21.4. Цивілізаційні виміри глобальних проблем. Економічні  аспекти  зіткнення та взаємодії цивілізацій

Цивілізації являють  собою величезні  паракраїнні,  наднаціональ- ні світові утворення,  для кожного  з яких  характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загаль- ного сприйняття світу.

Визначення сутності цивілізації та критеріїв  їх членування є до- сить дискусійним питанням,  яке розглядалося в працях М. Данилев- ського, А. Тойнбі, Ф. Броделя,  П. Сорокіна,  С. Хантінгтона,  Ю. Пав- ленко, Ю. Яковця  та ін.

Так, за Ю. Павленком,  розрізняють цивілізаційні світи:

– Китайсько-Далекосхідний;

– Індійсько-Південноазійський;

– Мусульмансько-Афразійський;

– Макрохристиянський.

Макрохрихристиянський світ характеризується найбільшою нео- днорідністю та містить:


 

– Західноєвропейсько-Північноамериканську (з Австралією  та де- якими іншими її філіаціями) цивілізацію;

– Латиноамериканську та Православно-Слов’янську цивілізації,  а в межах останньої  Західноправославну (українсько-білоруську) та Східноправославну (московсько-російську)  субцивілізації.

За С. Хантінгтоном, розрізняють цивілізації:

– Синську;

– Японську;

– Індуїстську;

– Ісламську;

– Православну;

– Західну;

– Латиноамериканську.

За Ю. Яковцем, слід виділяти  дві групи цивілізацій:

– більш розвинуті  (Північноамериканська, Західноєвропейська, Японська) цивілізації;

– менш розвинуті  (Російська, Китайська,  Індійська,  Латиноаме- риканська,  Мусульманська) цивілізації.

Взаємодія цивілізацій відбувається у двох площинах:

а) зіткнення цивілізацій;

б) зростання взаємопроникнення цивілізацій.

Головними  цінностями цивілізації  — економічного лідера сучас- ності (Західно-християнської) є:

1) домінанта ринкового  господарства;

2) пріоритетність раціонального знання;

3) принцип законності  та захисту прав людини. Головними цінностями традиційних  цивілізацій є:

1) співпадіння суб’єктів влади та власності;

2) переваги глибинного, традиційного,  сакрального знання;

3) відносно низький  рівень незалежності окремої особистості. Міжцивілізаційна  взаємодія   в  умовах   глобалізації  позначена

швидкою інтенсифікацією міжцивілізаційних відносин шляхом зрос- тання потоків товарів, послуг, капіталів, інформації, міграції робочої сили тощо, та потужним  впливом  Західно-християнської цивілізації на процеси економічних  перетворень в межах інших цивілізацій.

Економічний та культурний наступ Західно-християнської циві- лізації довгий час забезпечував  її домінанту на економічному напря-


 

мі, отримання технологічної  ренти, необхідних ресурсів та трансфер в країни, що належать до ареалу поширення інших цивілізацій еколо- гічно небезпечних  виробництв.

Проте, в умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:

– зростає  соціальне  розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;

– посилюється роль елітарності;

– відносно послаблюється роль демократичних інститутів;

– зростає  відчуження  окремих  осіб від сприйняття дійсності,  її віртуалізація;

– знижується моральний рівень в суспільстві;

– зростає злочинність;

– збільшується інформаційний шум.

Найбільш істотно світова економічна криза 2007–2010 рр. позна- чилась на економіці  католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка  ж конфуціансько-буддистсько- го та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави  деяким  дослідникам прогнозувати можливу  зміну гло- бального економічного порядку і лідерства в найближчі  30–40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції