3.4. Іноземна інвестиційна діяльність. Фінансова діяльність

Суть міжнародної інвестиційної діяльності полягає  у перене- сенні за кордон процесу створення продукції. Це пояснює поєднання економічних  інтересів суб’єктів міжнародної  економічної  діяльності, що експортують  та імпортують  іноземні  інвестиції.  Міжнародне ін- вестування є процесом вилучення частини капіталу  з національного обігу в цій країні й переміщення його в товарній чи грошовій формі у виробничий процес та обіг іншої країни.

Причинами значного зростання обсягів міжнародної інвестиційної діяльності є: прискорення темпів економічного та науково-технічного розвитку; перенесення виробництва трудомісткої  продукції в країни, що розвиваються (це  дозволяє знижувати витрати  виробництва за рахунок дешевшої робочої сили); вкладення капіталу: в добувні галу- зі за кордоном, що забезпечує  постійні джерела сировини; в обробну промисловість розвинутих країн, що дозволяє долати митні бар’єри; перенесення шкідливих  для навколишнього середовища  виробництв в інші країни, в першу чергу, у країни, що розвиваються.

Міжнародна інвестиційна діяльність  здійснюється у формі виво- зу підприємницького  капіталу.  Прямі  інвестиції забезпечують  конт- роль інвестора  над об’єктами інвестування, а портфельні  інвестиції не забезпечують  такого контролю.

Головні сучасні тенденції міжнародної  інвестиційної діяльності:

1) перевищення обсягами зарубіжної  продукції ТНК обсягів світової торгівлі; 2) позитивна динаміка прямих іноземних  інвестицій  (більш ніж чотирикратне збільшення за кожне десятиліття з кінця  ХХ ст.);

3) домінування прямих  іноземних  інвестицій,  США,  ЄС  і Японії,


 

частка  яких  становить  4/5  від загальносвітового обсягу; 4)  рух ка- піталу відбувається в багатьох напрямах,  багато країн є одночасно експортерами й імпортерами  капіталу; 5) збільшення частки прямих інвестицій  порівняно з портфельними; 6) істотні  зміни  у галузевій структурі  вивозу  капіталу  (у першій  половині  ХХ ст. капітал  вкла- дався переважно в добувні галузі, потім — в обробну промисловість і торгівлю, а з останньої третини  ХХ ст. — переважно  у новітні техно- логії і сферу послуг).

Міжнародна фінансова діяльність здійснюється на міжнародному фінансовому ринку при переміщенні фінансів із секторів з відносними надлишками у ті сектори, де в них є потреба. Головними суб’єктами міжнародної  фінансової  діяльності  є: національні фінансові  інсти- тути; міжнародні  інвестиційні інститути  (міжнародні інвестиційні фонди, компанії, промислові  і фінансові ТНК). Ключовою тенденці- єю еволюції фінансового капіталу  є набуття  ним якості глобального віртуального  капіталу, представленого переважно цінними паперами й електронними грошима  в інформаційних комп’ютерних  мережах. Такий капітал все більше відокремлюється від реального капіталу (промислового, торговельного,  позичкового) і провокує  глобальні фінансові  кризи  (наприклад, у 1998 і 2008 рр.). У ХХІ ст. віртуаль- ний капітал  стає глобальною  віртуальною  мережею, непідконтроль- ною національним та наднаціональним державним  утворенням. Для цього найбільш сприятливими є спекулятивні сфери діяльності, де не створюються  нові матеріальні  та нематеріальні  цінності.

Докладніше про  міжнародну  інвестиційну та  фінансову  діяль- ність йтиметься у темах 8, 9, 10 і 11.


 

Основні  терміни і поняття

Міжнародна економічна  діяльність,  основи  міжнародної  еконо- мічної діяльності,  існуючі та набуті фактори  міжнародної  економіч- ної діяльності, суб’єкти міжнародної економічної діяльності, держава, транснаціональні корпорації,  «Велика  сімка», міжнародне  виробни- цтво, фактори  розвитку  міжнародного виробництва, міжнародний бізнес, лізинг,  факторинг,  міжнародна  торговельна  діяльність,  при- чини міжнародної  торговельної  діяльності, види міжнародної  торгів- лі, причини міжнародної інвестиційної діяльності, міжнародна інвес- тиційна діяльність, суб’єкти міжнародної інвестиційної діяльності, фінансова діяльність, суб’єкти міжнародної фінансової діяльності, тенденції міжнародної  фінансової  діяльності.

Контрольні та дискусійні питання

1. Поясніть,  які можливості  міжнародної  економічної  діяльності визначаються поглибленням міжнародного поділу праці.

2. Охарактеризуйте фактори міжнародної економічної діяльності.

3. Наведіть  приклади  взаємодії  суб’єктів міжнародної  економіч- ної діяльності на двосторонній  й багатосторонній основі.

4. Чим відрізняються лізинг від факторингу?

5. Які відмінності видів міжнародної  торговельної  діяльності?

6. Які сутнісні відмінності між міжнародною  торгівлею та міжна- родною інвестиційною діяльністю?

7. Охарактеризуйте причини  міжнародної  інвестиційної діяль- ності.

8. Які новітні тенденції властиві фінансовому капіталу?

Вправи

Вправа 1. Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Систему господарських зв’язків між національними економіка- ми країн, відповідними суб’єктами господарювання утворює…

2. Міжгалузевий міжнародний обмін, зокрема товарами добувних і обробних галузей окремих країн, зумовлює…

3. Специфічна форма фінансування придбання різних видів устат- кування.


 

4. Виробництво товарів і послуг за участю іноземного  підприєм- ницького капіталу у формі прямих і портфельних інвестицій.

5. Вигоди від зовнішньої  торгівлі  розподіляються прямо  пропо- рційно змінам цін у обох сторін.

6. Вид підприємницької діяльності  переважно  у сфері  світового господарства.

7. Специфічна форма фінансування придбання різних видів устат- кування.

8. Посередницька комісійна  діяльність  банку або фактор-компа- нії при розрахунках між постачальниками товарів і покупцями за до- помогою оплати фінансових  вимог постачальників з подальшим  стя- гуванням боргу з покупців.

 

 

а) факторинг;

б) компенсаційні угоди;

в) міжнародний бізнес;


Поняття:

 

г) інфраструктура світового ринку;

д) ефект масштабу;

е) індекс транснаціоналізації; є) міжнародне виробництво; ж) лізинг;

з) загальний  тип міжнародного поділу праці;

и) міжнародна економічна діяльність.

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. Міжгалузевий міжнародний обмін товарами добувних і оброб- них галузей окремих країн зумовлює:

а) загальний  тип міжнародного поділу праці; б) особливий  тип міжнародного поділу праці; в) одиничний  тип міжнародного поділу праці.

2. До розвитку  і переважання міжнародної  торгівлі готовими  ви- робами різних галузей і виробництв призводить:

а) загальний  тип міжнародного поділу праці; б) особливий  тип міжнародного поділу праці; в) одиничний  тип міжнародного поділу праці.


 

3. Національні фінансові  інститути,  міжнародні  інвестиційні ін- ститути є суб’єктами міжнародної  (-го):

а) фінансової  діяльності;

б) бізнесу;

в) економічної діяльності; г) інвестиційної діяльності; д) торговельної  діяльності.

4. У перенесенні  за кордон процесу виробництва продукції поля- гає суть:

а) фінансової  діяльності;

б) бізнесу;

в) економічної діяльності; г) інвестиційної діяльності; д) торговельної  діяльності.

5. У перевезенні  за кордон акту реалізації  прибутку,  втіленого  у ціні експортованих товарів полягає суть:

а) фінансової  діяльності;

б) бізнесу;

в) економічної діяльності; г) інвестиційної діяльності; д) торговельної  діяльності.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. Об’єктом аналізу у міжнародній економічній діяльності є окре- ма країна, а не міжнародна фірма.

2. Видами міжнародного бізнесу є: толлінг, франчайзинг, біржові операції, банкінг, ділінг, лізинг, факторинг та ін.

3. Відмінності  між цінами експорту та імпорту є причинами між- народної фінансової  діяльності.

4. Видами  міжнародної  торговельної  діяльності  є торгівля  гото- вою продукцією,  торгівля  машинами  й обладнанням, торгівля  сиро- виною, торгівля послугами.

5. Суб’єктами міжнародної  інвестиційної діяльності  є ТНК,  дер- жава, міжнародні валютні організації.

6. Для віртуального  капіталу  найбільш  сприятливою є сфера ді- яльності, об’єктами та результатами якої є гроші та цінні папери.


 

Література до теми 3

1. Ломакин В. К. Мировая экономика:  учебник  для  вузов  / В. К. Лома- кин. — М.: «ЮНИТИ-ДАНА», 2007. — С. 55–70.

2. Рыбалкин В. Е. Международные экономические отношения: учебник. — Изд. 7-е, перераб. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. — С. 43–54, 186–204.

3. Світова економіка: підручник  / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнир- ков та ін. — Вид. 2-ге, стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 96–100.

4. Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонін- ко. — К.: Кондор, 2008. — С. 151–155.