25.3. Заходи боротьби з бур’янами

 

Засмічення ґрунту та посівів насінням бур’янів відбувається переважно при внесенні неправильно заготовлених органічних добрив, використанні  для сівби некондиційного насіння, внаслі- док порушень технологій у системах обробітку ґрунту тощо.

Для розробки  та успішного  застосування  науково обґрунто- ваних комплексних  заходів боротьби з бур’янами треба щорічно проводити облік засміченості сільськогосподарських угідь. За його  показниками складають  карту  засміченості  полів, де крім


Оцінка засміченості посівів, бали

Таблиця 64


 

Наявність бур’янів

Бал

Засміченість

Поодинокі бур’яни

1

невелика

Наявність бур’янів залежно від кількос- ті культурних рослин не більше 25%

 

2

 

середня

25–50%

3

велика

більше як 50%

4

дуже велика

 

ступеня засміченості  зазначають його характер та переважаючі види й групи  бур’янів.  На виробництві  здебільшого  використо- вують найпростіший окомірний метод обліку видового складу вегетуючих бур’янів та ступінь засміченості посівів за бальною системою,  розробленою  О. І. Мальцевим (табл. 64).

Обстеження кожного  поля сівозміни здійснюють по його діа-

гоналі у певний для кожної культури час. Облікові ділянки розм- іщують на певній відстані одна від одної. Тип забур’яненості кож- ного поля або його частини визначають при поєднанні різних груп бур’янів або за переважаючою  групою:  малорічні, кореневищні, коренепаросткові або змішані. Крім окомірного методу обліку засміченості  посівів, існують кількісний  та кількісно-ваговий ме- тоди. Останній найточніший, проте трохи громіздкий, і тому біль- ше застосовується  з науковою метою.

Одержані результати  наносять  на карту  полів сівозміни  чи

окремих земельних ділянок, позначаючи умовними знаками дані про забур’яненість  посівів по полях різними біологічними група- ми бур’янів. Карти забур’яненості посівів використовують  для розробки  комплексу  заходів боротьби з бур’янами.

Облік засміченості ґрунту насінням бур’янів. Для визначен- ня засміченості ґрунту насінням бур’янів відбирають ґрунтові про- би з певної глибини бурами Шевелєва або Калентьєва в 8–10 місцях поля. Ґрунтові зразки  з відповідних глибин відмивають на ситах з отворами 0,25 мм. Насіння бур’янів та органічні частини залишаються на ситі, а мінеральні проходять через нього. Зали- шок на ситі просушують і з нього вибирають насіння, перерахову- ючи його загальну кількість та по видах на 1 га. Вважають, коли в посівному  шарі менше 10 млн шт. насінин бур’янів, засміченість ґрунту слабка, при 10–50 — середня і понад 50 млн — сильна.


 

Цим методом не можна врахувати насіння, дрібніше 0,25 мм. Це — насіння вовчка соняшникового та гіллястого,  а також су- шениці болотної, гулявника весняного. Для їх відокремлення і на- самперед  для обліку вовчків використовують  важкі розчини по- ташу або хлористого  цинку.

Облік засміченості ґрунту органами  вегетативного  роз-

множення. Органами вегетативного  розмноження  є цибулини, бульби, кореневища (підземні стебла) та корені коренепарост- кових бур’янів з наявними на них бруньками. Цибулини та буль- би в ґрунті обліковують у той час, що і насіння бур’янів за раніше визначеним  методом.

Для обліку корневищ та кореневих паростків використовують

невеликі пробні ділянки, на яких викопують підземні органи роз- множення. Після відокремлення від ґрунтової маси підраховують їх довжину, масу та кількість наявних бруньок. Ці дані перерахо- вують на 1 га. Одержані дані наносять на карту забур’яненості полів сівозмін.

Боротьба з бур’янами  означає знищення  їх або зниження  їх

шкідливої дії різними  способами.  Велике значення у боротьбі з бур’янами мають своєчасність та висока якість виконання всіх сільськогосподарських робіт, повне дотримання встановленого чергування культур у сівозмінах,  проведення науково обґрунто- ваного комплексу  запобіжних  та винищувальних заходів.

Усі заходи боротьби з бур’янами поділяються на запобіжні та

винищувальні. Запобіжні заходи мають бути спрямовані на усунен- ня джерел і шляхів розповсюдження бур’янів,  а винищувальні — на знищення бур’янів механічними, фізичними, біологічними та хімічними  методами.

Науково обґрунтоване застосування методів боротьби з бур’я-

нами в певних умовах, спрямоване  на зменшення  кількості  їх до рівня економічного порогу шкідливості, називається інтегрованою системою боротьби з бур’янами. Економічним порогом шкідливості є мінімальна кількість бур’янів, знищення яких забезпечує одержан- ня приросту врожаю, який окуповує витрати на винищувальні захо- ди та збирання додаткової продукції.  Велике значення при виборі строків і заходів боротьби з бур’янами має визначення критичного порогу шкідливості, тобто найменшої кількості бур’янів, за якою встановлюють статистичне зниження врожаю культури або її якості.


Основою  інтегрованої  системи  заходів боротьби  з бур’яна- ми є правильне використання  біологічних особливостей культур- них рослин  і бур’янів, на які впливають відповідними  заходами агротехніки  та виконанням  комплексу  запобіжних  заходів.

Запобіжні  заходи  боротьби з бур’янами  передбачають про-

ведення таких робіт: очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів  і використання  для сівби кондиційного насіння І або II класу; правильне  зберігання  та використання  напівперепрілого та перепрілого  гною, згодовування тваринам тільки в розме- леному або в запареному  вигляді кормів,  якщо в них міститься велика кількість насіння бур’янів; обкошування доріг, меж, поле- захисних смуг, меліоративних каналів до або під час цвітіння бу- р’янів;  дотримування  оптимальних  строків  і способів  сівби  та норм висіву насіння; очищення поливної води від насіння бур’я- нів у системі зрошувальних каналів; суворе додержання правил карантину;  своєчасне  та якісне збирання  врожаю з герметиза- цією сепаруючих органів збиральних машин для запобігання розсіванню насіння бур’янів; впровадження прогресивних спо- собів збирання зернових культур з вивезенням з полів усієї біо- логічної  маси  врожаю.

До запобіжних заходів боротьби з бур’янами належать обро- біток ґрунту, зокрема лущення стерні, боронування, зяблевий, передпосівний  обробіток  та обробіток  парів.

Винищувальні заходи. Механічні заходи боротьби з бур’я- нами передбачають пряме знищення бур’янів, що ростуть на полях. До них насамперед відносять раціональний механічний обробіток  ґрунту та його прополювання.

Після обробітку  ґрунту наявне в ньому насіння бур’янів  про-

ростає, а потім їх сходи знищують. Так, післяжнивне лущення стерні, проведене після або вслід за збиранням зернових, сприяє (за належних умов) масовому проростанню насіння бур’янів, сходи яких знищують під час наступного обробітку ґрунту. Велике значення для знищення бур’янів має паровий обробіток  ґрунту з пошаровим очищенням його від насіння бур’янів та їх вегетатив- них органів. Раннє весняне боронування зябу та передпосівна культивація також сприяють зменшенню  засміченості  полів.

Під час боротьби  з кореневищними бур’янами  ефективна

система  парового  або напівпарового  обробітку  ґрунту.  Після


збирання культури ґрунт обробляють дисковими  знаряддями на глибину 10–12 см, тобто на глибину розміщення  основної маси кореневищ.  На подрібнених  кореневищах з бруньок утворюють- ся проростки. При появі масових сходів пирію (шилець) ґрунт гли- боко орють плугом з передплужником. У ґрунті проростки  бур’я- ну, позбавлені світла та доступу кисню, задихаються і гинуть. Цей спосіб  знищення  пирію  називається  способом  удушення.  Існу- ють й інші способи  знищення  кореневищ  багаторічних  бур’янів (вичісування,  висушування  та виморожування),  проте вони ма- лоефективні  і мають  багато  недоліків.

