18.1. Сутність та структура платіжного балансу.

Економічна рівновага платіжного балансу

Платіжний баланс — це система рахунків,  яка відображає су- купність  зовнішньоекономічних  операцій, що здійснюються  громадя- нами, фірмами та державними установами  окремої країни за певний період часу (як правило, за 1 рік) (табл. 18.1).

В агрегованому  вигляді  платіжний баланс  складається з таких

операцій та рахунків:

І. Рахунок товарів та послуг — відображає  операції з експорту та імпорту товарів  та послуг і визначає  товарний  торговельний баланс та баланс торгівлі товарами та послугами (пп. 1–6 табл. 18.1).

ІІ. Рахунок односторонніх трансфертів — відображає трансферти за кордон та з-за кордону (пп. 7–8 табл. 18.1).

Операції категорій І та ІІ становлять поточний платіжний баланс або баланс поточних операції (БПО).

ІІІ.  Рахунок  довгострокових  операцій  з  капіталом  (пп.  10–11 табл. 18.1).


 

Таблиця 18.1

Структура платіжного балансу країни (млн ум. од.)

 

№ з/п

Статті платіжного балансу

Кредит

Дебет

 

1

Рахунок поточних  операцій

Товарний  експорт

 

+250

 

2

Товарний  імпорт

 

–400

3

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі

 

–150

4

Експорт послуг

+70

 

5

Імпорт послуг

 

–80

6

Сальдо балансу товарів та послуг

 

–160

7

Чисті доходи від інвестицій

+10

 

8

Чисті грошові перекази

 

–10

9

Сальдо рахунку поточних операцій

 

–160

10

Рахунок руху капіталу

Приплив капіталу

 

+200

 

11

Відтік капіталу

 

–50

12

Сальдо рахунку руху капіталу

+150

 

13

Сальдо  рахунків  поточних  операцій  і руху капіталу

 

–10

14

Рахунок  офіційних резервів

+10

 

 

IV. Рахунок  короткострокових  операцій з приватним  капіталом

(пп. 10–11 табл. 18.1).

Операції  категорій  ІІІ  та IV становлять баланс руху капіталів

(БРК), оскільки вони спричиняють рух фінансових  активів.

Операції  категорій І, ІІ, ІІІ належать до так званого балансу руху поточних коштів та довгострокового  капіталу, який називають  базо- вим основним платіжним балансом.

Операції  категорій  І, ІІ, ІІІ, ІV разом являють  собою загальний платіжний баланс (ПБ).

V. Рахунок короткострокових операцій з офіційним (державним) капіталом відображає  офіційні  резервні  операції  і є балансом офі- ційних резервів (БОР) (п. 14 табл. 18.1).

Взаємозв’язок між окремими  складовими платіжного  балансу можна записати у вигляді формул:

БПО + БРК + СП + БОР = 0,           (18.1)


 

де  СП — статистична похибка.

Спираючись на цю рівність:

БПО + БРК + СП = БОР.      (18.2) У спрощеному  вигляді:

БПО = NX, БРК = (S – I), NX = S – I,

де   NX — сальдо рахунку поточних операцій (або чистий експорт то- варів і послуг);

(S – I) — сальдо рахунку  руху капіталів  або чистий  приріст  зо- внішньої заборгованості країни;

S — обсяг заощаджень;

I — обсяг інвестицій.

Рівновага платіжного балансу має  місце,  коли  надходження (доходи)  та видатки збалансовані,  й офіційні резерви не змінюються. Розрізняють п’ять основних джерел нерівноваги платіжного  балансу:

1) сезонна та випадкова нерівновага;

2) циклічна  нерівновага;

3) структурна  нерівновага;

4) дестабілізуючі валютні спекуляції та відтік капіталу;

5) неадекватний економічній ситуації валютний курс. Перевищення надходжень  з-за кордону над платежами  за кордон

— позитивне сальдо платіжного  балансу, що призводить  до зростан- ня курсу національної валюти. Перевищення платежів за кордон над надходженнями — дефіцит платіжного  балансу, що призводить  до падіння  курсу національної валюти. Скорочення офіційних резервів показує величину  дефіциту платіжного  балансу, а їх зростання  — ве- личину активного сальдо платіжного  балансу (табл. 18.1).

Функціонально платіжний баланс відіграє  роль макроекономіч- ної моделі, яка  систематично  відображає  економічні  операції,  здій- снені  між  національною   економікою   та  економіками інших  країн світу. Така модель створюється з метою розробки  та запровадження обґрунтованої курсової та зовнішньоекономічної політики  країни, аналізу і прогнозу стану товарного та фінансового ринків, двосторон- ніх та багатосторонніх  зіставлень, наукових досліджень тощо.