22.3. Удобрення плодових і ягідних культур

 

У живленні плодових і ягідних культур розрізняють  два періо- ди. Перший триває від початку вегетації до закінчення росту пагонів  у довжину  і збирання  врожаю.  У другий  період  закла- дається основа майбутнього  врожаю після закінчення росту па- гонів та збирання врожаю до пізньої осені.

Навесні плодові культури починають рости і розвиватися  за рахунок запасів елементів живлення, накопичених у процесі жит- тєдіяльності за попередній рік. У цей період для рослин необхід- не посилене азотно-фосфорно-калійне живлення. Воно має за- безпечити інтенсивне цвітіння рослин, ріст кореневої системи, пагонів і плодів. У другу половину літа поживні речовини інтен- сивно використовуються на ріст плодів та закладання плодових бруньок. Після збирання врожаю, коли інтенсивно розвиваються плодові і ростові бруньки та відкладаються запасні поживні ре- човини, має бути посилене фосфорно-калійне  живлення рослин при пониженому  азотному.

Вимоги плодових культур до добрив залежать від їх віку і про- дуктивності.

Для вирощування плодових культур застосовують  передсадівне удобрення,  удобрення  молодих  насаджень  і удобрення


 

плодоносних насаджень. Для передсадивного внесення органічні і мінеральні добрива  вносять під плантажну чи поглиблену  пе- редсадивну оранку. Використовують  сидерати (бобові, суміш бо- бових і злакових тощо). Фосфорно-калійні добрива вносять на основі розрахункових методів встановлення доз добрив з ураху- ванням даних агрохімічних досліджень.

У рік садіння дерев добрива не вносять.  На 2–3-й рік вно-

сять N60. Органічні добрива вносять раз за 3-4 роки, а мінеральні щороку з урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті і стану рослин (табл. 49, 50).

Для основних зон садівництва України в таблиці 50 наведені норми азотних добрив для плодоносних садів.

 

Таблиця 49

Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю

200  ц/га при середньому  забезпеченні рослин поживними речовинами, кг/га (П. Г. Копитко, 2001)

 

Зона, ґрунт та його утримання в міжряддях

 

N

 

Р2О5

 

К2О

Дерново-підзолистий

180

60

120

Світло-сірий і сірий опідзолений

при паровому утриманні міжрядь при залуженні міжрядь

 

120

150

 

60

90

 

120

150

Темно-сірий опідзолений,  чорнозем опідзолений і вилугований

при паровому утриманні міжрядь незрошувані сади

зрошувані сади

при залуженні міжрядь незрошувані сади зрошувані сади

 

 

120

150

 

150

180

 

 

60

90

 

60

90

 

 

120

150

 

180

180

Чорнозем звичайний і південний незрошувані сади

Темно – каштановий незрошувані сади

 

120

 

120

 

60

 

60

 

60

 

45


 

Таблиця 50

Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень  різної продуктивності, кг/га

 

 

Зона, ґрунт та його утриман- ня в міжряддях

 

Урожайність, ц/га

10–20

20–30

> 30

Полісся

Дерново-підзолистий і бурозем- но-підзолистий

паросидеральна система залуження

 

 

60–90

120–150

 

 

90–120

150–180

 

 

120

180

Лісостеп

Світло-сірий і сірий опідзолений парова система

залуження при зрошенні

 

 

60–90

100–120

 

 

90–100

90–110

 

 

110

110

Темно-сірий опідзолений  і чор- нозем (опідзолений, вилугуваний, типовий)

парова система залуження при зрошенні

 

 

60–90

90–110

 

 

90–100

110–130

 

 

100

130

Степ

Чорнозем звичайний і південний парова система

залуження при зрошенні

 

 

60–90

100–120

 

 

90–100

120–140

 

 

100

140