13.5. Україна у світових  міграційних процесах

Місце України в міжнародній міграції робочої сили визначається рівнем  її економічного  розвитку,  що є нижчим  порівняно з країна- ми Західної  та Центральної Європи,  Росією,  але вищим  порівняно з деякими  країнами  Східної  Європи  та Азії (Таджикистан, В’єтнам та ін.). Це обумовлює  наявність  в Україні  трудової імміграції. Праг- нення  підвищення життєвого  рівня,  отримання більш високої  заро- бітної плати  є фактором  активізації еміграції.  Основними країнами в’їзду для українських емігрантів стали Білорусь, Ізраїль, Німеччина, Росія, США, Чехія. Певна кількість  емігрантів  виїхала до Австралії, Вірменії, Казахстану, Канади, Польщі, Туреччини. Основу емігрант- ських  потоків   складають   два  діаметрально   протилежні   сегменти ринку праці: з одного боку, висококваліфікована робоча сила, за- цікавлена  у більш повній  реалізації  та вищій  оплаті; з іншого боку,


 

низькокваліфікована робоча сила, для якої  еміграція  є альтернати- вою безробіттю.

Залучення українських працівників до роботи за кордоном може мати і специфічні  причини, наприклад,  пов’язані з розривом тра- диційних  господарських зв’язків на території СНД. Так, протягом тривалого  часу кадри  для підприємств нафтогазової промисловості північної Росії комплектувалися за рахунок залучення працівників з України.  Необхідність збереження  колективів підприємств,  що вже сформувалися, стала фактором  еміграції в Росію частини цих праців- ників.

Інтенсивність міграційних процесів  залежить  від природно-гео- графічних, демографічних, етнічних та соціально-психологічних факторів.  Для  перших років існування  України  як самостійної  дер- жави  характерною  була інтенсивна  імміграція  етнічних  українців  з країн ближнього зарубіжжя. У наступні роки більш вираженою стала етнічна еміграція до Ізраїлю, Німеччини,  Росії.

Імміграційні потоки в Україну  стосуються  переважно  трьох міг- раційних регіонів:

1) Донбас, до якого іммігрували,  головним  чином, біженці із зон бойових дій — Азербайджану, Вірменії, Грузії, Нагорного Карабаху, Чечні;

2)  Південь  України,  куди  переселились мігранти  з Казахстану, Киргизстану, Придністров’я, Таджикистану;

3) Крим став мігрантоприймаючим регіоном для депортованих кримських татар, болгар, греків, німців.

До 1995 р. сальдо зовнішньої міграції України  мало позивне зна- чення,  протягом  1995–2004 рр. — від’ємне, а починаючи  з 2005 р. й до сьогодні кількість  іммігрантів  перевищує  кількість  емігрантів (рис. 13.5).

Зовнішні мігранти  в  Україні  становлять за  різними  ознаками п’ять таких груп: репатріанти; особи, депортовані за національною ознакою; мігранти із / до ближнього зарубіжжя; мігранти із / до дале- кого зарубіжжя;  нелегальні  (часто транзитні) мігранти.

Наслідки міграційних процесів  неоднозначні.  З точки зору стра- тегічних національних інтересів України  інтелектуальна еміграція  з України  має негативні наслідки, але можливість  самореалізації висо- кокваліфікованих фахівців навіть за кордоном певною мірою підтри-


 

мує престиж української  науки у світі. Повернення інтелектуальних емігрантів  за певних  умов в Україну  має надати  поштовх  вітчизня- ним дослідженням теоретичного  і практичного характеру,  як це, на- приклад, відбувається в Індії.

Експорт робочої сили певною мірою обумовив притік іноземної валюти в Україну, зменшив тиск надлишкових трудових ресурсів на національний ринок праці.

Реалії  регулювання  міграційних процесів  в Україні  свідчать  про недостатність  ефективного законодавства у цій сфері, самостійної міграційної  служби, а також ресурсів для вирішення існуючих мі- граційних  проблем.  Механізм  регулювання міграційних процесів  в Україні  доречно розглядати як єдність  таких трьох складових:  дер- жавне регулювання,  ринкове  саморегулювання і громадянське регу- лювання (рис. 13.6).

