11.3. Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність
Міжнародні кредитно-фінансові інститути — це всесвітні та регіональні інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин.
Мета їх створення та задачі:
– об’єднання зусиль країн світового співтовариства для стабілі- зації міжнародної валютно-фінансової сфери;
– вивчення і розв’язок найбільш важливих проблем міжнарод- них фінансів і міжнародної економіки;
– спільна розробка стратегії світової валютно-кредитної і фінан- сової політики, координація її проведення;
– забезпечення стабілізації національних і колективних валют;
– усунення торговельних бар’єрів і сприяння активній економіч- ній співпраці між державами;
–
фінансова підтримка міжнародних, регіональних та
національ- них програм технологічного і
соціально-економічного розви- тку.
|
Міжнародні кредитно-фінансові інститути |
||
|
|
|
|
|
Всесвітні |
|
Регіональні |
|
– Банк міжнародних розрахунків (1930 р.); – Міжнародний валютний фонд (1945 р.); – Група Світового Банку: – Міжнародний банк реконст- рукції та розвитку (1945 р.); – Міжнародна фінансова кор- порація (1956 р.); – Міжнародна асоціація розви- тку (1960 р.); – Міжнародний центр розв’я- зання питань у сфері інвес- тицій (1966 р.); – Багатостороннє агентство з гарантій по інвестиціях (1988 р.); – Паризький клуб (1956 р.) — не- формальна урядова організація країн-кредиторів; – Лондонський клуб (1956 р.) — неформальна організація най- більших банків-кредиторів. |
|
– Європейський інвестиційний банк (1958 р.); – Міжамериканський банк розви- тку (1960 р.); – Група Африканського банку роз- витку (1964 р.); – Азіатський банк розвитку (1968 р.); – Ісламський банк розвитку (1974 р.); – Європейський банк реконструк- ції і розвитку (1991 р.); – Чорноморський банк торгівлі та розвитку (1998 р.) тощо. |