7.3. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Нетарифне регулювання — це комплекс заходів обмежувально- заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних то- варів на внутрішній ринок країни.

До інструментів нетарифного регулювання належать:

1. Імпортні квоти  — це кількісні  обмеження  обсягів імпортова- ної продукції.

Впровадження імпортної  квоти  призводить  до зростання  націо-

 

0

 

нального  виробництва з S


до S


та граничних  витрат  з $200 до 220,

 

1

 

виграш виробників дорівнює області а. Програш споживачів становить область (а+b+с+d+е). Якщо ліцензії на імпорт продаються державою на аукціоні, то виграш держави становить  область (с+d). Чистий  на- ціональний програш від впровадження імпортної квоти дорівнює об- ласті (b+е) (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Наслідки від впровадження імпортних  квот

2. «Добровільне» обмеження експорту — кількісне  обмеження експорту, визначене обов’язками одного з партнерів, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару.


 

d

 

 

d

 

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні становить S , а попит — D . Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена і стано- вить з першої країни обсяг S за ціною Р , а з другої країни — S за ціною Р .

1          1          2          2

1

 

У цій ситуації внутрішнє  виробництво товару складе Q , споживання —

Q , імпорт товару — Q Q . У результаті скорочення  зовнішньої пропози-

7          7     1

3

 

ції внутрішні  ціни на товар піднімаються  до рівня Р , внутрішнє  вироб-

ництво збільшиться до Q , внутрішній  обсяг попиту скоротиться до Q ,

3          5

імпорт стиснеться до розмірів квоти, тобто Q Q . Як і у разі імпортної кво-

5      3

ти, надлишок  споживання скоротиться на a+b+c+d+e+f+g+h+i+j+k+l.

При  цьому  ефект  виробника становитиме a+h, ефект  захисту  b+c+i, ефект доходу d+e+j+k, ефект споживання f+g+l.

Для імпортуючих  країн «добровільне» обмеження  експорту кра- їною, що ввозить товар, означає втрату не тільки ефектів захисту і споживання, які неминучі у будь-якому  випадку, а й ефекту доходу, тобто всього сегмента b+c+d+e+f+g+i+j+k+l  (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Економічний ефект «добровільного» обмеження  експорту

3. Антидемпінгове регулювання — заборона  необґрунтованого зменшення  ціни нижче рівня світової.

4. Технічні бар’єри  — це перешкоди для імпорту іноземних това- рів, зумовлені їхньою невідповідністю  національним стандартам сис- тем виміру та інспекції якості, вимогам техніки безпеки, санітарно- ветеринарним нормам, правилам  пакування,  маркування та іншим вимогам.


 

5. Експортний податок — оподаткування експорту, що зменшує його прибутковість, сприяє  поверненню  частини товару на внутріш- ній ринок.

Застосування експортного  податку  деякими  країнами  (перш  за все, країнами,  що розвиваються) зумовлюється, як правило,  мірку- ваннями  фіскального характеру, оскільки  інші форми мобілізації ко- штів до державного бюджету (податки на прибуток, на нерухоме май- но тощо)  не забезпечують  необхідних  надходжень.  По-друге,  якщо ціни на імпортні  товари  залишаються без змін, то збільшення ціни експортних  товарів дозволяє поліпшити  певною мірою умови торгів- лі країни.  По-третє,  експортний  податок  може використовуватися з метою боротьби з інфляцією, перерозподілу доходів у межах країни.

Розглянемо застосування експортного  податку  на прикладі  екс- порту  зерна з Канади  (за  умови, що її торгова  політика  не впливає на рівень  світових  цін на зерно)  (рис.  7.4). Впровадження експорт- ного податку у розмірі $1 за буш. зерна знизить  рівень цін з $5 (рі- вень світових цін) до $4 за буш. За цих умов виробники переміщують частину ресурсів в іншу сферу, у той же час обсяг попиту на зерно у

 

0

 

вітчизняних споживачів  зростає з D


до D .

 

1

 

Через зменшення ціни, виробники зазнають збитку, що становить область а+b+с+d. Споживачі одержують виграш, який дорівнює об- ласті а.

Обсяг  податків,  що збираються  і розподіляються державою,  до- рівнює області с. У цілому країна втрачає області b і d — втрати екс- портерів, які не компенсуються виграшем.

Рис. 7.4. Наслідки впровадження експортного податку