22.1. Ринкові трансформації в Україні  у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій

Серед  геополітичних змін  останнього  десятиріччя XX ст. най- значнішими є: розпад  СРСР,  припинення існування   воєнно-полі- тичного блоку країн Варшавського Договору, утворення  незалежної України разом з іншими країнами пострадянського простору.

Територіальне розташування України, її розміри, чисельність населення,  природні  ресурси  в поєднанні  з потужним  потенціалом у науковій, економічній  та інших сферах суспільного  життя надають Україні  можливість  вступити  до ЄС за умови певного рівня  ринко- вих трансформацій. У той же час гармонійне  включення України  до системи глобальних  світогосподарських зв’язків дозволить підвищи-


 

ти ефективність і конкурентоспроможність національної економіки та рівень добробуту громадян.

Перешкоди інтеграції  України  у світове  господарство:  успадко- вана монополізація державою  зовнішньої  торгівлі;  підприємства не мають достатнього досвіду виходу на світовий ринок; їхня технічна оснащеність, витрати  виробництва, якість продукції не відповідають світовому  рівню; у структурі  економіки  домінують  матеріалоємні й енергоємні, фізично та морально застарілі виробництва, несприйнят- ливі до нововведень; одностороння орієнтація господарства на важку індустрію тощо.

Потенційні можливості інтеграції України у світове господарство: вигідне географічне положення, багаті поклади корисних копалин, наявність кваліфікованих кадрів, родючих сільськогосподарських зе- мель, торгових транспортних шляхів з відповідною інфраструктурою тощо.

Нівелювання негативів  при формуванні відкритості  вітчизняної економіки  вимагає  її структурної перебудови,  націленої  на реаліза- цію національних конкурентних  переваг, зокрема таких, як: виробни- цтво недорогоцінних металів і виробів з них, хімічна і пов’язані з нею галузі промисловості та транспортні послуги, особливо послуги тру- бопровідного  транспорту.  З ХХІ  ст. пріоритетними стають високо- технологічні  конкурентні переваги, здатність  забезпечення яких ма- ють: авіакосмічна промисловість, суднобудування, космічні послуги з виведення об’єктів на навколоземну орбіту, послуги з розробки  про- грамного забезпечення,  виробництво нових матеріалів, окремі вироб- ництва в електронній та електротехнічній промисловості тощо. Саме структурна  перебудова сприятиме формуванню та розширенню  екс- портного потенціалу  пріоритетних галузей, наближенню вітчизняно- го виробника до світового рівня, поглибленню участі у міжнародному поділі праці тощо.

Поки структурна  перебудова української  економіки є незаверше- ною, її відкритість  потребує  активного  державного  регулювання  для запобігання закріпленню сировинної   орієнтації,  підвищення рівня конкурентоспроможності, економічної безпеки та суспільного добро- буту.