7.2. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито, його види та функції

Класичним інструментом  регулювання зовнішньоторгової полі- тики є митні тарифи, які нараховуються при імпорті або експорті товару.


 

Митний тариф — це систематизований  перелік митних ставок, які нараховуються при імпорті або експорті товару на його вартість.

Тарифні  методи спрямовані  на здешевлення експорту, подорож- чання імпорту і впливають  на фінансові  результати діяльності  учас- ників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Розглянемо наслідки впровадження митного тарифу на прикладі українського  ринку зерна (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Наслідки впровадження митного тарифу

Після  впровадження митного  тарифу  на  ринку  зерна  України ціна 1 т зерна становитиме 550 грн.

Р = Р + МТ,    (7.1)

1          2

 

Р

 

 

1

 

де  Р


— ринкова ціна до впровадження митного тарифу;

 

2

 

— ринкова ціна після впровадження митного тарифу;

МТ — величина  митного тарифу.

Рента українських споживачів  від впровадження митного тарифу зменшується з області m+a+b+c+d до області m, тобто, їх чистий про- граш — область a+d+c+d. Рента виробників у цьому випадку зростає з області е до області е+а, тобто чистий виграш українських виробни- ків зерна становить  область а. При впровадженні митного тарифу  на зерно зростають  i національні бюджетні надходження, приріст  яких визначається областю с.

2

 

С = МТ  М , (7.2)


 

де   С — зміна бюджетних надходжень  при впровадженні митного та- рифу;

МТ — величина  митного тарифу;

М

 

 

2

 

— обсяг українського  імпорту  зерна після  введення  митного

тарифу.

Митні тарифи виконують  три основні функції:

– фіскальну  — забезпечують  поповнення доходної  частини  дер- жавного бюджету та поліпшують стан платіжного  балансу;

– протекціоністську — захищають  національного виробника від іноземної конкуренції;

– балансуючу  — запобігають  небажаному  експорту  товарів, вну- трішні ціни яких нижчі від світових.

Види митних тарифів  (табл. 7.2):

 

 

Види митних тарифів


Таблиця 7.2

 

 

За способом стягнення

Адвалорні

Специфічні

Комбіновані

За об’єктом стягнення

Імпортні

Експортні

Транзитні

За характером дії

Сезонні

Антидемпінгові

Компенсаційні

За походженням

Автономні

Конвенційні

Преференційні

За типами ставок

Постійні

Змінні

За способом нарахування

Номінальні

Ефективні

 

Залежно від способу стягнення:

– адвалорні — встановлюють у відсотках  до митної  вартості  то- вару;

– специфічні  — нараховують  у визначеному розмірі  до одиниці вимірювання товару;

– комбіновані — об’єднують специфічні  та адвалорні мита. За об’єктом стягнення:

– імпортні — обкладаються  товари, що ввозяться до країни;

– експортні — нараховуються на експортні товари;

– транзитні — стягуються  з товарів, що перевозяться транзитом через територію країни.

За характером дії:

– сезонні — застосовуються для оперативного  регулювання тор- гівлі сезонною продукцією;


 

– антидемпінгові — вводяться  з метою захисту від демпінгу;

– компенсаційні — нараховуються на імпортовані товари, у вироб- ництві яких використано субсидії, й їх ввезення  завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.

За походженням:

– автономні — вводяться на підставі односторонніх рішень уряду;

– конвенційні — визначаються на базі двосторонніх або багатосто- ронніх угод;

– преференційні  —  встановлюються на  основі  багатосторонніх угод за ставками, нижчими, ніж діючі.

За типами ставок:

– постійні — встановлюються урядом  і не змінюються  залежно від обставин;

– змінні — змінюються залежно від обставин, визначених урядом. За способом нарахування:

– номінальні — визначаються в самому тарифі;

– ефективні — встановлюють рівень  митних  зборів  з урахуван- ням мита на комплектуючі вироби.

У міжнародній практиці  в якості економічних  інструментів  регу- лювання торговельних процесів з урахуванням екологічного чинника актуалізується використання прямих  і опосередкованих (непрямих) методів регулювання,  а також їх комбінації (табл. 7.3).

 

 

Принципи  екологічного захисту відповідно до торговельних механізмів


Таблиця 7.3

 

 

Принцип

Зміст

Адекватності

Адекватне  врахування еколого-економічних результатів  у торговельних  операціях.

Відповідність  багатосторонніх  заходів,  які  приймаються у сфері охорони довкілля,  положенням ГАТТ/СОТ. Урахування  взаємозв’язків між  торгівлею  й  довкіллям  у контексті стійкого розвитку

Заохочення

Сприяння широкому  діалогу  між  представниками  торго- вельних об’єднань (союзів) і екологічних організацій. Участь країн, що розвиваються, у багатосторонніх  механіз- мах  справедливого вирішення  торговельних   суперечок  у рамках СОТ


 

Продовження табл. 7.3

 

Забезпечення

Дотримання міжнародних  зобов’язань у випадках, коли за- стосовуються  торговельні  заходи, пов’язані з охороною на- вколишнього середовища.

Урахування особливих  чинників,  які впливають  на політи- ку у сфері охорони довкілля  і торгівлі в країнах, що розви- ваються, при впровадженні природоохоронних норм і за- стосуванні заходів у сфері торгівлі.

Розробка та впровадження екологічної  політики  як відпо- відної правової і організаційної основи для задоволення нових потреб в охороні довкілля,  які можуть виникнути в результаті змін у сфері виробництва і напрямів  торгівлі

Інтеграції

Участь громадськості у формуванні, узгодженні  і прова- дженні торговельної  політики  як один із шляхів підвищен- ня відкритості  в умовах даної країни.

Спільна участь виробника,  споживача  і трейдера в розробці (оптимізації) схем використання (споживання) кінцевого продукту

Регулювання

Усунення  суперечностей між торговельною  практикою  і проблемами навколишнього середовища  методами, які б дозволяли уникнути  вжиття жорстких екологічних заходів, що можуть спричинити запровадження необґрунтованих торговельних  обмежень

Обмеження

Уникати торговельних обмежень як засобу компенсації різниці у витратах, обумовлених  розбіжностями в природо- охоронних стандартах і нормах.

Уникати  запровадження односторонніх заходів з вирішен- ня екологічних  проблем без урахування інтересів країни- імпортера (принцип недискримінації; принцип найменшого обмеження;  принцип  прозорості  при  прийняті торговель- них заходів, пов’язаних з охороною довкілля; принцип ін- формованості, ін.).

Екологічні  стандарти  і норми  не повинні  служити  приво- дом для безпідставної  або необґрунтованої торговельної дискримінації чи запровадження торговельних  обмежень