21.5. Міждержавне регулювання глобальних проблем

Вперше принципи міжнародного права щодо розв’язання глобаль- них проблем були сформульовані в Декларації  Стокгольмської кон- ференції ООН 1972 р. з проблем навколишнього середовища:

– держава  може використовувати власні  ресурси  відповідно  до власної національної політики у підході до проблем навколиш- нього середовища, але відповідає за те, щоб діяльність  у межах її юрисдикції  або контролю  не заподіювала  збитків навколиш- ньому середовищу  інших держав або районів,  що знаходяться за межами національної юрисдикції;

– природні ресурси Землі, у тому числі повітря, вода, земля, фло- ра, фауна й особливо репрезентативні зразки природних екосис- тем, повинні бути збережені на благо нинішнього та майбутнього

 

поколінь  шляхом  ретельного  планування діяльності  людини  й управління нею в міру необхідності;

– невідновлювальні ресурси повинні розроблятися таким чином, щоб забезпечувався їхній захист від вичерпання в майбутньо- му, й щоб вигоди від їх розробки одержувало все людство.

Формулювання принципів міжнародного права щодо розв’язання глобальних  проблем продовжила Всесвітня хартія природи Гене- ральної Асамблеї ООН 1988 р.:

1) біологічні  ресурси  можуть  використовуватися лише в межах їхньої періодичної здатності до відновлення;

2) продуктивність ґрунтів підтримується або поліпшується шля- хом заходів щодо збереження  їх довгострокової родючості й процесу розкладання органічних  речовин  та заходами із запобігання ерозії й будь-яких інших форм саморуйнування;

3) ресурси  багаторазового користування, у тому числі вода, ви- користовуються повторно;

4) невідновлювальні ресурси одноразового користування експлу- атуються з урахуванням їх запасів, раціональної можливості  їх пере- робки для споживання й сумісності їх експлуатації з функціонуван- ням природних  систем;

5) необхідна реалізація  особливих  заходів з метою недопущення радіоактивних і токсичних  відходів виробництва;

6) необхідно втримуватися від діяльності,  здатної нанести  непо- правний збиток природі;

7) райони, що прийшли у результаті діяльності людини в занепад, підлягають відновленню  відповідно до їхнього природного  потенціа- лу і вимог добробуту місцевого населення.

Міжнародна технічна та фінансова  допомога для виконання кон- кретних  проектів  щодо розв’язання глобальних  проблем  на теренах України  надається  в межах діяльності:

– Глобального екологічного фонду;

– Міжнародного банку реконструкції та розвитку;

– Міжнародного союзу охорони природи  та природних  ресурсів

(МСОП);

– Міжнародного агентства з атомної енергетики  (МАГАТЕ);

– Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП);

– Ради Європи.

 

Україна  є членом конвенцій  щодо боротьби  з глобальними про- блемами:

– Конвенції про збереження  біорізноманіття;

– Конвенції про захист Чорного моря від забруднення;

– Бернської конвенції  щодо захисту водних ресурсів від забруд- нення хімікаліями;

– Конвенції щодо трансграничного впливу промислових аварій;

– Лондонської конвенції  з недопущення забруднення моря  на- фтою;

– Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і фло- ри, що знаходяться під загрозою зникнення;

– Конвенції  щодо боротьби  з опустелюванням у тих країнах,  в яких спостерігається серйозна посуха чи опустелювання;

– Конвенції  про охорону та використання транскордонних водо- токів та міжнародних  озер.

Основні  терміни і поняття

Глобалізація,  глобальна  економіка,  джерела глобалізації,  перева- ги глобалізації, недоліки глобалізації, глобальні проблеми, конкурен- тоспроможність національних економік,  цивілізація, цивілізаційний світ, зіткнення цивілізацій, взаємопроникнення цивілізацій.

Контрольні та дискусійні питання

1. Які головні ознаки цивілізації?

2. Які міжнародні організації надають Україні допомогу в розв’я- занні проблем глобального характеру?

3. Чому не існує єдиного підходу щодо критерію виділення  циві- лізаційних утворень?

4. Чи є сучасний світ біполярним?

5. Чи може національна економіка України  залишитись осторонь процесів глобалізації?

6. Яким  чином можна  зменшити  втрати  невідновлювальних ре- сурсів?

7. Чи є Україна складовою частиною Заходу?

 

8. Які недоліки глобалізації стосуються України?

9. Чи актуальною є продовольча  проблема для нашої країни?

10. Наскільки ефективним є міждержавне  регулювання глобаль- них проблем?

Вправи

Вправа 1.  Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Збіг суб’єктів влади та власності є ознакою...

2. Цивілізація, яка є економічним  лідером.

3. На півдні Україна межує з цивілізацією…

4. Концепція «трьох хвиль» належить…

5. Становлення та розвиток  будь-якої  цивілізації передбачає  на- дання нею…

6. Економіка,  ключові елементи якої мають інституційну,  органі- заційну і технологічну  можливість  працювати  як єдине ціле у реаль- ному часі в планетарному масштабі.

7. Поява цивілізацій завжди зумовлена  наявністю…

8. Домінанта  ринкового  господарства є цінністю…

9. Глобалізаційні процеси дискримінують…

10. Величезне паракраїнне, наднаціональне світове утворення,  для кожної з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету,  загального сприйняття світу.

