12.3. Роль  і місце міжнародних організацій у регулюванні світового ринку праці

У  регулюванні   світового  ринку  праці  провідну   роль  відіграє

Міжнародна організація праці (МОП). МОП створена у 1919 р., а з

1946 р. вона є спеціалізованим закладом  ООН.  Керівними органами

МОП є:

– Міжнародна конференція  праці (МПК)  — це вищий  орган, що збирається раз на рік;

– Адміністративна  рада  —  головний  виконавчий орган,  який обирається на МКП на трирічний термін;

– Міжнародне бюро праці (МБП) — постійно діючий секретаріат

МОП зі штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія).

МОП  узгоджує  та узагальнює  трудові  відносини,  які  виникли на національних ринках  праці. У своїх конвенціях та рекомендаціях МОП юридично закріплює норми трудових відносин як частину між- народного права, тим самим втілює регулюючі заходи щодо світового ринку праці. Після  ратифікації парламентами країн конвенції  та ре- комендації  МОП  стають уніфікованими складовими національного трудового права.

Основними конвенціями МОП з питань регулювання ринку пра- ці є:

– Конвенція № 2 «Про безробіття»;

– Конвенція № 44 «Про допомогу особам, які є безробітними з не- залежних  від них обставин»;

– Конвенція № 87 «Про свободу асоціації і захисту прав на орга- нізацію;

– Конвенція № 88 «Про організацію служби зайнятості»;

– Конвенція № 102 «Про мінімальні  норми соціального  забезпе- чення»;

– Конвенція № 111 «Про дискримінацію в галузі праці та зайня- тості»;

– Конвенція № 122 «Про політику в галузі зайнятості»;

– Конвенція  №  131  «Про  встановлення мінімальної  заробітної плати»;

– Конвенція № 168 «Про сприяння зайнятості і захист від безро- біття».


 

Згідно з конвенціями МОП держави-члени МОП зобов’язані збе- рігати за місцем проживання працівника-мігранта права на отриман- ня соціальних  виплат, зароблених  на місці найму (у тому числі в за- рубіжній  країні).  До зазначених  виплат належать: оплата медичного обслуговування; грошова допомога при хворобі, у випадку  безробіт- тя; виплати на сім’ю тощо.

Авторитетною  міжнародною  організацією,  яка займається проб- лемами  регулювання світового ринку  праці, є Міжнародна органі- зація   з  питань міграції (МОМ),  створена   у  1951  р.  Керівним органом  МОМ   є  Рада.  Створюється також  Виконавчий  Комітет. Штаб-квартира МОМ  розташована в Женеві.

У галузі трудової міграції МОМ розроблено спеціальні програми:

– «Міграція в інтересах розвитку»;

– «Повернення кваліфікованих людських ресурсів»;

– «Вибіркова  міграція»;

– «Об’єднані експерти»;

– «Горизонтальне співробітництво в галузі кваліфікованих люд- ських ресурсів».

Міжнародне трудове право, визнане в багатьох країнах, і конвен- ції та програми міжнародних організацій відіграють суттєву роль у регулюванні  світового ринку праці і коригуванні його саморегуляції.

З метою пом’якшення  та подолання наслідків  світової економіч- ної кризи  2007–2010 років Міжнародною організацією  праці запро- поновано ряд рекомендацій, зокрема:

– розширення кола осіб, охоплених  програмами  страхування по безробіттю;

– впровадження додаткових  програм  професійної перепідготов- ки звільнених  працівників;

– спрямування державних  капіталовкладень на підтримку  вну- трішнього ринку, соціальної інфраструктури, житлового будів- ництва тощо;

– підтримка малих та середніх підприємств;

– посилення соціального діалогу на рівні підприємств, галузей та держави.


 

Основні  терміни і поняття

Світовий  ринок праці, глобалізація ринку праці, Міжнародна ор- ганізація  праці, Міжнародна конференція праці, Міжнародна органі- зація з питань міграції, світові центри тяжіння робочої сили, міжна- родні профспілки, конвенції МОП.

Контрольні та дискусійні питання

1. Що таке світовий ринок праці?

2. Визначте основні тенденції розвитку  світового ринку праці.

3. Що являє  собою глобалізація ринку праці?

4. Визначте основні світові центри тяжіння робочої сили.

5. Назвіть  керівні органи МОП.

6. Які спеціальні програми розроблені МОМ у галузі трудової мі- грації?

7. Проаналізуйте вплив світової фінансової  кризи  2007–2010 рр. на світовий ринок праці.

8. Чим можна пояснити  нижчий рівень безробіття в країнах СНД

у порівнянні з країнами ЄС?

Вправи

Вправа 1.  Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Система відносин, що виникають з приводу узгодження попиту та пропозиції  світових трудових ресурсів.

2. Формування єдиного механізму  узгодження  попиту та пропо- зиції робочої сили незалежно  від країни проживання людини.

3. Найбільш розвинутий міжнародний ринок праці сформувався у регіоні…

4. Вищий орган МОП.

5. Головний виконавчий орган МОП.

6. Виконавчий орган МОМ.

7. Найбільший потенціал трудових ресурсів має регіон…

8. Переважання короткострокових контрактів характерно  для мі- грантів у регіон.

9. Спеціальна програма МОМ  у галузі трудової міграції.


 

а) Західна Європа;


 

Поняття:

 

б) Азіатсько-Тихоокеанський регіон;

в) глобалізація ринку праці;

г) світовий ринок праці;

д) Міжнародна конференція праці;

е) Адміністративна рада;

є) Виконавчий Комітет;

ж) Південноафриканський Регіон;

з) міграція в інтересах розвитку.

Вправа 2. Оберіть єдину правильну відповідь.

1. Формування єдиного механізму  узгодження  попиту та пропо- зиції робочої сили незалежно  від країни проживання людини — це:

а) глобалізація економіки;

б) світовий ринок праці;

в) глобалізація ринку праці;

г) регулювання ринку праці.

2. Система відносин, що виникають з приводу узгодження попиту та пропозиції  світових трудових ресурсів, — це:

а) глобалізація економіки;

б) світовий ринок праці;

в) глобалізація ринку праці;

г) регулювання ринку праці.

3. Головною проблемою глобалізації економіки є:

а) мілітаризація;

б) обмеженість  можливостей макроекономічної політики;

в) інфляція;

г) обмеження  можливостей маркетингу.

4. Причиною  сучасної інтенсифікації процесів глобалізації ринку праці є:

а) швидкі технологічні  зміни;

б) екологічні проблеми;

в) мілітаризація економіки;

г) інфляція.


 

5. Найбільш розвинутий міжнародний ринок праці сформувався у:

а) США;

б) Азіатсько-Тихоокеанському регіоні;

в) Західній  Європі;

г) Латинській Америці.

6. Найбільший потенціал трудових ресурсів має:

а) Західна Європа;

б) Азіатсько-Тихоокеанський регіон;

в) США;

г) Латинська Америка.

7. В ОАЕ іммігранти становлять частину населення:

а) 10%; б) 30%; в) 60%; г) 90%.

8. Головною країною імміграції в Азіатсько-Тихоокеанському ре- гіоні є:

а) Японія;

б) Австралія;

в) Малайзія;

г) Південна Корея.

9. МОП стала спеціалізованою організацією  ООН у:

а) 1919 р.; б) 1946 р.; в) 1951 р.; г) 1930 р.

10. Вищим керівним органом МОП є:

а) МКП; б) МБП; в) МОМ; г) ОБСЄ.


 

11. Конвенція № 2 МОП має назву:

а) «Про безробіття»;

б) «Про політику в галузі зайнятості»;

в) «Про організацію служби зайнятості»;

г) «Про встановлення мінімальної заробітної плати».

12. Конвенція № 131 МОП має назву:

а) «Про безробіття»;

б) «Про політику в галузі зайнятості»;

в) «Про організацію служби зайнятості»;

г) «Про встановлення мінімальної заробітної плати».

13. МОМ  створена у:

а) 1919 р.; б) 1946 р.; в) 1951 р.; г) 1980 р.

14. Вищим керівним органом МОМ  є:

а) Виконавчий Комітет;

б) Рада;

в) Конференція;

г) Бюро.

15. Спеціальна програма МОМ  у галузі трудової міграції має на- зву:

а) «Об’єднані сили»;

б) «Об’єднаний  розвиток»;

в) «Об’єднані експерти»;

г) «Об’єднані нації».

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. Світовий ринок праці — це реструктуризація міжнародного по- ділу праці.

2. Діяльність ТНК  сприяє  експорту  робочих місць з економічно розвинутих країн.

3. В умовах функціонування ТНК посилюється вплив профспілок.


 

4. Найбільш розвинутий ринок праці сформувався у Західній  Єв- ропі.

5. Країни  Латинської Америки  мають найбільший у світі трудо- вий потенціал.

6. МКП — вищий орган МОМ.

7. МБП  — постійно діючий секретаріат МОП.

8. МОМ  створена у 1919 р.

9. У галузі трудової міграції МОМ  розроблена  програма «Вибір- кова міграція».

10. У галузі трудової міграції МОМ  розроблена  програма «Ефек- тивна міграція».

Література до теми 12

1. Міжнародна економіка:  підручник  / за ред. В. М. Тарасевича.  —  К.: Центр навчальної  літератури, 2006. — С. 107–111.

2. Миклашевская  Н.А. Международная экономика:  учебник  / Н. А. Ми- клашевская, А. В. Холопов. — М.: МГУ им. М. В. Ломоносова: Дело и Сервис,

2000. — С. 108–116.

3. Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: навч. посібник. / Б. М. Одягай- ло. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — С. 203–204.

4. Світова економіка: підручник  / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнир- ков та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 202–217.