 

Рис. 13.5. Зовнішня міграція в Україні (2000–2009 рр.)*

*Держкомстат України


 

Рис. 13.6. Регулювання міграції робочої сили в Україні

Основні  терміни і поняття

Еміграція,  імміграція, міграція, сальдо міграції, міграційна квота, рееміграція, «відплив умів».

Контрольні та дискусійні питання

1. Які основні фактори  міжнародної  міграції робочої сили?

2. Охарактеризуйте основні  види  міжнародної  міграції  робочої сили.


 

3. У чому полягають  стандартні  ефекти міжнародної  міграції ро- бочої сили?

4. Проаналізуйте наслідки міжнародної міграції робочої сили для державних  фінансів.

5. Визначте особливості імміграційних потоків в Україні.

6. Якими  заходами  можна протистояти «відпливу  умів» з Укра- їни?

7. Чи  можна  вважати  заходи  державної  політики  щодо  приму- шення до рееміграції іноземних громадян за форму «прихованого протекціонізму» стосовно національного ринку праці?

Вправи

Вправа 1.  Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Переміщення працездатного населення з однієї країни до іншої у пошуках роботи або кращих умов життя.

2. Виїзд працездатного населення з країни.

3. Прибуття працездатного населення до країни.

4. Різниця між потоками імміграції та еміграції.

5. Сума потоків еміграції та імміграції.

6. Міграція  науково-технічних кадрів.

7. Міграція,  пов’язана з рухом трудових  ресурсів  між континен- тами.

8. Міграція,  пов’язана з рухом трудових ресурсів у межах конти- ненту.

9. Виїзд мігрантів в іншу країну на постійне місце проживання.

10. Виїзд мігрантів в іншу країну для роботи за контрактом.

11. Щорічна міграція, пов’язана із збиранням врожаю.

12. Перенаселеність країни в’їзду, пов’язана з міграцією.

13. Матеріальні та психологічні  витрати, пов’язані з міграцією.

14. Наслідки трудової міграції для ринку праці.

15. Отримання нових знань унаслідок трудової міграції.

Поняття:

а) еміграція, трудова міграція;

б) імміграція;


 

в) міжконтинентальна міграція;

г) чиста міграція;

д) внутрішньоконтинентальна міграція;

е) валова міграція;

є) постійна міграція;

ж) сезонна міграція;

з) тимчасова міграція;

и) стандартний ефект міграції;

і) позитивний побічний ефект міграції; ї) негативний  побічний ефект міграції; й) витрати міграції.

Вправа 2. Оберіть єдину правильну відповідь.

1. Міграція  робочої сили — це:

а) виїзд працездатного населення з країни за її кордони;

б) в’їзд працездатного населення до країни з інших країн;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання; г) переміщення працездатного населення через кордони  певних національних економік  зі зміною місця  постійного  проживання або

періодичним  поверненням до нього.

2. Еміграція  робочої сили — це:

а) виїзд працездатного населення з країни за її кордони;

б) в’їзд працездатного населення до країни з інших країн;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання; г) переміщення працездатного населення через кордони  певних національних економік  зі зміною місця  постійного  проживання або

періодичним  поверненням до нього.

3. Рееміграція робочої сили — це:

а) виїзд працездатного населення з країни за її кордони;

б) в’їзд працездатного населення до країни з інших країн;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання; г) переміщення працездатного населення через кордони  певних національних економік  зі зміною місця  постійного  проживання або

періодичним  поверненням до нього.


 

4. «Відплив умів» — це:

а) виїзд працездатного населення з країни за її кордони; б) в’їзд працездатного населення до країни з інших країн; в) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

г) повернення  емігрантів  на батьківщину на постійне місце про- живання;

д) переміщення працездатного населення через кордони  певних національних економік  зі зміною місця  постійного  проживання або періодичним  поверненням до нього.

5. Масова  міграція  робочої  сили  стала  типовим  явищем  міжна- родної економіки, починаючи з:

а) першої половини  ХХ ст.;

б) середини ХІХ ст.;

в) кінця ХVІІІ  ст.

6. Вкажіть основні причини міграції населення:

а) пошук роботи;

б) отримання більш високих доходів;

в) політичні репресії; г) правильно а, б, в;

д) правильно а, б.

7. Який  з перелічених  факторів  міграції населення не економіч- ний?

а) диференціація вартості робочої сили у межах окремих країн;

б) стан національного ринку праці;

в) дискримінація за національними та расовими ознаками;

г) структурна  перебудова економіки.

8. Вкажіть  види міжнародних  міграційних потоків  робочої сили за територіальною ознакою:

а) безповоротна, тимчасова, щоденна, маятникова;

б) легальна, нелегальна;

в) міжконтинентальна, континентальна;

г) міграція висококваліфікованої робочої сили, міграція неквалі- фікованої  робочої сили;


 

д) міграція у межах розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами,  що розвиваються; міграція  висококваліфікованої  робочої сили з розвинутих країн до країн, що розвиваються; міграція з країн, що розвиваються, та постсоціалістичних країн до розвинутих.

9. Вкажіть  види міжнародних  міграційних потоків  робочої сили за терміном:

а) тимчасова, щоденна, маятникова;

б) легальна, нелегальна;

в) міжконтинентальна, континентальна;

г) міграція висококваліфікованої робочої сили, міграція неквалі- фікованої  робочої сили;

д) міграція у межах розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами,  що розвиваються; міграція  висококваліфікованої  робочої сили з розвинутих країн до країн, що розвиваються; міграція з країн, що розвиваються, та постсоціалістичних країн до розвинутих.

10. Вкажіть види міжнародних  міграційних потоків робочої сили за ступенем законності:

а) тимчасова, щоденна, маятникова;

б) легальна, нелегальна;

в) міжконтинентальна, континентальна;

г) міграція висококваліфікованої робочої сили, міграція неквалі- фікованої  робочої сили;

д) міграція у межах розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами,  що розвиваються; міграція  висококваліфікованої  робочої сили з розвинутих країн до країн, що розвиваються; міграція з країн, що розвиваються, та постсоціалістичних країн до розвинутих.

11. Вкажіть види міжнародних  міграційних потоків робочої сили за рівнем кваліфікації мігрантів:

а) тимчасова, щоденна, маятникова;

б) легальна, нелегальна;

в) міжконтинентальна, континентальна;

г) міграція висококваліфікованої робочої сили, міграція неквалі- фікованої  робочої сили;

д) міграція в межах розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами,  що розвиваються; міграція  висококваліфікованої  робочої


 

сили з промислово розвинутих країн до країн, що розвиваються; мі- грація з країн, що розвиваються, та постсоціалістичних країн до роз- винутих.

12. Який  тип міграції  населення передбачає  щоденні поїздки  до місця за кордони країни:

а) постійна;

б) тимчасова;

в) сезонна;

г) маятникова.

13. Валова міграція відображає:

а) різницю між потоками імміграції та еміграції;

б) суму потоків еміграції та імміграції;

в) кількість  мешканців  держави, що залишили кордони країни та змінили  її громадянство протягом року;

г) кількість громадян країни, які прибули з інших держав та отри- мали її громадянство та (або)  право на тимчасове місце проживання протягом року.

14. Чиста міграція відображає:

а) різницю між потоками імміграції та еміграції;

б) суму потоків еміграції та імміграції;

в) кількість  мешканців  держави, що залишили кордони країни та змінили  її громадянство протягом року;

г) кількість громадян країни, які прибули з інших держав та отри- мали її громадянство та (або)  право на тимчасове місце проживання протягом року.

15. Громадянин  Сидорчук,  який залишив  Україну та отримав до- звіл на постійне місце проживання у Канаді, вважається:

а) у Канаді — емігрантом, а в Україні — іммігрантом; б) у Канаді — іммігрантом, а в Україні — емігрантом; в) туристом.

16. Відомо, що у 2009 р. з країни  А емігрувало  5000 чол., а іммі- грувало — 6000 чол. Визначте, чому дорівнювали у 2009 р. показники валової та чистої міграції у країні А:


 

а) валова міграція — 1000 чол., чиста міграція — 1000 чол.; б) валова міграція — 6000 чол., чиста міграція — 5000 чол.; в) валова міграція — 1000 чол., чиста міграція — 1000 чол.; г) валова міграція — 11000 чол., чиста міграція — 1000 чол.

17. Міжнародний ринок трудових ресурсів охоплює:

а) національні ринки робочої сили;

б) національні ринки робочої сили та взаємозв’язки між ними;

в) національні і регіональні ринки робочої сили;

г) національні й регіональні ринки робочої сили та взаємозв’язки між ними.

18. Традиційні центри імміграції — це:

а) Пакистан, Південна Корея, Тайвань, Японія;

б) Кувейт, Південно-Африканська Республіка,  Росія;

в) Австралія, Німеччина,  США;

г) країни Латинської Америки.

19. Сучасні країни найбільшої імміграції:

а) Пакистан, Південна Корея, Тайвань, Японія;

б) Кувейт, Південно-Африканська Республіка,  Росія;

в) Австралія, Німеччина,  США;

г) країни Латинської Америки.

20. Домінуючу частку сучасних міграційних потоків становлять:

а) робітники; б) підприємці; в) службовці;

г) менеджери середньої ланки управління;

д) менеджери вищої ланки управління.

21. Якщо необхідною умовою імміграції  є отримання статусу бі- женця, то це:

а) сімейна міграція;

б) економічна міграція;

в) гуманітарна міграція.


 

22. Який  з наведених  наслідків  міграції робочої сили є позитив- ним для окремої фірми:

а) розширення місткості внутрішнього  ринку;

б) омолодження нації;

в) економія коштів на освіту та перекваліфікацію робочої сили;

г) оплата іноземної  робочої сили за порівняно меншими  ставка- ми, зменшення  витрат на виробництво продукції;

д) спрощення  структурних зрушень в економіці.

23. Визначте непрямий інструмент еміграційної політики держави:

а) кваліфікаційні вимоги до суб’єктів трудової міграції;

б) митна політика, що передбачає пільги для реемігрантів;

в) лімітування видачі закордонних паспортів;

г) заборона на виїзд певних категорій працівників;

д) встановлення термінів обов’язкової роботи в країні після отри- мання освіти за державний  кошт.

24. Визначте прямий інструмент еміграційної  політики  держави:

а) надання пільг за валютними  вкладами;

б) митна політика, що передбачає пільги для реемігрантів;

в) заборона на виїзд певних категорій працівників;

г) валютна та банківська  політика, орієнтована на заохочення  ва- лютних переказів з-за кордону.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. У країні  в’їзду внаслідок  трудової  міграції  рівень  заробітної плати знижується.

2. У країні  в’їзду внаслідок  трудової  міграції  рівень  заробітної плати підвищується.

3. Унаслідок трудової міграції підприємці  країни в’їзду виграють.

4. Унаслідок трудової міграції підприємці країни в’їзду програють.

5. Унаслідок трудової міграції працівники країни в’їзду програють.

6. Унаслідок трудової міграції працівники країни в’їзду виграють.

7. Унаслідок трудової міграції працівники країни виїзду виграють.

8. Унаслідок  трудової міграції працівники країни виїзду програ- ють.

9. Унаслідок трудової міграції підприємці країни виїзду виграють.


 

10. Унаслідок трудової міграції підприємці країни виїзду програють.

11. Країна в’їзду в цілому програє внаслідок трудової міграції.

12. Країна виїзду в цілому виграє внаслідок трудової міграції.

13. Країна виїзду в цілому програє внаслідок трудової міграції.

14. Країна в’їзду в цілому виграє внаслідок трудової міграції.

Література до теми 13

1. Міжнародна економіка:  підручник  / за ред. В. М. Тарасевича.  —  К.: Центр навчальної  літератури, 2006. — С. 99–106.

2. Миклашевская  Н. А. Международная экономика:  учебник  / Н. А. Ми- клашевская, А. В. Холопов. — М.: МГУ им. М. В. Ломоносова: Дело и Сервис,

2000. — С. 108–116.

3. Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: навч. посібник / Б. М. Одягай- ло. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — С. 203–204.

4. Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К.С. Солонін- ко. К.: Кондор, 2008. — С. 217–227.

5. Світова економіка: підручник  / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнир- ков та ін. — 2-е вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 132–144.