4.8. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Міжнародна торгівля  і розподіл доходів

При аналізі ціноутворення на світовому ринку враховується про- позиція та динаміка попиту. Якщо криві попиту об’єднати з кривими пропозиції,  то можна продемонструвати вплив міжнародної  торгівлі на виробництво,  споживання і ціни (рис. 4.2).

Надлишковий попит (Dm) визначає виникнення дефіциту амери- канських тканин на американському ринку і характеризує можливий обсяг імпорту за визначеною ціною. Ринкова кон’юнктура, що харак- теризується надлишковою  пропозицією (Sx) на англійському рин- ку, визначає  умови можливого  експорту.  Таким  чином, світова ціна визначається точкою перетину  кривих  надлишкового попиту  Dm та надлишкової пропозиції  Sx (рис. 4.2, б):

Dm = Dus — Sus,       (4.1)

де  Dus — попит на ринку США;

Sus — пропозиція на ринку США.

Sx = S –D  ,    (4.2)

f           f

f

 

де  S — пропозиція на ринку Англії;

f

 

D — попит на ринку Англії.


 

 

а) ринок тканин США          б) міжнародна торгівля тканинами


в) ринок тканин Англії

 

 

Рис. 4.2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі

В умовах відсутності  торгівлі  на ринку США  ринкова  рівновага встановлюється у точці А при ціні $2  за метр. Після  встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин ціна зменшується до рівня

$1, виникає  дефіцит (рис. 4.2, а).

Споживчий надлишок  зростає на площу (a + b + d), a втрати ви- робників становитимуть площі (а). Чистий  виграш США дорівнюва- тиме площі (b + d).

Світова ціна — це грошове вираження інтернаціональної вартос- ті товарів  і послуг, що реалізуються на зовнішньому  ринку. Ключо- вою особливістю  міжнародної  ціни на відміну від внутрішньої є мно- жинність, коли на один і той же товар можуть встановлюватися різні ціни.

Класифікація світових цін:

1. За напрямком товарних потоків:

Експортна ціна — ціна, за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.

Імпортна ціна — ціна, за якою товар купується  у зарубіжного контрагента.

2. За умовами розрахунків:

Ціна комерційних угод — відображає  інтернаціональну ціну ви- робництва  при  звичайному порядку  здійснення угоди купівлі-про- дажу.


 

Ціна клірингових розрахунків — ціна товару, в якій враховані умо- ви й особливості  клірингу  (кліринг — це система безготівкових  роз- рахунків за товари та послуги, що ґрунтується на заліку взаємних ви- мог та обов’язків).

Ціна програм допомоги — ціна товару,  в якій  враховані  умови  і

особливості реалізації програм допомоги.

Трансфертна ціна — ціна товару, за якою здійснюються  внутріш- ньокорпораційні операції.

3. За повнотою врахування витрат:

Ціна нетто — чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.

Ціна споживання — сума витрат покупця, враховуючи витрати на придбання та використання товару в нормативний термін.

4. За мірою фіксації:

Контрактна ціна — ціна, яка встановлюється в контракті  і вира- жається  у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни.

Тверда ціна — встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню  впродовж терміну його дії.

Рухома ціна — фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому,  якщо ринкова  ціна певного товару до моменту його поставки зміниться.

Змінна ціна — ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом  перегляду  договірної  ціни з урахуванням змін у виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту.

Ціна з наступною  фіксацією — ціна, за якою в контракті  обгово- рюються умови фіксації та принципи  визначення її рівня.

Ціна, яка публікується,  — ціна, що повідомляється в спеціальних та фірмових  джерелах  інформації.  Вона, як правило,  відображає  рі- вень світових цін.

Проілюструємо на прикладі  вплив  міжнародної  торгівлі  на роз- поділ доходів власників  економічних  ресурсів (табл. 4.1).

Розвиток зовнішньої  торгівлі  означає,  що в експортних  галузях виробництво розширюється, а ціна експортної  продукції  зростає  до рівня світової. Попит на фактори виробництва, які використовуються у цих галузях, а також ціни на ці фактори  зростають. І навпаки, у га- лузях, які конкурують з імпортом, відбуваються  протилежні  процеси.

Загальна закономірність полягає в тому, що чим більше той чи ін- ший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від вільної зовнішньої торгівлі.


 

Таблиця 4.1

Вплив міжнародної торгівлі на розподіл доходів

 

Показник

США

Англія

Початкові ціни

Дешева пшениця, дороге сукно

Дорога пшениця, дешеве сукно

Реакція цін

Зростання цін на пшеницю

Зниження цін на сукно

Зниження цін на пшеницю

Зростання цін на сукно

Реакція обсягу виробництва на ціни

Збільшення    виробництва пшениці

Скорочення    виробництва сукна

Скорочення    виробництва пшениці

Збільшення    виробництва сукна

Вирішальна лан- ка — зміна попи- ту на фактори виробництва

Відмова від виробництва кожного ярду сукна звіль- няє багато робітників і небагато землі; приріст виробництва пшениці по- требує меншої кількості робітників  і більше землі

Відмова від виробництва кожного бушеля пшениці звільняє багато  землі  і не- багато робітників; приріст випуску сукна потребує ба- гато робітників  і небагато землі

Реакція цін на фактори  вироб- ництва

Падіння ставок заробітної плати та зростання оренд- ної плати (в обох секторах)

Зростання ставок заробіт- ної плати та підвищення орендної плати (в обох сек- торах)

Підсумок

Ціни між країнами  вирівнюються. Збільшилася спеціа- лізація. Країни залишаються у виграші. Вигоди отриму- ють: американські землевласники, англійські робітники. Збитки мають: американські робітники,  англійські  зем- левласники

 

Для  порівняння експортної  та імпортної  спеціалізації факторів використовують показник ступеня експортної спеціалізації фактора:

i

 

S , x / m  Qix    Qim   ,      (4.3)

 

 

Q

 

 

ix

 

де  Q

im


Qi

— частка доходу і-го фактора в загальній вартості експорту;

— частка доходу і-го фактора  в загальній  вартості конкурую-

 

чої з імпортом продукції, рівної за обсягом імпорту;

i

 

Q  — частка доходу і-го фактора  в сумарному  національному до-

ході.