Коренепаросткові бур’яни  найбільш ефективно  знищувати,

систематично підрізуючи їх кореневу систему в міру появи сходів у вигляді розеток листя. Такі заходи можна здійснювати  при зас- тосуванні систем парового (особливо на чистих парах) та зябле- вого обробітку ґрунту. Тому на полі після збирання врожаю в разі засміченості  його коренепаростковими бур’янами проводять 2–

3 лущення стерні, збільшуючи щоразу глибину підрізування  ко-

реневих пагонів робочими органами знарядь, після чого поле гли- боко переорюють.  Багаторазове  підрізування  березки  польової або осоту рожевого  з наступною оранкою  на глибину 28–30 см приводить  майже до повної загибелі життєздатних  бруньок цих бур’янів.  Цей. спосіб  боротьби  з коренепаростковими бур’яна- ми називається способом виснаження, тобто відбувається вис- наження запасів  пластичних речовин у відрізках  коренів  не без поповнення їх внаслідок асиміляції. Тому при застосуванні цього методу, дуже важливим є своєчасність наступного поверхневого обробітку  ґрунту з підрізуванням  проростків  бур’янів.

Спосіб виснаження  можна застосовувати  і в посівах просап-

них культур під час міжрядних розпушувань на різну глибину підрізними  робочими органами культиваторів, а також у системах передпосівного обробітку ґрунту під ранні та пізні ярі культури.

Для знищення  ярих, зимуючих  та озимих  бур’янів  найефек- тивнішою  є система  парового  обробітку,  особливо  на чистих парах з пошаровим  обробітком  ґрунту, де кожне наступне роз- пушування проводять на 1–2 см мілкіше, ніж попереднє. Для знищення цієї групи бур’янів ефективними є також системи зяб- левого раннього  обробітку,  післяпосівного  обробітку  просапних та передпосівного обробітку  під ранні та пізні ярі культури.


 

Ефективність механічних заходів під час знищення бур’янів підвищується  тоді, коли їх застосовують  при  появі сходів. Це особливо характерно  для таких заходів поверхневого  обробіт- ку ґрунту, як боронування, що ефективне під час післяпосівного догляду за посівами  кукурудзи,  картоплі,  проса та інших куль- тур, а також при ранньовесняному  боронуванні посівів озимих культур.

Біологічні способи боротьби з бур’янами. Найбільше зна-

чення серед біологічних способів боротьби з бур’янами має за- стосування в сівозмінах науково обґрунтованого  чергування сільськогосподарських культур.

Оскільки  більшість бур’янів пристосувалася  до способів  ви- рощування культурних рослин і вони стали характерними для деяких з них, чергування культур у полях сівозміни значно змен- шує забур’яненість посівів. Проте є бур’яни, які дуже чутливі до окремих факторів життя. Так, пирій повзучий дуже чутливий до нестачі світла. І тому на піщаних ґрунтах Полісся одним з ефек- тивних способів його знищення є повторні посіви жита, яке доб- ре затінює  пирій.  На більш зв’язних  ґрунтах чергування  посівів жита та гречки з викосумішкою дає змогу протягом  2–3 років очистити поле від пирію. Чергування посівів озимих культур з чистим паром сприяє очищенню поля від злісного бур’яну — гірчаку рожевого,  поширеного у південних районах України.

Для боротьби з бур’янами використовують  також комах і гри-

би. Так, для боротьби з вовчком розводять мушку фітомізу, яка відкладає яйця у квітки бур’яну-паразита, знищуючи його насінну продуктивність.  Для знищення амброзії полинолистої почали використовувати каліфорнійську совку, яка живиться тільки лис- тками цієї рослини і протягом  вегетаційного  періоду дає 3–4 покоління. Обприскування рослин повитиць спорами гриба аль- тернарії приводить до їх відмирання.

В останні роки для боротьби з бур’янами почали застосову-

вати патогенні гриби, концентрати  яких називаються біологічни- ми гербіцидами.

Хімічні заходи  боротьби з бур’янами.  У системі  заходів боротьби з бур’янами широко застосовують хімічні способи зни- щення бур’янів, їх здійснюють за допомогою хімічних речовин або гербіцидів  (від лат. herba — трава, ceadere  — убивати).


За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві гру- пи: вибіркової та суцільної дії. Гербіциди вибіркової дії знищують бур’яни і не пошкоджують  культурні рослини.  До них належить більшість препаратів, які використовують  на посівах сільсько- господарських культур. Гербіциди суцільної дії знищують усю рос- линність, тому їх застосовують на ділянках несільськогосподарсь- кого використання  у післяжнивний період проти багаторічних бур’янів,  на чистих парах тощо.

