19.2. Рівні,  форми  і типи міжнародної регіональної інтеграції

Процес  міжнародної  регіональної  інтеграції  відбувається на мі- кро- і макрорівні. На мікрорівні система взаємозв’язків відбувається в рамках міждержавного внутрішньофірмового простору. На макро- рівні — на основі формування економічних  об’єднань держав та узго- дження національних політик.

Форми прояву міжнародної  регіональної  інтеграції різні:

1) розвиток подетальної та технологічної спеціалізації, кооперації і комбінування виробничо-технологічних процесів;

2)  усунення  адміністративних і економічних  бар’єрів, які  пере- шкоджають вільному руху товарів, капіталів, робочої сили в межах регіону;

3) узгодження  і проведення  спільної економічної, валютно-фі- нансової, науково-технічної та соціальної політики;

4) формування регіональних  господарських комплексів  із загаль- ною виробничою  інфраструктурою та інститутами наддержавного і міждержавного регулювання.


 

Залежно від ступеня  зрілості економічної  інтеграції у світовій практиці  виділяють  типи  інтеграційних об’єднань. На першому ета- пі інтеграційного процесу укладаються преференційні  торгові угоди. Відповідно до них скорочуються  тарифні  бар’єри у взаємній  торгівлі при збереженні національних тарифів  стосовно третіх країн.

На другому етапі створюють зону вільної торгівлі, яка означає по- вну відміну митних  тарифів  у взаємній  торгівлі  при збереженні  на- ціональних  митних тарифів  стосовно третіх країн.

На третьому  етапі створюють митний союз. Поряд  з функціону- ванням зони вільної торгівлі він передбачає встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу та єдиної зовнішньоекономічної по- літики стосовно третіх країн.

Четвертий етап  пов’язаний  з виникненням загального ринку.  В його рамках вільна взаємна торгівля товарами і послугами та єдиний зовнішньоторговельний тариф доповнюються вільним пересуванням факторів виробництва — капіталу та робочої сили, а також узгоджен- ням економічної політики.

На п’ятому етапі формується економічний союз. Він сполучає роз- глянуті  типи  інтеграції  з координацією  макроекономічної політики країн-учасниць, уніфікацією законодавств і стандартів,  створенням наднаціональних органів управління.

В міжнародній практиці  виділяють  два основних методи здій- снення міжнародної економічної інтеграції: функціональний та інсти- туціональний.  В першому  випадку  підкреслюється інтегруюча  роль ринкових  сил. Інтеграція розглядається як процес, заснований  на статичних  порівняльних перевагах  країн. При  цьому  важливу  роль відіграє взаємодоповнюваність економік країн, що інтегруються.  З позиції  інституціонального підходу інтегруватись  мають не взаємо- доповнюючі,  а однорідні  та конкурентоспроможні економіки,  ство- рюючи принципово нові економічні комплекси,  в межах яких має відбуватись структурне  взаємопроникнення економік.