22.1. Система  удобрення у сівозмінах

 

Полісся. Враховуючи, що ґрунти Полісся мають переважно легкий гранулометричний склад, бідні на органічну речовину, кислі, містять малу кількість рухомих поживних речовин, при скла- данні системи  удобрення головну увагу треба приділяти вапну- ванню та визначенню місця внесення вапна, рівня насичення сівозміни  органічними  та мінеральними  добривами,  щоб отри-


 

мати плановий урожай високої якості з найменшими  затратами праці і засобів виробництва, підвищити родючість ґрунтів і спри- яти охороні навколишнього середовища. Вапнякові матеріали рекомендують  вносити  під озиму пшеницю,  картоплю,  кукуруд- зу, багаторічні трави, перед заорюванням зеленої маси, корене- вих і пожнивних решток люпину. Щоб баланс гумусу у ґрунті був бездефіцитним, насичення сівозміни органічними добривами має становити 15–18 т/га (табл. 46).

Органічні добрива вносять через 2–3 роки. Мінеральні доб- рива рекомендують застосовувати насамперед під льон-довгу- нець, зернові культури, картоплю, кормові культури. Для змен- шення втрат азоту азотні добрива вносять навесні з урахуванням властивостей ґрунтів. На Поліссі високоефективними є рядкове удобрення і підживлення. Ефективність мікроелементів  значною мірою залежить від вмісту їх рухомих форм у ґрунті, застосуван- ня вапнякових матеріалів і органічних добрив.

Орієнтовну систему удобрення культур 8-пільної сівозміни на

дерново-підзолистих ґрунтах Полісся наведено в табл. 46. Вап- но вносять під картоплю.

 

Таблиця 46

Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні