22.3. Україна у процесах європейської інтеграції

Стратегічними напрямами євроінтеграції вважають: 1) систем- ну інтеграцію в європейське господарство з посиленням міжнародної конкурентоспроможності; 2) ефективну міжнародну  спеціалізацію, спрямовану на перспективні сегменти  європейського ринку; 3) між- народну  диверсифікацію, спрямовану на ліквідацію  монопольної  чи монопсонічної залежності  від зарубіжних  ринків; 4) становлення ві- тчизняних транснаціональних економічних  структур  з менеджмен- том європейського рівня; 5) інтеграційну  взаємодію з Європейським Союзом, Центрально- та Східноєвропейськими угрупуваннями кра- їн; 6) підтримку  економічної  безпеки через механізми захисту від не- сприятливих змін європейської кон’юнктури, фінансових  криз тощо.

Реалізацію пріоритетів  євроінтеграції забезпечує  співпраця  з ре- гіональними європейськими економічними організаціями: Європей- ський банк реконструкції і розвитку,  Європейська асоціація  вільної торгівлі, спеціалізованими урядовими й неурядовими організаціями в галузі  зв’язку  та інформаційного обміну, транспорту,  енергетики, торгівлі, промислового розвитку, сільського господарства та ін.


 

Стратегія європейської інтеграції національної економіки має здійснюватися поетапно. На першому етапі передбачаються зростан- ня експорту та одночасне скорочення промислового імпорту. Експорт окремих  видів  продукції  хімічної  промисловості, чорної  металургії на цьому відрізку дещо знижується в міру відновлення внутрішнього попиту, розвитку  режиму вільної торгівлі з країнами СНД.

Заходи  другого етапу мають бути реалізованими в межах Світо- вої організації торгівлі (СОТ). Особливостями цього етапу є істотне збільшення експортної  частки машинобудівельної та високотехно- логічної продукції. Очікується розширення співпраці з розвинутими державами  (країни  «Великої сімки»). Саме вони стануть найбільши- ми постачальниками нових технологій та високотехнологічних това- рів, а також найпотужнішим джерелом інвестицій.

Третій етап відзначатиметься інтенсивним розвитком усіх галу- зей економіки,  що стане головним  фактором  розвитку  експорту. По- вністю завершиться перехід на законодавство, побудоване на еконо- мічних важелях регулювання експорту та імпорту, яке відповідатиме європейським нормам і стандартам. Україна стане членом провідних європейських торговельних  організацій  і угрупувань.  Енергетичні ресурси надходитимуть принаймні з 6–7 ринків.

Окрім  розвитку  зовнішньої  торгівлі  перспективним напрямом євроінтеграції української  економіки  є залучення іноземного  капіта- лу у формі прямих інвестицій  та довгострокових кредитів.

Можливості залучення до України  іноземного капіталу пов’язані зі створенням сприятливого інвестиційного клімату. Основні ком- поненти  цього клімату — відносно низька вартість  робочої сили; де- шевизна  прав землекористування; прийнятний рівень  розвитку  ви- робничої та соціально-побутової інфраструктури; система пільгового оподаткування; преференційний міграційно-митний режим;  розви- нуте зовнішньоекономічне законодавство.