20.4. Європейський внутрішній ринок.

Європейська економічна політика

На початку 90-х рр. ХХ ст. завершилось формування єдиного вну- трішнього ринку ЄС. На європейському континенті з’явився економіч- ний простір, у рамках якого економічним  суб’єктам забезпечувались рівні  умови  конкуренції.  Зниження витрат  доступу  на ринок  поси- лює порівняльні переваги  окремих  регіонів,  їх спеціалізацію,  надає імпульс  поділу праці і в результаті  — змінює географічну  структуру виробництва. Переміщення існуючих та створення нових виробництв змінює  регіональні  співвідношення попиту  і пропозиції  та створює нові ринкові ніші й тим самим стимулює економічне зростання.


 

Відповідно  до Маастрихтського договору, предметом загальної турботи Європейського Союзу є економічна  політика.  Країни  ЄС перейшли  від часткової  координації своїх дій у сфері господарсько- го розвитку  до політики  економічної конвергенції. У 1996 р. Європей- ською  Радою  прийнято Пакт  стабільності та конвергенції. Згідно з пактом,  уряди  країн ЄС мають дотримуватись критеріїв  дефіциту держбюджету  (не більше 3% ВВП)  та збалансованого рівня держав- них доходів та видатків. За порушення  критеріїв  конвергенції  перед- бачена система штрафних санкцій. Бюджетні  видатки передбачають- ся лише на сільське господарство,  інфраструктуру та регіональну політику  шляхом створення спеціальних фондів. Рівень  державного боргу фіксується у розмірі, що не перевищує  60% ВВП. Стабільність цін у рамках  ЄС підтримується Європейською системою  централь- них банків шляхом регулювання короткострокових процентних ста- вок і проміжним  регулюванням грошової маси.

У 2000 р. голови держав ЄС прийняли «Лісабонську стратегію», за якою Європейський Союз повинен стати найдинамічнішим співто- вариством у світі, здатним до безперервного економічного зростання. Економічне зростання  повинно здійснюватись шляхом інтенсивного введення нових технологій у сферах виробництва та послуг. План пе- редбачає  щорічні  темпи  зростання  за період 2000–2010 рр. до 3% і створення до 2010 р. 20 млн. нових робочих місць. Економічне зрос- тання має супроводжуватись підвищенням рівня життя  громадян  на основі єдиних соціальних  стандартів.

Економічна криза 2007–2010 рр. внесла корективи до цього пла- ну. Щорічні  темпи зростання  ВВП знизились і за прогнозами  Євро- пейського  Центрального Банку  будуть складати  1,6% у 2010 р., 1,4% у 2011 р.

Основні  терміни і поняття

Європейське економічне  співтовариство, Європейські співтова- риства, Європейський Союз, Європейський парламент, Європейська Рада, Рада  ЄС, Європейська комісія,  Палата  аудиторів,  Маастрихт- ський договір, «Лісабонська стратегія»


 

Контрольні та дискусійні питання

1. Які країни  увійшли  до Європейського економічного  співтова- риства?

2. У якому році та чому Європейське економічне  співтовариство перейменовано у Європейські співтовариства?

3. Відповідно до якого договору та в якому році інтеграційне угру- пування було перейменоване у Європейський Союз?

4. Чим викликані зміни в назві інтеграційного об’єднання?

5. Назвіть  етапи європейської інтеграції.

6. Вкажіть хронологічні  рамки європейської інтеграції.

7. Назвіть  наднаціональні органи управління Європейським Со- юзом.

8. Які фактори  викликали зниження темпів зростання  європей- ської економіки на початку 2008 р.?

9. Назвіть  країни, які мають статус кандидатів у члени ЄС станом на 2010 р.

10. У якому  році Європейською Радою  було прийнято Пакт  ста- більності та конвергенції?

Вправи

Вправа 1.  Для  кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний терміни або поняття.

2. Наддержавний виконавчий орган ЄС.

3. Представницький і консультативний орган ЄС.

4. Інститут,  що слідкує за формуванням і законним  управлінням бюджетом ЄС.

5. Об’єднання,  створене в 1957 році Бельгією,  Голландією,  Люк- сембургом, Францією, Італією, ФРН.

6. Програма, одним з пунктів якої є створення до 2010 р. у країнах

ЄС 20 млн. нових робочих місць.

7. Договір, відповідно до якого Європейські співтовариства пере- йменовані у Європейський Союз.

8. Верховна судова інстанція  ЄС.

9. Директивний орган країн ЄС.

10. Єдина валюта країн ЄС.

11. Вирішення конкретних питань на рівні міністрів країн ЄС здій- снює міжурядовий орган.


 

Поняття:

а) Маастрихтський договір;

б) Суд ЄС;

в) Палата аудиторів ЄС;

г) Європейська рада;

д) Європейський парламент;

е) Рада ЄС, Європейська комісія;

є) «Лісабонська стратегія»;

ж) Європейське економічне співтовариство;

з) євро.

Вправа 2. Оберіть єдину правильну відповідь.

1. Європейське економічне співтовариство створено у:

а) 1957 р.; б) 1967 р.; в) 1983 р.; г) 1992 р.

2. До Європейських співтовариств у 1973 р. увійшли:

а) Австрія, Фінляндія, Швеція;

б) Бельгія,  Голландія, Італія;

в) Великобританія, Данія, Ірландія;

г) Греція, Португалія,  Іспанія.

3. У 1995 р. до Європейського Союзу вступили:

а) Великобританія, Данія, Ірландія;

б) Бельгія,  Голландія, Італія;

в) Австрія, Фінляндія, Швеція;

г) Польща, Кіпр, Мальта.

4. Для європейського інтеграційного об’єднання етап загального ринку продовжувався:

а) з 1958 до 1967 рр.; б) з 1968 до 1986 рр.; в) з 1987 до 1992 рр.;

г) з 1993 й до сьогодні.


 

5. Інтеграція у валютно-фінансовій сфері починається на етапі:

а) зони вільної торгівлі;

б) митного союзу;

в) загального ринку;

г) економічного союзу.

6. Єдина європейська валюта — євро введена в обіг у:

а) березні 2004 р.;

б) квітні 2000 р.;

в) лютому 2002 р.;

г) січні 1993 р.

7. Економічна інтеграція  була доповнена  співпрацею  у сфері зо- внішньої та оборонної політики  на етапі:

а) економічного союзу;

б) митного союзу;

в) зони вільної торгівлі;

г) загального ринку.

8. «Лісабонська стратегія» була прийнята головами держав ЄС у:

а) 2000 р.; б) 2002 р.; в) 2004 р.; г) 2007 р.

9. Інтеграційне об’єднання  було перейменоване у Європейський

Союз відповідно до:

а) Римського договору (1957 р.);

б) Єдиного європейського акту (1987 р.);

в) Маастрихтського договору (1992 р.);

г) Пакту стабільності і конвергенції  (1996 р.).

10. Вкажіть кількість  країн-членів ЄС на 1.01.09 р. а) 23;

б) 28; в) 25; г) 27.


 

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1. Інтеграція у валютно-фінансовій сфері починається на етапі зони вільної торгівлі.

2. Етап загального ринку триває з 1968 р. до 1986 р.

3. За  формуванням і законним  використанням бюджету спосте- рігає Рада ЄС.

4. Європейська комісія — наддержавний виконавчий орган ЄС.

5. Для  країн-кандидатів на вступ  до ЄС  необхідне  лише дотри- мання демократичних принципів суспільного ладу.

6. Відповідно  до Маастрихтського договору  створено  Європей- ське економічне співтовариство.

7. На сьогодні ЄС містить 27 країн.

8. Болгарія та Румунія приєднались до ЄС у 2007 р.

9. За чисельністю  населення ЄС випереджає  Японію, але посту- пається США.

10. Пакт стабільності і конвергенції  прийнято у 1996 р.

Література до теми 20

1.  Бородаевский  А.  Тенденции   социально-экономического развития  в разных  регионах  мира / А. Бородаевский  // Мировая экономика  и между- народные отношения. — 2007. — № 4. — С. 18–28.

2.  Клинова  М.  «Возвращение»  государства:  «скорая   помощь»  в  кри- зис  или  устойчивая тенденция? / М.  Клинова  // Мировая экономика   и международные отношения. — 2010. — №5. — С. 18–31.

3. Лазебник Л.Л. Фінансові та інтеграційні  механізми  модернізації  наці- ональної економіки / Лазебник Л.Л. — К.: ННЦ «IAE», 2009. — С. 153–170.

4. Масловська Л. До питання  оцінки передумов інтеграції України  в ЄС /

Л. Масловська // Економіка  України. — 2008. — № 7. — С. 72–79.

5. Міжнародна економіка:  підручник  / за  ред. В.М.  Тарасевича.  —  К.: Центр навчальної  літератури, 2006. — С. 203–210.

6. http://ereport.ru|artikles|weconomy|eu.htm (Экономика стран Европей- ского Союза. Перспективы экономического развития в странах ЕС).

7. http://ru.wikipedia.org/wiki/Европейский союз.

8. http://ereport.ru. — 04.09.2010. (Обзор мировой экономики — август 2010 г.).