Проте такий поділ гербіцидів умовний. Гербіциди першої гру- пи виявляють свою вибірковість при дотриманні оптимальних доз, способів та строків їх застосування.  При підвищених дозах вони можуть бути використані як препарати суцільної дії. Залежно від характеру дії на рослину гербіциди вибіркової та суцільної дії поді- ляють на дві групи: системні (що переміщуються) та контактної дії.

Гербіциди системної дії (органічні), потрапляючи на листки або корені, переміщуються по судинно-провідній системі рослин і взаємодіють з продуктами обміну та порушують загальний хід фі- зіолого-біохімічних процесів, призводячи до патологічних явищ та загибелі рослин. До таких гербіцидів  належать препарати  2,4-Д,

2М-4ХМ, 2М-4ХП та ін.

Залежно від ботанічних класів рослин гербіциди поділяють на дві групи:  протидвосім’ядольні та протизлакові  (табл. 65). Пре- парати першої групи, наприклад 2,4-Д, 2М-4Х, застосовують для знищення широколистяних  двосім’ядольних бур’янів у посівах односім’ядольних (злакових) культур. Протизлакові гербіциди, на- приклад ТХА, далапон, використовують  у посівах широколистя- них культур — соняшнику,  картоплі, буряків — для знищення переважно  односім’ядольних бур’янів.

Гербіциди контактної дії, як правило, по судинно-провідній си-

стемі рослин не переміщуються, а пошкоджують тільки ті її органи та тканини, на які потрапили. До цієї групи гербіцидів входять реглан, нітрофен тощо. Системні гербіциди  проникають  в органи рослин і по судинах кореня і стебла надходять до точок росту, внас- лідок чого спричинюють  фізіологічні та біохімічні зміни (порушують дихання, обмін речовин, живлення), призводять до загибелі їх.

Залежно від способів застосування виділяють ґрунтові гербі-

циди, які вносять у ґрунт, та гербіциди,  що діють на вегетуючі органи  рослин.


 

Таблиця 65

Гербіциди в  посівах  сільськогосподарських культур

 

 

 

Гербіцид

Норма

гербіциду, кг/га або л/га*

 

Період застосу- вання гербіциду

 

Група бур’янів, які знищуються

Зернові колосові

 

Агрітокс

 

1,0–1,5

 

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

Базагран

 

2,0–4,0

 

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

Гроділ

 

0,02–0,05

 

Фаза кущення

Однорічні двосімя- дольні

Пума супер

1,0–1,1

Фаза кущення

Однорічні злакові

 

Хармоні

 

0,03–0,07

 

Фаза кущення

Однорічні двосімя- дольні

2,4-Амінна

сіль

 

0,7–1,2

 

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

Кукурудза

 

Раундап

 

2,0–4,0

 

За 2 тижні до сівби

Однорічні і багато- річні двосім’ядольні

Аценіт

3,0–5,0

До сходів

Однорічні злакові

Базагран

2,0–4,0

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

Бюктрил-Д

1,5–1,7

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

2,4-Д-

Амінна сіль

 

0,9–1,7

 

Фаза 3–5 листків

 

Однорічні дводольні

Діален

1,9–3,0

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

 

Дуал

 

1,6–2,1

До сівби з загор-

танням в ґрунт

 

Однорічні злакові

 

Ерадікан

 

4,5–8,0

До сівби з загор-

танням в ґрунт

Багаторічні та од-

норічні злакові

 

Прімекстра

 

4,0–5,0

До сівби з загор- танням в ґрунт

Однорічні і багато- річні дводольні

Зернобобові культури

 

Прометрин

 

1,5–2,5

 

Після сівби до поя- ви сходів

Одно- та дво-

сім’ядольні одноріч- ні, двосім’ядольні

Базагран

1,5–3,0

У фазі 3–5 листочків

Однорічні дводольні

Набу

1,5–2,0

У фазі 2–4 листочків

Однорічні злакові

 

Півот

 

0,5–1,0

 

У фазі 2–4 листочків

Однорічні одно- і дводольні


 

Продовження табл. 65

 

 

 

Гербіцид

Норма гербіциду, кг/га або л/га*

 

Період застосу- вання гербіциду

 

Група бур’янів, які знищуються

Поаст

1,5–2,0

У фазі 2–4 листочків

Однорічні злакові

Трофі

1,5–2,0

До сівби

Однорічні злакові

Цукрові буряки

Фюзілат супер

 

