2.5. Механізми взаємодії національних економік країн світу

У процесі розвитку міжнародної економічної системи відбуваєть- ся розширення й поглиблення економічних  відносин  між країнами, групами країн, підприємствами і організаціями, які знаходяться в різних державах. Однак механізм взаємодії країн має складну дина- мічну структуру та неоднозначну  суперечливу природу. Ядро співро- бітництва  національних економік  становить  міжнародна  економічна діяльність  економічних  суб’єктів, насамперед  мікрорівня,  тобто кор- порацій,  їх об’єднань й альянсів.  Тому прагнення держав  до еконо- мічної незалежності та зміцнення національної економіки  відкрито- го типу обумовлює  зрештою все більш активну  інтернаціоналізацію економічного  життя  — поширення й зміцнення мезо-  та мегарівня міжнародної  економіки.

Ускладнення міжнародного співробітництва країн  закономірно зумовлює  об’єктивну необхідність регулювання міжнародних  еко- номічних відносин на всіх рівнях. Головними суб’єктами такого регу- лювання стають держава, між- та наддержавні установи й організації а також різноманітні утворення громадянського суспільства (табл. 1.5). Пов’язані з цим проблеми та шляхи їх вирішення більш докладно роз- глядатимуться в наступних темах.


 

Основні  терміни і поняття

Структура міжнародної  економіки, систематизація країн світу, критерії  систематизації країн  світу,  економічно   розвинуті   країни, країни з перехідною економікою, країни, що розвиваються, нові інду- стріальні країни, міжнародна економічна взаємодія.

Контрольні та дискусійні питання

1. Поясніть  варіанти структуризації міжнародної  економіки.

2. Проаналізуйте критерії класифікації національних економік.

3.  Спробуйте   запропонувати власний   критерій   систематизації країн світу.

4. Назвіть  основні риси економіки розвинутих країн.

5. Які загальні ознаки країн з перехідною економікою?

6. Назвіть  основні риси економіки країн, що розвиваються.

7. В чому полягає специфіка нових індустріальних країн?

8. Спробуйте  провести паралелі між новими індустріальними країнами  та розвинутими країнами; між країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою.

9. Визначте  загальне  та особливе у національній та міжнародній економіці.

Вправи

Вправа 1. Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Критерій  поділу  національних економік  на аграрно-індустрі- альні та індустріально-аграрні економіки.

2. Країни: Аргентина, Бразилія, Мексика, Республіка Корея, Сін- гапур, Таїланд, Тайвань.

3. Критерій  поділу національних економік на доіндустріальні, ін- дустріальні  та постіндустріальні економіки.

4. Спільні  риси  країн:  багатоукладність економіки,  низький  рі- вень розвитку продуктивних сил і ринкових  відносин, залежність  від країн-лідерів,  якісна неоднорідність і системна невпорядкованість суспільства.

5. Критерій  поділу національних економік на країни з високими, середніми та низькими доходами.


 

6. Систематизація сукупності  національних економік  країн світу за певним критерієм.

7. Критерій  розташування країн  на певній  території  та (або)  за належністю до регіональних  інтеграційних угрупувань національних економік.

8. Країни, які мають високий  рівень розвитку  продуктивних сил, інформаційних технологій, зрілі відносини  підприємництва і конку- ренції, високі стандарти життя й добробуту.

9. Країни: Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Фран- ція, Японія.

10. Критерій  поділу національних економік на закриті та відкриті.

 

 

а) регіональний;


Поняття:

 

б) структура міжнародної  економіки;

в) за ступенем інтеграції у світову господарську  систему;

г) за структурою господарства;

д) за домінуванням певних технологічних укладів;

е) за показником «ВВП на душу населення»;

є) країни з розвинутою економікою;

ж) «Велика сімка»;

з) нові індустріальні країни;

и) країни, що розвиваються.

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. За яким критерієм відбувається групування країн на країни Єв- ропи, Америки, Азії, Близького та Середнього Сходу:

а) організаційний;

б) регіональний;

в) соціально-економічний;

г) політичний.

2. За  яким  критерієм  відбувається групування країн  на країни- члени ЄС, СНД, НАФТА, АСЕАН:

а) організаційний;

б) регіональний;

в) соціально-економічний.


 

3. За яким критерієм  відбувається групування країн на аграрно- індустріальні та індустріально-аграрні країни:

а) ступінь інтеграції у світову господарську  систему;

б) структура господарства;

в) домінування певних технологічних укладів;

г) стадія розвитку  ринкових  відносин.

4. За яким критерієм відбувається групування країн на економіки закритого та відкритого типу:

а) ступінь інтеграції у світову господарську  систему;

б) структура господарства;

в) домінування певних технологічних укладів;

г) стадія розвитку  ринкових  відносин.

5. За яким критерієм відбувається групування країн на економіки доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні:

а) ступінь інтеграції у світову господарську  систему;

б) структура господарства;

в) домінування певних технологічних укладів;

г) стадія розвитку  ринкових  відносин.

6. За яким  критерієм  відбувається групування країн на країни  з високими, середніми та низькими доходами:

а) організаційний;

б) регіональний;

в) соціально-економічний.

7.  За  яким  універсальним критерієм   відбувається групування країн на розвинуті, з перехідною економікою та ті, що розвиваються:

а) організаційний;

б) регіональний;

в) соціально-економічний;

г) політичний.

8. Економіка  яких країн характеризується такими критеріями: багатоукладність економіки,  низький  рівень розвитку  продуктивних сил і ринкових  відносин, залежність  від країн-лідерів,  якісна неодно- рідність і системна невпорядкованість суспільства:


 

а) розвинуті  країни;

б) країни з перехідною економікою;

в) нові індустріальні країни;

г) країни, що розвиваються.

9. Економіка  яких країн характеризується високими  темпами економічного розвитку, високими  душовими доходами, поширенням діяльності ТНК та розповсюдженням експортно-виробничих зон:

а) розвинуті  країни;

б) країни з перехідною економікою;

в) нові індустріальні країни;

г) країни, що розвиваються.

10. Економіка  яких  країн  характеризується такими  критеріями: високий рівень розвитку продуктивних сил, інформаційних техноло- гій, зрілі відносини  підприємництва і конкуренції,  високі стандарти життя й добробуту:

а) розвинуті  країни;

б) країни з перехідною економікою;

в) нові індустріальні країни;

г) країни, що розвиваються.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. Структуру міжнародної  економіки  можна подати через систе- матизацію  сукупності  національних економік  приблизно 120 країн світу за багатьма критеріями.

2. За ступенем інтеграції у світову господарську  систему виділя- ють національні економіки закритого та відкритого типу.

3. При  порівнянні національних економік  розвинутих країн  ви- користовується комплекс  «стандартних» значень макроекономічних показників,   до якого,  наприклад,  належать:  зростання   ВВП  —  від

2–3% і вище; рівень інфляції — 4–5% на рік; дефіцит державного бю- джету — до 9,5% ВВП; позитивне сальдо платіжного  балансу країни.

4. Соціально-економічну зрілість  промислово розвинутих країн відображають  кардинальні зміни  соціальної  структури  суспільства: зростання  чисельності  та ролі середнього  класу, підвищення якості людського капіталу та частки зайнятих інтелектуальною працею.


 

5. Головними напрямками змін перехідної економіки нового типу є суверенізація національної економіки, приватизація, структурна перебудова  економіки,  становлення  конкурентоспроможного наці- онального  товарного  виробництва, перехід до переважно  соціально- інтенсивного  типу  розширеного  суспільного  відтворення, гуманіза- ція та соціалізація економічних  процесів.

6. Залежність країн, що розвиваються, від країн-лідерів є важли- вою умовою їх економічного розвитку.

7. На першому етапі розвитку  нових індустріальних країн транс- національні корпорації  провідних країн відіграли вирішальну  роль.

8. У країнах, що розвиваються, вирішальна роль у створенні необ- хідної критичної маси певних соціально-економічних зрушень нале- жить людському капіталу.

9. Ядром  взаємодії  національних економік  є міжнародна  еконо- мічна діяльність економічних  суб’єктів мікрорівня.

10. Головними суб’єктами регулювання міжнародних економічних відносин стають держава та міждержавні установи й організації.

Література до теми 2

1. Киреев А. П. Международная экономика: в 2-х ч. / А. П. Киреев // Меж- дународная  микроэкономика: движение  товаров  и факторов  производства: учеб. пособие для вузов. — М.: Международные отношения,  1997. — Ч. l. — С. 28–33.

2.  Основи   економічної   теорії:  політекономічний аспект:  підручник   / відп. ред. Г. Н. Климко. — Вид. 4-те, перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — С. 418–430, 440–445.

3. Світова економіка: підручник  / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнир- ков та ін. — Вид. 2-ге, стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 14–30.

4. Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонін- ко. — К.: Кондор, 2008. — С. 25–125.

5. Економічна теорія: підручник  / за ред. В. М. Тарасевича. — К.: Центр навчальної  літератури, 2006. — С. 504–509.