 

 

а) провідна цивілізація;

б) відгук;

в) глобальна економіка;

г) ісламська;

д) викликів;

е) цивілізація;

Поняття:

 

є) Західно-християнська субцивілізація;

ж) О. Тоффлер;

з) традиційна;

и) геоекономічна периферія.

 

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь.

1. Цивілізації являють  собою величезні  наднаціональні утворен- ня, для кожного з яких не характерний специфічний прояв:

а) людини;

б) своєрідність культури;

в) своєрідність традицій, менталітету;

д) податкового законодавства.

2.Сателітні  цивілізації характеризуються:

а) гальмуванням розвитку;

б) швидким розвитком;

в) реліктовим  характером;

г) така лише одна.

3. За С. Хантінгтоном, наразі існують:

а) Православна, Ісламська,  Сирійська цивілізації;

б) Японська, Західна, Латиноамериканська цивілізації;

в) Іранська, Російська, Американська цивілізації;

г) Англосаксонська, Західнохристиянська, Китайська цивілізації;

д) Полінезійська, Східнохристиянська, Японська цивілізації.

4. Виокремлення в розвитку  стадій феодалізму  й капіталізму  пе- редбачає підхід:

а) цивілізаційний; б) формаційний; в) традиційний;

г) історичний.

5. Наразі до групи цивілізацій-лідерів належать:

а) 1; б) 2; в) 7;

г) декілька цивілізацій.

6. За Ю. Павленком,  виокремлюють такі цивілізаційні світи:

а) Китайсько-Далекосхідний, Індійсько-Південноазійський, Схід- нохристиянський;

 

б) Мусульмансько-Афразійський, Макрохристиянський;

в) Російський, Іудейський, Західнохристиянський;

г) Мусульмансько-Афразійський, Макрохристиянський, Китай- ський, Латиноамериканський.

7. Україна є членом конвенцій щодо боротьби з глобальними про- блемами цивілізації:

а) Стамбульської;

б) Бернської (Рейнської);

в) Лонгйірської (Шпіцбергенської);

г) Аралської.

8. Стокгольмська конференція ООН з проблем  навколишнього середовища відбувалася у:

а) 1963 р.; б) 1972 р.; в) 1986 р.; г) 1992 р.; д) 2003 р.

9. Австралія є частиною цивілізації:

а) Далекосхідної; б) Американської; в) Австралійської;

г) Західнохристиянської;

д) Сирійської.

10. Україна є складовою частиною цивілізації:

а) Східнохристиянської (Православної);

б) Ісламської;

в) Європейської;

г) Західнохристиянської (Католицько-протестантської);

д) Сирійської.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. Православна (Східнохристиянська) цивілізація є сателітною.

2. Західнохристиянська цивілізація є домінуючою цивілізацією.

 

3. У провідних країнах світу відбувається зростання  злочинності.

4. Японія належить  до Західнохристиянської цивілізації.

5. Китай є третім за економічною потужністю центром сили у світі.

6. На заході Україна межує зі Східнохристиянською цивілізацією.

7. Зростання темпів інфляції — це цивілізаційний виклик.

8. Глобальні проблеми не актуальні для України.

9. Усі цивілізації з часу створення є рівноправними.

10. Сучасний  світ прямує до поліполярності.

Література до теми 21

1. Бжезинский З. Великая  шахматная  доска (Господство  Америки  и его геостратегические императивы)  / З.  Бжезинский.  —  М.:  Международные отношения, 1998. — С. 80–123.

2. Дахно  І.І. Міжнародна економіка  / І.І. Дахно,  Ю.А. Бовтрук.  —  К.: МАУП, 2002. — С. 14–36.

3. Економіка  України:  стратегія  і політика  довгострокового  розвитку  /

за ред. акад. НАН  України  В.М. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогнозув.;  Фенікс,

2003. — С. 829–866.

4. Зиядуллаев Н. СНГ в глобальной  экономике: стратегия  развития и на- циональная безопасность / Н. Зиядуллаев // МЭМО. — 2005. — № 4 — С. 29–

34.

5. Ковалев Е. Новые  аспекты  мировой  продовольственной проблемы  /

Е. Ковалев // МЭМО, 2005. — № 3. — С. 3–9.

6. Ломакин В. К. Мировая экономика:  учебник  для  вузов  / В. К. Лома- кин. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. — С. 78–83.

7. Лук’яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучаснос- ті / Д. Г. Лук’яненко. — К.: КНЕУ,  2005. — С. 85–126.

8. Поздняков Э. Изменение климата на Земле: причины  и возможные  по- следствия  / Э. Поздняков // МЭМО. — 2005. — № 4. — С. 68–73.

9. Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К. С. Солонін- ко. — К.: Кондор, 2008. — С. 333–353.

10. Сорос Д. Мировой  экономический кризис  и его значение.  Новая  па- радигма  финансовых рынков  / Д. Сорос Д. — М.: Манн,  Иванов  и Фербер,

2010. — 272 с.

11. Суэтин  А. А. Мировая экономика.  Международные экономические отношения.  Глобалистика: учебник  / А. А. Суэтин.  — М.: Кнорус,  2008. — С. 159–221.

12. Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю. В. Яко- вец. — М.: ЗАО «Изд-во Экономика», 2003. — С. 12–27.