22.5. Система  удобрення в умовах зрошення

 

Створення оптимальних умов зволоження ґрунтів і забезпечен- ня рослин водою є основною  умовою високої  ефективності  доб- рив при зрошенні.  Оптимальний режим  зволоження  підтримують


 

у зоні розташування  основної  маси кореневої  системи  на рівні

75–85% повної польової вологоємкості. Ці умови забезпечують оптимальні умови життєдіяльності рослин, максимальну оплату одиниці добрива та зниження витрат води на одиницю врожаю. Застосування добрив знижує коефіцієнт витрат води озимою пшеницею  на 10–35%, кукурудзою  — на 18–32, цукровими  бу- ряками — на 8–30%. Порушення строків і технології поливів при- зводить до зниження ефективності зрошення і застосування добрив.

Зрошення  і застосування  добрив  за даними  Інституту  зро-

шуваного землеробства дає можливість підвищити ефективність добрив у 1,5–3 рази порівняно з незрошуваними  умовами. Приріст урожаю від застосування добрив становить, кг/га: озимої пшениці — 20–35, кукурудзи (зерно) — 30–50, люцерни (сіно) —

60–80. Порушення технології зрошення  і неправильне застосу- вання добрив знижує якість зерна озимої  пшениці і соняшнику, овочевих культур, ягід винограду, забруднює навколишнє сере- довище. Зрошення підвищує ефективність рядкового  і дробного внесення добрив, дає змогу спрямовано регулювати умови фор- мування врожаю високої якості за допомогою  різних технологій застосування  засобів хімізації.

В умовах зрошення  органічні  добрива  не тільки збільшують

вміст поживних речовин у ґрунті, а й поліпшують його фізичні вла- стивості, посилюють мобілізацію поживних речовин, підвищують. продуктивність сівозмін. Внесення 30–40 т/га гною в умовах зрошен- ня зумовлює  приріст  урожаю зерна озимої  пшениці  на 7–8 ц/га, зерна кукурудзи  — на 14–25, зеленої маси кукурудзи  — на 110, коренеплодів  кормових буряків на 122 ц/га. Недостатнє застосу- вання гною погіршує азотне живлення рослин. Тому для підвищен- ня ефективності гною його застосовують  разом з азотними  доб- ривами.  Післядія гною недовготривала.  Перепрілий гній вносять під цукрові буряки, кукурудзу,  овочеві культури, картоплю.

Головну роль при формуванні врожаю і якості сільськогоспо- дарської продукції в умовах зрощення відіграє азот. З урахуван- ням великої рухомості нітратного азоту та швидкої трансформації різних форм азоту значну його частину вносять роздрібнено. Аміачні, амонійні та амідні форми азотних добрив вносять восе- ни, інші — навесні.


 

Основну кількість фосфорних добрив вносять під основний обробіток  ґрунту. На фоні високої  агротехніки  при застосуванні азотно-фосфорних добрив ефективність калійних добрив збільшується,особливо на ґрунтах з низьким  і середнім вмістом обмінного  калію. При внесенні підвищених норм азоту і фосфо- ру обов’язково треба застосовувати  калійні добрива. При вмісті у ґрунті обмінного  калію понад 250 мг/кг ґрунту сільськогоспо- дарські культури на його внесення не реагують.

При зрошенні доцільно вносити добрива з поливною водою. Концентрація азоту у поливній воді до 0,5%, фосфору — 2%, ка- лію — 3%, а при використанні  складного  розчину — 1%.