члена світової спільноти.