22.7. Програмування  врожаю

 

Програмування врожаю — це науково обґрунтована система вирощування високих урожаїв доброї якості. Програмування про- водять на основі таких основних показників:  1) лімітуючого при- родного фактора (вологість, теплота, фотосинтетична активна радіація, родючість ґрунту тощо); 2) потреби культури певного сорту в регульованому  факторі (добрива,  поливи);  3) величини застосування  регульованого  фактора на основі природних  фак- торів, які впливають на врожай і створюють оптимальні умови для його формування (меліорація, агротехніка). Отже, в процесі про- грамування враховують не лише природні фактори формування врожаю, а й реалізацію комплексу заходів, що забезпечують зап- ланований урожай. Важливими з цього комплексу  заходів є на- громадження  і використання  вологи,  хімічна меліорація,  засто- сування добрив, високий рівень агротехніки, використання високопродуктивних сортів, які сприяють отриманню продукції високої якості. При визначенні запланованого  врожаю слід вра- хувати природні  фактори і правильно оцінити можливість  вико- ристання реальних ресурсів. Оскільки правильно керувати при- родними факторами (наприклад, погодою), особливо в посушливі періоди, неможливо, це зумовлює значне розход- ження між величинами запланованого і фактично отриманого врожаїв.

Для складання програм  комплексного застосування  засобів

хімізації (хімічної меліорації, добрив, засобів захисту і регуляторів


 

росту рослин) потрібно, крім результатів агрохімічного  досліджен- ня ґрунтів, ураховувати баланс гумусу та поживних речовин у ґрунті, застосування  інтенсивних технологій та комплексного аг- рохімічного обслуговування, зрошення, інтенсивність обробітку ґрунту і використання  орних земель, можливості забруднення навколишнього  середовища.  План застосування  добрив перед- бачає використання  нормативу затрат на 1 т продукції  із ураху- ванням наявної кількості поживних речовин у ґрунті, регламенту застосування азотних добрив, що спрямоване на зменшення накопичення  нітратів в навколишньому середовищі  і в продукції рослинництва.

При достатньому забезпеченні господарств  засобами хімізації

і комплексному  застосуванні  меліорантів  та добрив  для кожної сівозміни визначають, потребу в хімічній меліорації, необхідну кількість органічних  і мінеральних добрив та мікроелементів.

Програмування  урожаю, діагностика  і управління факторами

вирощування культур повинно бути єдиним, відповідати вимогам отримання оптимального урожаю доброї якості і збереженню родючості  ґрунту.

 

Контрольні запитання

 

1. Що таке система і план застосування добрив?

2. Відмінності систем застосування добрив в основних зонах України.

3. Як використовують добрива для удобрення овочевих, плодових і ягідних культур?


Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії