Тема № 8.Психологічна культура вчителя технологій

 

Мета: з’ясувати психологічні  особливості  педагогічної та ви- ховної діяльності  вчителя  технологій; розглянути та проаналізувати поняття про психологічну культуру вчителя технологій; навчитись визначати рівень  розвиненості комунікативних та організаторських здібностей.

Завдання:

1) ознайомтесь,  проаналізуйте, зробіть конспект,  та вивчіть  тео- ретичні відомості з теми. Виконайте  завдання  для самостійної  робо- ти. Розкрийте і занотуйте основні поняття  теми;

2)  виконайте  дослідження комунікативних та організаторських здібностей,  зробіть  висновки  й захистіть  результати вивчення  цієї теми.

Основні поняття теми:  вчитель технологій, педагогічна діяль- ність, педагогічні здібності, стиль педагогічної діяльності, цінність пра- ці, професійна культура, психологічна культура вчителя технологій.



Тематичні питання

1. Психологічний зміст педагогічної діяльності  вчителя  техноло-

 

2. Педагогічні здібності та стилі педагогічної діяльності.

3. Специфіка психологічної культури  вчителя  технологій.

 

 

Завдання для самостійної роботи

Проаналізуйте, вивчіть  та законспектуйте професіографічні ви- моги до особистості  вчителя  технологій  [6, с. 25-34]. Зверніть увагу на компоненти професіограми, зміст психограми.  Зробіть  висновок щодо відповідності  професіографічних вимог вчителя  технологій ва- шим можливостям та особистісним  якостям.

 

Орієнтовні теоретичні відомості

Вчитель  — це особистість, яка виконує  педагогічну діяльність — цілеспрямований виховний  та навчальний вплив  на учнів, з метою їх особистісного,  інтелектуального та діяльнісного розвитку, що стає основою саморозвитку і самовдосконалення особистості.


 

Вчитель  технологій (в  минулому  вчитель  трудового  навчання) розвиває  учня як особистість в процесі опанування і виконання ним трудових операцій і прийомів, тобто праці. Він відіграє головну роль у донесенні до свідомості учнівської молоді таких цінностей, як пра- ця, людина як особистість, яка працює.

Педагогічна  діяльність  має ті ж самі характеристики, що й інші види людської діяльності: цілеспрямованість, вмотивованість та предметність.

Психологічний зміст  педагогічної діяльності включає  мотиви,

мету, предмет, засоби, продукт та результат.

Мотиви педагогічної діяльності  бувають різні, але всі поділяють- ся на зовнішні (мотиви  праці, престиж, статус, гроші...) та внутрішні (особистісно-професійне зростання,  реалізація  своїх особистісних якостей,  самоактуалізація). Важливо,  щоб у вчителя  домінували  гу- маністичні мотиви діяльності і аж ніяк не пов’язані з владою, доміну- ванням, підкоренням тощо.

Метою  педагогічної  діяльності  вчителя  технологій  є трудове ви- ховання та навчання учнів.

Предметом педагогічної  діяльності  вчителя  технологій  є органі- зація учбової діяльності учнів, яка пов’язана з працею.

Засобами педагогічної  діяльності  вчителя  технологій  є наукові теоретичні та емпіричні знання, які передаються учням за допомогою слова вчителя, демонстрації  ним умінь, трудових операцій та прийо- мів, дослідів, шляхом читання  учнями  підручників,  а також за допо- могою технічних засобів навчання  та наочності.

Продуктом педагогічної  діяльності  вчителя  технологій  є індиві- дуально  сформований досвід учня, його підготовленість до життя  і активної  трудової діяльності,  професійне  самовизначення, вихована культура  та цінність праці.

Результатом педагогічної діяльності вчителя технологій повинен бути особистісний  індивідуальний розвиток  учня, його вдосконален- ня.

Педагогічні  здібності  розглядали багато вчених психологів  і пе- дагогів. На сьогоднішній  день ними вважаються 11 основних  видів. Розглянемо їх.

1. Дидактичні здібності полягають  у вмінні  доступно  передава- ти учням учбовий матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і


 

зрозуміло, викликати інтерес до предмета, спонукати  учнів до актив- ного, самостійного  мислення.

2. Академічні  здібності — здібності  до відповідної  галузі  знань (технологій виробництва, математики,  фізики,  біології, літератури  і т.д.).

3.  Перцептивні здібності —  здібності  проникати у внутрішній світ учня, психологічна  спостережливість, яка пов’язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів.

4. Мовленнєві здібності — здібності  ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і панто- міміки.

5. Організаторські здібності — це здібності організовувати учнів- ський колектив,  об’єднувати його, надихати  на вирішення важливих задач, а також здібності правильно організовувати свою роботу.

6. Авторитарні здібності — здібність безпосереднього  емоційно- вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет.

7. Комунікативні здібності — здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доціль- ні, з педагогічної точки зору, взаємини, наявність педагогічного такту.

8. Педагогічна уява (прогностичні здібності) — це спеціальні зді- бності, які проявляються у передбаченні  своїх дій, у виховному  про- ектуванні особистості учнів, пов’язаному з уявленнями про кінцевий результат їх виховання та навчання.

9. Здібність до розподілу уваги одночасно між кількома  видами діяльності в процесі навчання.

10. Гностичні  здібності проявляються у швидкому  та творчому оволодінні  методами навчання  учнів, винахідливості способів на- вчання.  Вони  забезпечують   накопичення інформації   вчителя   про учнів та самого себе.

11. Конструктивні здібності проявляються у створенні  творчої робочої атмосфери  співробітництва, діяльності, вмінні побудувати урок, який найбільше  відповідає  поставленій меті розвитку  та само- розвитку  учня.

Педагогічна   діяльність   вчителя   характеризується певним  сти- лем — це індивідуальне своєрідне  поєднання прийомів  та способів, які забезпечують  найкраще виконання діяльності.


 

Традиційно стилі педагогічної діяльності  поділять  на автори- тарний, демократичний та ліберальний.

Авторитарний стиль педагогічної  діяльності  полягає  в тому, що учень розглядається як об’єкт педагогічного впливу, а не рівноправ- ний партнер. Вчитель  особисто вирішує, приймає  рішення,  встанов- лює  жорсткий  контроль  за виконанням своїх  вимог,  використовує свої права без врахування ситуації  та думок учнів, не пояснює  свої дії учням. Головними методами впливу такого вчителя  є наказ та по- вчання. Для вчителя характерна низька задоволеність професією та професійна  нестійкість. Вчителі з цим стилем керівництва головну увагу звертають на методичну культуру, в педагогічному колективі займають позицію лідера.

Демократичний стиль проявляється в тому, що учень розгляда- ється як рівноправний партнер  по спілкуванню,  колега у спільному пошуку  знань. Вчитель  приймає  рішення  разом з учнями,  враховує їх думку,  підтримує  самостійність  суджень,  враховує  не тільки  рі- вень навчальних  досягнень, але й особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дій, порада, прохання.  У вчителів з демокра- тичним стилем керівництва школярі частіше відчувають стан спокій- ного задоволення, високої  самооцінки.  Вчителі  цього стилю більше уваги звертають на свої психологічні  уміння, для них характерна  ве- лика професійна  стійкість, задоволення своєю професією.

Ліберальний стиль педагогічної діяльності  виявляється у відсто- роненні вчителя від прийняття рішення, він передає ініціативу учням, колегам. Організацію та контроль  діяльності  учнів здійснює без сис- теми, проявляє нерішучість, коливання. При даному стилі в класі стає нестійким мікроклімат, з’являються замасковані конфлікти.

