11.3. Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність

Міжнародні кредитно-фінансові інститути — це всесвітні  та регіональні інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин.

Мета їх створення та задачі:

– об’єднання  зусиль  країн світового співтовариства для стабілі- зації міжнародної  валютно-фінансової сфери;


 

– вивчення  і розв’язок  найбільш  важливих  проблем  міжнарод- них фінансів і міжнародної  економіки;

– спільна розробка стратегії світової валютно-кредитної і фінан- сової політики, координація її проведення;

– забезпечення стабілізації національних і колективних валют;

– усунення торговельних  бар’єрів і сприяння активній  економіч- ній співпраці між державами;

– фінансова  підтримка  міжнародних,  регіональних  та національ- них  програм  технологічного  і соціально-економічного розви- тку.

 

Міжнародні кредитно-фінансові інститути

 

 

 

Всесвітні

 

Регіональні

–  Банк міжнародних розрахунків

(1930 р.);

– Міжнародний валютний   фонд

(1945 р.);

– Група Світового Банку:

– Міжнародний банк  реконст- рукції та розвитку  (1945 р.);

– Міжнародна фінансова  кор- порація (1956 р.);

–  Міжнародна асоціація розви- тку (1960 р.);

– Міжнародний центр  розв’я- зання питань у сфері інвес- тицій (1966 р.);

– Багатостороннє агентство   з гарантій по інвестиціях (1988 р.);

–  Паризький клуб (1956 р.) — не- формальна урядова організація країн-кредиторів;

–  Лондонський клуб  (1956  р.) — неформальна організація  най- більших банків-кредиторів.

 

– Європейський            інвестиційний банк (1958 р.);

–  Міжамериканський банк розви- тку (1960 р.);

– Група Африканського банку роз- витку (1964 р.);

– Азіатський  банк розвитку  (1968 р.);

–  Ісламський банк розвитку (1974 р.);

–  Європейський банк реконструк- ції і розвитку (1991 р.);

–  Чорноморський банк торгівлі та розвитку  (1998 р.) тощо.