1,0–1,5

 

У фазі 2–4 листочків

 

Однорічні злакові

Бетанал прогрес

 

1,5–2,5

 

У фазі 2–4 листочків

 

Однорічні дводольні

Дуал

1,6–2,6

До сходів

Однорічні злакові

 

Ерадікан

 

3,0–5,0

 

До сівби

Багаторічні і одно- річні злакові

Зелек супер

0,3–0,5

У фазі 2–6 листочків

Однорічні злакові

Набу

1,0–3,0

У фазі 2–6 листочків

Однорічні злакові

Пірамін

4,0–8,0

До сівби

Однорічні злакові

Тарга

1,0–2,0

2–3 листочки

Однорічні злакові

 

ТХА

 

20–30

Восени по ранньо- му зябу

Багаторічні і одно- річні однодольні

 

Фюзилад

 

0,7–0,8

 

У фазі 3–4 листочків

Одно- та багаторіч- ні злакові

 

Лонтрел

 

2,0–3,0

У фазі 1–2 справж- ніх листочків

 

Двосім’ядольні

ТХА + піра- мін

6–7 + 3–

3,5

У фазі 1–2 пар лис- точків

Одно- та дво- сім’ядольні

 

Ацетлур

 

8–12

Під час сівби або до появи сходів

Одно- та дво- сім’ядольні

ТХА + лена- цил

6–7 + 0,8–

1,2

У фазі 1–2 пар лис- точків

Одно- та дво- сім’ядольні

Льон-довгунець

Аргітокс

0,7–1,2

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Базагран

2,5–3,0

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

2М-4Х

0,5–0,75

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Дуал

1,0–2,1

До сівби

Однорічні злакові

Зелек су- пер

 

1,0–1,25

 

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно- річні злакові

 

Тарга

 

1,0–2,0

 

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно- річні злакові


 

Продовження табл. 65

 

 

 

Гербіцид

Норма гербіциду, кг/га або л/га*

 

Період застосу- вання гербіциду

 

Група бур’янів, які знищуються

 

Трефлан

 

0,8–1,0

 

До сівби

Багаторічні і одно- річні злакові

Соняшник

Треф лан

2,0–5,0

Напередодні сівби

Злакові

 

Гезагард

 

2,0–4,0

 

До сходів

Однорічні одно- і дводольні

Дуал

1,6–2,6

До сходів

Однорічні злакові

ТХА

1,5–2,0

До посіву

Однорічні злакові

 

Харнес

 

1,5–3,0

 

До посіву

Однорічні одно- і дводольні

Картопля

Агрітокс

0,9–1,7

До сходів

Однорічні дводольні

 

Гезагард

 

3,0–4,0

 

До сходів

Однорічні дво- та однодольні

2М-4Х

0,5–1,2

До сходів

Однорічні дводольні

Аценіт

3,0–5,0

До сходів

Однорічні злакові

Зенкор

0,7–1,5

До сходів

Однорічні дводольні

* Норма гербіциду по діючій речовині.

 

За хімічним складом гербіциди поділяють на неорганічні та органічні. Гербіциди, які належать до групи неорганічних, вико- ристовують  переважно  для суцільного знищення  бур’янів,  а та- кож як гербіциди  вибіркової  дії. До групи  органічних  гербіцидів входить більшість препаратів похідних хлорфеноксиоцтової  кис- лоти (2,4-Д, 2М-4Х), похідні карбонових  кислот (ТХА, далапон), симетричних триазинів (атразин, майязин, прометрин), похідні сечовини (дихлоральсечовина, лінурон, глін, каторан, метурін), гетероциклічних сполук (базагран, ленацил, пірамін, тордон), бензойної кислоти (банвел-Д, полімід), карбамінової та тіокар- бамінової кислот (бетанал, карбін, сатури, тілам, ептам, еради- кан), комбіновані  препарати (агелон, ацетлур, діален, прімекст- ра, сітрин),  піколінової кислоти  (лонтрел) тощо.

Хімічна промисловість  випускає гербіциди у різних формах: у

вигляді порошків,  що добре розчиняються  у воді (2М-4Х, ТХА);


порошків,  що змочуються  водою, і до складу яких входять на- повнювачі та поверхнево-активні речовини (такі препарати утво- рюють з водою стійку суспензію  — симазин,  прометрин);  паст, розчинних у воді (нітрофен); концентратів емульсії (ефіри, 2,4-Д, ептам); мікрокапсульних форм, в яких діюча речовина знаходить- ся в нейтральному носії — капсулі і перебуває у рідкій фазі; гра- нульованих-препаратів; мінерально-мастильних суспензій  тощо.

Багато гербіцидів  є токсичними  і для сільськогосподарських

культур. Так, препарати 2,4-Д у рекомендованих  дозах пригнічу- ють ріст кукурудзи,  а препарати  ТХА та ептам  — цукрових  бу- ряків на початкових фазах розвитку.  Щоб уникнути цього неба- жаного впливу, синтезовано хімічні речовини, які захищають культурні рослини від негативної дії гербіциду. Ці речовини нази- ваються антидотами.

Залежно від форми препаратів застосовують  різні способи їх внесення: суцільний, рядковий, стрічковий,  місцевий, авіаційне та наземне обприскування. Для наземного внесення гербіцидів використовують  штангові обприскувачі (ОПШ-1500, ОМ-400, ОП-

2000-2-01, ОСШ-2500  та ін.)  та оприскувачі  вентиляторні  (ОВ-

630-01, ОВ-400, ОВП-2000, ОВ-630). Обприскування  може бути крупнокрапельним (діаметр  крапель  > 500  мкм),  звичайним (300–500 мкм), дрібнокрапельним  (80–100 мкм) та аерозольним (1–30 мкм). При авіаобприскуванні середній діаметр крапель водних розчинів  може бути від 80 до 280 мкм.

Кількість  води для обприскування  змінюється  залежно  від

форми препарату та характеру його дії і при наземному оброб- ітку становить від 300–500 до 250–400 л/га, а при авіаобприску- ванні — до 50–100 л/га.

Найкраще обробляти бур’яни гербіцидами у безвітряну теплу

погоду.  Недоцільно застосовувати  гербіциди  у посушливий  пе- ріод та перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин стікав з рослин на ґрунт. При внесенні препаратів у ґрунт їх необхідно рівномірно  розподіляти  на поверхні  поля і добре  заробляти  у ґрунт.

Техніка застосування  гербіцидів. Основний спосіб внесен- ня гербіцидів  — обприскування,  їх застосовують  у вигляді роз- чинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолей. Для внесення гербіцидів  використовують  наземну техніку та авіацію.


 

Таблиця 66

Норми витрати водних розчинів гербіцидів

 

 

Форма препарату

Гербіциди для вегету- ючих рослин

 

Грантові гербіциди

системні

контактні

системні

контактні

Для наземних штангових оприскувачів

Концентрат емульсії

 

100–250

 

300–500

 

250–400

 

Розчинні та змочуючи по- рошки

 

200–400

 

400–600

 

300–500

 

600-1000

Для авіаційних штангових оприскувачів

Концентрат емульсії

 

25–50

 

 

50–100

 

Розчинні та змочуючи по- рошки

 

25–50

 

 

100–200

 

 

Штангові обприскувачі рівномірно розподіляють робочий розчин  гербіциду  по ширині  захвату штанги і наносять його  на посіви  або ґрунт гідророзпилювачами.

Для приготування  робочих розчинів гербіцидів  використову-

ють машини типу АПЖ-12 або водороздавач ВР-ЗМ. Технологія приготування робочих розчинів визначається фізичними власти- востями препаратів.

Норма гербіциду залежить від фізико-хімічних його властиво- стей, забур’яненості та фази розвитку культурних рослин і бур’я- нів, ґрунтово-кліматичних, погодних та інших умов. Найбільшу ток- сичність гербіциди  виявляють при температурі 18–24°С. Ґрунтові гербіциди  найкраще  діють у помірно  теплу погоду  з температу- рою повітря 15–20°С та при вологості ґрунту не менш як 20%.

Дози застосування гербіцидів подані у довідковій літературі в діючій речовині, але один і той самий препарат може мати різний вміст діючої речовини.

У табл. 66 наведено  рекомендовані  орієнтовні  норми  витрати водних розчинів  гербіцидів.

При застосуванні  гербіцидів  важливим  є те, щоб кількості

розчину, яку вміщує обприскувач, було достатньо на парну кількість проходжень агрегату по полю, що дає змогу обмежити- ся одним заправочним  пунктом.

Заходи  і правила безпеки  при застосуванні  гербіцидів.

У сучасних  умовах у сільському  господарстві  та інших галузях народного господарства застосовують значну кількість хімічних препаратів. Частина з них може потрапляти в продукти харчу- вання людини, корм тварин, забруднювати ґрунт, воду та повітря. Для запобігання забрудненню біосфери І продуктів прийнято законодавчі документи, які регламентують застосування пести- цидів та інших хімічних речовин.

Охорона навколишнього  середовища  під час використання

пестицидів включає заходи, що запобігають забрудненню ними атмосферного повітря, ґрунту, водних джерел, продуктів харчуван- ня, а також захист тварин і рослинності від потрапляння в них хімічних препаратів. Потрапляючи на рослини, гербіциди  виявля- ють певну біохімічну та фізіологічну дію. Чутливість або стійкість рослин проти гербіцидів залежить від їх сортових та видових особ- ливостей, фази розвитку, складу препарату, його дози, способів внесення, погодних умов, вологості ґрунту, умов вирощування культур тощо. Так, гербіцид 2,4-Д, який застосовують для знищен- ня двосім’ядольних бур’янів у посівах зернових, може згубно дія- ти і на Інші культури (гарбузові,  пасльонові, цибулинні, бобові та ін.), а також на деревовидну та трав’яну рослинність.  Похідні се- човини та триазинів, особливо у підвищених дозах, здатні знищу- вати деякі види злакових і двосім’ядольних культурних рослин.

Для запобігання пошкодженню посівів гербіцидами під час захисту їх від бур’янів треба точно дотримувати строки  і техніку їх внесення, особливо під час авіаобприскувань.  При цьому слід дотримуватися  відповідних правил: швидкість  вітру не повинна


перевищувати 4 м/с; не обробляти ділянки, які знаходяться не ближ- че 1 км від населених пунктів та 300 м від водних джерел, тощо.

При дотриманні правил використання гербіцидів вони, як правило,  до збирання  врожаю  розкладаються  в рослинах  та ґрунті і перевищення  гранично допустимих  концентрацій  у про- дуктах харчування та зниження їх якості не спостерігаються.

Токсичність  гербіцидів  для людини і тварин неоднакова.  Вона вимірюється величиною ЛД50, тобто летальною дозою, яка при по- траплянні в шлунок призводить до загибелі 50% теплокровних тва-

рин. Визначається вона у міліграмах на 1 кг живої маси організму.

За ступенем  токсичності  гербіциди  поділяють на чотири гру- пи: 1 — дуже токсичні (ЛД50 = 50 мг/кг); 2 — високотоксичні (ЛД50  = 50...200 мг/кг); 3 — середньотоксичні (ЛД50  = 200...1000  мг/кг);

4 — малотоксичні  (ЛД50  = 1000 мг/кг).  Більшість гербіцидів,  які

застосовують  у сільському  господарстві, малотоксичні  та при

дотриманні  правил техніки безпеки  нешкідливі для людей і тва- рин.  Проте з правилами  безпеки  мають бути ознайомлені  всі, хто працює  з хімічними  засобами  боротьби з бур’янами.

Гербіциди зберігають у добре закритій тарі в окремих при- міщеннях, які знаходяться від житлових будівель і тваринницьких приміщень  на відстані не менш як 200 м та не менш як 2000 м від берегів водоохоронної  зони і рибогосподарських водоймищ.

 

Контрольні запитання

 

1. Поняття про бур’яни. Біологічні особливості бур’янів та їх класифі- кація.

2. Біологічні  групи бур’янів. Характеристика  найбільш поширених представників біологічних груп бур’янів.

3. Заходи боротьби з бур’янами та їх класифікація.

4. Агротехнічні заходи боротьби та їх класифікація.

5. Основні агротехнічні заходи боротьби з кореневищними та коре- непаростковими бур’янами.

6. Боротьба з бур’янами-паразитами.

7. Хімічні заходи боротьби з бур’янами, їх переваги та недоліки.

8. Класифікація гербіцидів.

9. Гербіциди у посівах основних сільськогосподарських культур.

10. Система заходів для боротьби з бур’янами.

11. Екологічні аспекти застосування заходів під час боротьби з бу- р’янами.


26.  Сівозміни в землеробстві України