Також  вчені розрізняють поняття  індивідуального стилю діяль- ності педагога і виокремлюють його види. Це питання ви можете роз- глянути  самостійно [8, с. 411; 38, с. 437].

Однією   з  найважливіших  якісних   характеристик  особистості будь-якого  вчителя  є розвинена  психологічна культура, яка разом з педагогічною складають його професійну  культуру.

Психологічна культура  є відносно новим поняттям у психології, яке з’явилось у 70-х роках ХХ століття, хоча і має досить тривалі істо- ричні передумови виникнення і розвитку як наукової категорії з часів Стародавньої Греції до сьогодення.


 

За сучасним поняттям психологічна культура вчителя — це якіс- но-професійна характеристика його особистості, в основі якої знахо- диться  система усвідомлених  спеціальних психологічних цінностей, що творчо використовуються та примножуються в процесі професій- ної діяльності.

Психологічна культура  кожного  вчителя  визначається системою професійно-психологічних цінностей, яка відповідає його кваліфікації.

Центральними складовими психологічної культури вчителя технологій є цінність праці та цінність особистості, яка працює. Він єдиний з вчителів, хто формує і розвиває такі цінності в учнів.

Психологічна культура  вчителя  технологій  має свою структуру. Її зміст полягає  в тому, що психолого-педагогічна взаємодія  особис- тості вчителя  і особистості учня відбувається через 7 компонентів психологічної культури: комунікативний,  мотиваційний, характеро- логічній, рефлекссивний, досвідний, інтелектуальний, психофізіологіч- ний. У вчителя  технологій  кожен з цих компонентів має бути сфор- мований,  вихований і розвинений у вигляді  відповідних  цінностей, усвідомлений, а також творчо використовуватись та примножува- тись у професійній діяльності.

Зміст  компонентів психологічної культури особистості вчителя технологій є наступним:

1) комунікативний: визнання професійного спілкування як цін- ності; усвідомлення наявного і потрібного рівня розвитку  комуні- кативних  здібностей; створення ефективних моделей спілкування; творча взаємодія;

2) мотиваційний: інтерес до професії вчителя, цінування праці педагога, відданість гуманістичним ідеалам, любов до праці, дітей; самоаналіз  своїх мотивів навчально-професійної діяльності; творчі мотиви трудової, технічної, психолого-педагогічної діяльності;

3) характерологічний: цінування таких рис характеру  як любов до праці, наполегливість, акуратність,  дисциплінованість, емоційна врівноваженість; осмислення своїх найцінніших рис характеру  як важливих  факторів  ефективної навчально-професійної діяльності; створення нових ефективних характерологічних програм  поведінки та діяльності;

4) рефлексивний: усвідомлення особистості та її внутрішнього світу  як  найвищої  цінності;  усвідомлення образу  професії  вчителя


 

технологій, розвинений самоаналіз; створення індивідуальних технік самоусвідомлення;

5) досвідний: визнання психологічних знань, умінь, навичок, якостей  своєї особистості  та учня  як вищих  цінностей;  усвідомлен- ня свого рівня професійної компетентності;  психологічна  мудрість вчинків, поведінки  у професійній діяльності; індивідуальний профе- сійно-психологічний світогляд;

6) інтелектуальний: цінування інтелектуальних здібностей і властивостей, повага до інтелектуальної праці; усвідомлення наявно- го і потрібного рівнів розвитку  інтелекту  та мислення;  творче вико- ристання  інтелекту, мислення  у професійній діяльності та особистіс- ному розвитку;

7) психофізіологічний: усвідомлення значення  психофізіологіч- них особливостей у своїй діяльності й діяльності учнів; усвідомлення особливостей  свого типу вищої нервової діяльності  й темпераменту; гнучкий  індивідуальний стиль  діяльності,  відповідний своєму  типу темпераменту.

Шляхом  експериментальних досліджень  було з’ясовано, що слід розрізняти елементарну, базову  і  високу   психологічну культуру вчителів технологій.

Про  елементарну психологічну культуру вчителя  технологій свідчать низькі показники розвитку  більшості її компонентів.  При цьому, можливі такі два варіанти: 1) низький рівень розвитку усіх компонентів,  що свідчить про доволі стійку елементарну  психологіч- ну культуру; 2) низький  рівень п’яти – шести компонентів і середній або високий  рівень одного – двох компонентів,  що вказує на дисгар- монію розвитку  психологічної культури.

Базову психологічну культуру вчителів  технологій  характери- зують середні рівні розвитку  більшості  її компонентів.  Можливі та- кож варіанти стійкої базової психологічної культури  і певного ступе- ня дисгармонії її розвитку.

Висока психологічна культура характеризується високим рівнем розвитку більшості її компонентів у вчителів технологій. Можливе до- пущення  середніх рівнів декількох  компонентів,  але за умови, що це компенсується розвитком інших професійних якостей та здібностей.

Висока психологічна  культура  не є кінцевим  результатом розви- тку. Адже це, по своїй суті, є безкінечний процес і постійний  процес


 

наближення до гармонійного  стану і культурного функціонування. Культура  живе  і розвивається доки існує  людина,  в даному  випад- ку — доки існує професія.

Дізнатися про свій рівень  розвиненості психологічної культури ви можете, здійснивши  аналіз результатів  досліджень, які були про- ведені на заняттях  з даної навчальної  дисципліни.

Більш  докладніше  про психологічну  культуру  вчителя  техноло- гій, а також  про інші психологічні  особливості  цієї професії  ви мо- жете дізнатись  з монографії  «Психологічна культура  особистості майбутнього  вчителя  трудового навчання» [6], де також знаходиться відповідь на питання,  яке відведене на самостійне опрацювання:  слід зробити  короткий  схематичний конспект  основної інформації  з про- фесіограми  вчителя  технологій (трудового  навчання).

 

Практична частина роботи

Одними  з важливих  здібностей  в структурі  особистості  вчителя технологій, а також його психологічної культури  є комунікативні та організаторські здібності.  До них пред’являються досить високі  ви- моги з боку цієї професії. З метою діагностики даних здібностей вче- ними Б.О. Федоришиним та В.В. Синявським була розроблена  мето- дика під назвою КОЗ-2.

Методика  містить 40 питань, на кожне з який потрібно дати від- повідь «так» чи «ні» у спеціальному  бланку (табл. 1). Час виконання методики  10-15 хвилин.  При цьому окремо визначається рівень ко- мунікативних і організаторських здібностей особистості.

 

Стимульний матеріал до проведення методики

1. У мене є багато друзів, з якими я часто спілкуюсь.

2. У більшості  випадків  я здатен  переконати  своїх товаришів  у своїй правоті.

3. У більшості  випадків  я дуже довго переживаю  заподіяну  мені образу.

4. Мені дуже часто буває не під силу розібратися у складних  си- туаціях, що виникають  серед моїх знайомих  (наприклад, у причинах погіршання  стосунків між ними, сварках тощо).

5. Я відчуваю в собі прагнення до встановлення знайомств  з різ- ними цікавими  для мене людьми.


 

6. Мені  подобається виконувати громадську  роботу,  вона  мене майже не обтяжує.

7. Мені простіше і приємніше  проводити  час за будь-якими осо- бистими заняттями, ніж серед людей.

8. Я досить легко відмовляюсь від своїх намірів, якщо трапляють- ся перешкоди для їх здійснення.

9. Мені зовсім не важко спілкуватись з людьми, які набагато стар-

ші.

10. Буває, що саме я організую різні ігри або розваги із своїми то- варишами.

11. Трапляється, що я відчуваю в собі деякі незручності, труднощі, коли мені доводиться  ввійти в нову для мене компанію.

12. Я часто відкладаю виконання своїх справ на інші дні.

13. Мені зовсім не важко спілкуватись з незнайомими мені людьми.

14. У більшості випадків я намагаюсь, щоб мої товариші діяли так, як я вважаю за потрібне.

15. Мені не так просто включитися в нову, не зовсім знайому  для мене групу людей.

16. В мене дуже рідко виникають  конфлікти з товаришами,  якщо вони не виконують  своїх обіцянок або обов’язків.

17. Буває,  що в мене виникає  прагнення познайомитися з новою для мене людиною.

18. При вирішені  різних питань я досить часто беру ініціативу  на себе.

19. Досить часто мені хочеться побути на самоті.

20. У більшості випадків  я відчуваю себе невпевнено  серед незна- йомих мені людей.

21. Мені подобається бути серед людей.

22. Мене трохи турбує, якщо  мені не вдається  завершити  почату справу.

23. Я почуваю  себе невпевнено,  якщо  потрібно  познайомитись з новою людиною.

24. Мене трохи стомлює часте спілкування з товаришами.

25. Мені подобається брати участь у групових іграх.

26. Я досить часто виявляю ініціативу у вирішенні питань, які сто- суються інтересів моїх товаришів.

27. Я відчуваю себе невпевнено серед малознайомих мені людей.


 

28. Я рідко прагну до доведення моєї правоти будь-кому з моїх зна- йомих.

29. Я відчуваю себе зовсім вільно у будь-якій,  навіть у незнайомій мені компанії.

30. Я займався  громадською роботою (наприклад, у школі).

31. Я прагну до обмеження  кола моїх знайомих.

32. У більшості випадків я не прагну відстоювати свою думку, своє рішення.

33. Я відчуваю себе добре у будь-якій  компанії.

34. Я із задоволенням організовую  різні заходи для своїх товари- шів.

35. Я відчуваю себе ніяково, якщо доводиться  виступати  перед ве- ликою групою людей.

36. Я досить часто запізнююсь на заплановані зустрічі.

37. У мене багато друзів.

38. Я часто потрапляю  у центр уваги моїх товаришів.

39. Під час спілкування із мало знайомими мені людьми я почуваю себе незручно.

40. Я відчуваю себе не зовсім впевнено, не зовсім вільно, коли опи- няюсь у великій групі своїх товаришів.

 

Обробка результатів

1. Зіставити відповіді випробуваного з дешифратором і підраху- вати кількість  збігів окремо по комунікативних і організаторських здібностях.

Дешифратор:

Комунікативні здібності:

– позитивні  відповіді — питання  першої строки (табл. 11);

– негативні відповіді — питання  третьої строки (табл. 11).

Організаторські здібності:

– позитивні  відповіді — питання  другої строки (табл. 11);

– негативні відповіді — питання  четвертої строки (табл. 11).

2. Обчислити коефіцієнти комунікативних (К ) і організатор- ських (К ) здібностей  як відношення кількості  співпадаючих  відпо- відей по комунікативних здібностям  (К ) і організаторським здібнос- тям (О ) до максимально можливого числа збігів (20), за формулами, що наведені в таблиці 11

Таблиця 11

Бланк фіксування відповідей до методики  КОЗ–2

 

1

 

5

 

9

 

13

 

17

 

21

 

25

 

29

 

33

 

37

 

2

 

6

 

10

 

14

 

18

 

22

 

26

 

30

 

34

 

38

 

3

 

7

 

11

 

15

 

19

 

23

 

27

 

31

 

35

 

39

 

4

 

8

 

12

 

16

 

20

 

24

 

28

 

32

 

36

 

40

 

К   К х               К  Ох  

к          20        о          20

 

Для якісної оцінки результатів необхідно зіставити отримані кое- фіцієнти  зі шкальними оцінками (табл. 12).

Таблиця 12

Шкала оцінок комунікативних і організаторських здібностей

 

К

к

К

о

Шкальна оцінка

0.10–0.45

0.20–0.55

1

0.46–0.55

0.56–0.65

2

0.56–0.65

0.66–0.70

3

0.66–0.75

0.71–0.80

4

0.76–1.00

0.81–1.00

5

 

Інтерпретація результатів

1. Оцінка  «1» свідчить  про низький  рівень прояву  комунікатив- них і організаторських здібностей.

2. Оцінка «2» свідчить про те, що комунікативні й організаторські здібності наявні на рівні нижче середнього. Особистість не прагне до спілкування, почуває  себе невпевнено  в новій  компанії,  колективі, воліє  проводити  час наодинці,  обмежує  свої знайомства,  має труд- нощі у встановленні контактів  з людьми  і, виступаючи  перед ауди- торією, погано орієнтується в незнайомій  ситуації, не обстоює свою думку, важко переживає  образи, прояв ініціативи  в суспільній  діяль- ності вкрай занижено, у багатьох справах воліє уникати прийняття самостійних рішень.

3. Оцінка  «3» свідчить  про характерний середній  рівень  прояву комунікативних і організаторських здібностей. Такі люди прагнуть до контактів  з іншими, не обмежують коло своїх знайомств,  обстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їхніх здібностей


 

не відрізняється високою стійкістю. Така особистість  має потребу в подальшій  серйозній  і планомірній виховній  роботі з формування й розвитку  комунікативних та організаторських здібностей.

4. Оцінка  «4» характеризує особистість з високим рівнем прояву комунікативних і організаторських здібностей. Такі люди не гублять- ся в нових умовах, швидко знаходять  друзів, постійно прагнуть роз- ширити коло своїх знайомих, займаються  суспільною діяльністю, до- помагають близьким,  друзям, виявляють ініціативу  в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації  суспільних  заходів, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Усе це вони роблять невимушено,  а відповідно до внутрішніх переконань.

5. Оцінка  «5» свідчить  про дуже високий  рівень прояву  комуні- кативних  та організаторських здібностей особистості. Такі люди від- чувають потребу в комунікативній і організаторській діяльності  й активно  прагнуть  до неї, швидко  орієнтуються у важких  ситуаціях, невимушено  поводяться в новому колективі, ініціативні, надають пе- ревагу у важливій  справі чи в складній ситуації, що створилася,  при- ймають  самостійні  рішення,  обстоюють  свою думку  і домагаються, щоб вона була прийнята товаришами,  можуть  внести  пожвавлення в незнайому  компанію, люблять організовувати всілякі заходи, напо- легливі в діяльності, що їх захоплює. Вони самі шукають такі справи, які б задовольняли їхні потреби в комунікації  та організаторській ді- яльності.

Зробіть  висновки орієнтуючись  на такі питання  та вказівки:

– Надайте ґрунтовну характеристику своїх результатів.

– У чому і як саме проявляється ваш рівень комунікативних та організаторських здібностей у навчанні?

– Надайте  методичні рекомендації  для розвитку  своїх комуніка- тивних  та організаторських здібностей,  якщо  результати ви- явились  низьким  або середніми.


 

Питання  для самоконтролю та захисту практичної роботи

1. Що таке педагогічна діяльність?

2. Розкрийте психологічний зміст педагогічної  діяльності  вчителя  тех- нологій.

3. Назвіть  та охарактеризуйте основні педагогічні здібності.

4. Охарактеризуйте основні стилі педагогічної діяльності вчителя.

5. З якою метою і які саме використовує способи активізації учбової ді- яльності школярів  вчитель?

6. Що таке психологічна  культура  вчителя?

7. У чому полягає особливість психологічної культури  вчителя  технологій?

8. Яка структура психологічної культури  вчителя  технологій?

9. Охарактеризуйте компоненти психологічної культури  вчителя  технологій.

10. Назвіть  і охарактеризуйте рівні розвиненості психологічної культури вчителя  технологій.